Інформаційна панорама Волинської області

Тетяна ВАСИЛЕНКО

У  самостійний вирій

ПО 200 балів із математики та англійської мови отримав випускник ліцею Роман Дубина. До НМТ готувався самостійно, без репетиторів. Математику і англійську хлопець склав на 200 балів, а українську мову та історію — на 183. «За математику очікував 200 балів, бо багато часу приділяв їй, зацікавився з 9-го класу, але серйозна підготовка розпочалася в 11-му. Подаю заявки в Луцьк та Львів на економічну спеціальність», — каже юнак.

Учителька математики Марія Демчишин радіє успіхам своїх випускників: «В класі шість учнів склали математику на 200 балів, п’ять — зробили лише одну помилку. Починали ми працювати фактично з 5 — 7 класу».

Загалом навчання у Луцькому ліцеї № 9 завершили 122 одинадцятикласники, з них 33 — медалісти. Успішного самостійного вирію!  

_{Iз поля — до столу}

ПОБЛИЗУ Луцька, обабіч траси Луцьк — Ківерці, фермер Роман уже не перший рік висаджує плантації помідорів. Щороку сюди приїздять сотні людей, аби зірвати їх власноруч: так би мовити, із поля — до столу. Чоловік запозичив ідею в Європі, де подібний спосіб господарювання розповсюджений: фермери ж бо економлять на робочій силі, а це суттєва складова собівартості продукції.

Нині сезон у розпалі. Щоправда, ціна на волинські помідори зросла. Якщо торік вартість польового кілограма була 20 гривень, то нині доведеться заплатити 30-40, але ж не 65-70, як на ринку! Та й вибрати можна: і сорт, і величину плодів. Отож нині на плантаціях людно.

До речі, старовижівчанка Лариса Семенюк виростила помідори-гіганти завважки 800 грамів кожен. Це французький гібрид Сарра — смачний і м’ясистий. Середня вага плода — 250-300 грамів, але бувають, як бачимо, й значно важчі. Тобто томати стали смачною візитівкою краю.

_{Не згасає джерело творчості}

ЧОТИРИ волинянки стали переможницями Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості». Перше місце в категорії «Художньо-естетичний напрям» посіла Ніна Бусел, керівниця гуртка Маневицького центру творчості дітей та юнацтва. Третє місце в категорії «Дослідницько-експериментальний напрям» — Наталія Поліщук, керівниця секції іспанської мови комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук». Третьою у «Військово-патріотичному напрямі» стала Алла Іщик, керівниця гуртка Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради, а в «Туристсько-краєзнавчому напрямі» — Ірина Челяда, керівниця гуртка закладу позашкільної освіти «Ковельська станція юних туристів».

_{Екзоти неподалік Нововолинська}

НА ФЕРМІ в селі Литовеж Нововолинської громади Володимирського району живуть сім страусів, а ще — павичі, декоративні кури, індики та цесарки. Аби побачити та погодувати птахів, до власника пернатого господарства Ігоря Мусія приїздять охочі не лише з Волині, а й із сусідніх областей.

Створити такий зоокуточок чоловік вирішив до початку повномасштабного вторгнення після важкого захворювання. «Дружина запропонувала ідею створення страусиної ферми, бо поблизу нікуди було сходити з сім’єю. Я погодився, а де ще така пташка в кого є? Замовляв страусів у Закарпатті. Щоб виростити такого птаха, треба дивитись за ним, як за дитинкою. Харчування дороге, але з цим мені допомагають мешканці дачного масиву», — розповідає пан Ігор. Залишки яблук, кабачків, кукурудзи люди приносять безкоштовно. Страуси не бояться ні дорослих, ні діток, адже знають, що вони привезли смаколиків та погодують їх із рук.

«Від початку повномасштабної війни екскурсії безплатні — коли в країні страшна біда, брати з людей гроші зайве. Просимо тільки їжу для птахів. Відвідувачі привозять яблука та кропиву, якою люблять ласувати страуси», — додає Ігор.

_{Небезпечний «сніг» посеред літа}

КОВЕЛЬ просто-таки потерпає від засилля американського білого метелика. Він є у всіх куточках міста, на площі майже 5 тисяч гектарів: це нагадує такий собі сніг посеред літа. Втім, він досить небезпечний. Бо метелик пошкоджує понад 300 видів кущів та плодових дерев: груші, сливи, вишні, яблуні… Гусениці, народжені лише з однієї кладки, здатні повністю оголити плодове дерево продуктивного 10-15-річного віку.

На боротьбу зі шкідником місцева влада виділила окремі кошти. Зокрема, на закупівлю феромонних пасток. Це спеціалізовані контейнери, які використовуються для заманювання та відлову комах з допомогою запаху, який характерний тільки для представників відповідного виду. Для людей, запевняють фахівці, вони цілком безпечні. Водночас відповідальні за знищення гусені на приватних ділянках, прибудинкових територіях — власники; на території підприємств, установ, організацій — їх керівництво.

Працівники комунальних підприємств застосовують різні методи боротьби зі шкідником: обрізання та спалювання гілок, факельне спалювання безпосередньо на дереві. На окремих ділянках вдалося зупинити розповсюдження гусені.

                                                   (Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")