ЯКИЙ ТО БОРЩ БЕЗ КВАСОЛІ! (Приклад для запозичення і наслідування)

Світлана УСАТЮК    (Івано-Франківська область)

ПОДРУЖЖЯ Василюків із села Тисменичани, яке входить до Івано-Франківської громади, шість років поспіль займається вирощуванням квасолі. П’ять сортів цієї культури висадили на присадибній ділянці. Відвели для цього 12 соток землі, на якій також зростають огірки, цибуля, часник і зелень. У літню пору все це буяє і радує яскравістю барв. Серед різноманіття городини насадження квасолі особливі. За сезон квасолеві кущі досягають кількох метрів заввишки, розповідає Іван Василюк (на фото автора). Із його слів, найважче робити ямки для тичок, які підтримують рослини і дають їм можливість кучерявитися.

— Мені треба було півтори тисячі ямок зробити, — ділиться господар, показуючи товстий металевий прут, із яким працює. — Уявляєте, скільки разів маю вдарити тим прутом, аби утворилася одна така ямка! А потім у ній ще треба закріпити тичку.

Потрібно також подбати і про підживлення ґрунту для квасолі. Використовують для цього гній від худоби, яку утримують, та відходи, що перегнивають: бур’яни, траву, листя кукурудзи.

Квасоля — невибаглива культура, веде далі Іван Василюк, розкриваючи стручки, аби побачити, які там вже є горошини. Та влітку її кущі потребують поливу. Особливо цього року, коли спекотних днів значно більше, ніж дощових.

— Починаю кожен свій день із того, що заготовляю воду. Маю кілька бочок для її збору. Щодня для того, аби поливати все, що росте на городі, треба більш ніж тисячу літрів води, — каже Іван Василюк.

Заготівлю води ускладнюють вимкнення світла. У ці періоди у Василюків не працює насос, яким закачують воду. Втім, дбайливі господарі не втрачають оптимізму і планують восени зайнятися облаштуванням механізованої системи поливу. Тоді не доведеться поповнювати запаси вологи у ґрунті вручну. Саме тому, що біля квасолі треба добре попрацювати руками, цю культуру не вирощують у промислових масштабах, переконаний Іван Василюк. До речі, чоловік, за освітою кінотехнік, ще за радянських часів працював головою колгоспу. Згадує, що тоді там культивували в основному зернові.

Тепер прикарпатець з-поміж усіх сільськогосподарських культур віддає перевагу квасолі. Вирощена на його обійсті рослина найближчим часом може вродити і за океаном — у Сполучених Штатах Америки. Туди десять квасолин із Прикарпаття повезла після перебування на малій батьківщині сестра господарника.

— Вона приїздила цього року і взяла квасолини, аби посадити їх у Нью-Йорку. Розповідала, що по сусідству з нею проживають китайці, тож сестра хоче їм показати нашу квасолю. Вмовляв її взяти більше квасолин, хоча б півлітрову баночку. Відмовилася, сказала, що не пропустять із таким вантажем при перельоті, — розповів Іван Василюк.

А поки його квасоля подорожує, чоловік разом із дружиною залишається в Україні та готує те, що виростили, військовим на передову. Василюки вже не один раз передавали захисникам картоплю та квашені помідори.

                                                        (Газета українських  селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")