Хлібороби Дніпропетровщини підійшли до середини жнив зернових культур, - Владислав Черчель

У Дніпропетровській області жнива майже на екваторі. Із кожним днем гаряча пора змінює цифри обмолоту збіжжя, плюсує зібрані тисячі гектарів  і констатує середню врожайність культур в області. І допоки вдосвіта гудуть комбайни, гойдається у полях пшеничне колосся, а соняхи обертають свої голови до сонця, "Фермер Придніпров'я" звернувся за аналізом жнивної ситуації в області до  директора Державної установи "Інститут зернових культур НААН України" Владислава Черчеля. Йому завжди вдавалося  вичерпно відповісти на всі запитання,  пояснити агрономічні зміни у вирощуванні сільськогосподарських культур, кон'юнктуру  ринку і аграрні перспективи області.

Незважаючи на відсутність інтернету, поганий зв'язок через вимикання світла, телефонна зустріч відбулася,  і доволі успішно. Вуличні шуми не заглушали фаховий погляд знаного науковця і  тільки підсилили інтерес до розкриття подробиць ходу жнивної кампанії в Дніпропетровській області.

На думку Владислава Черчеля, між цьогорічними і минулорічними жнивами в Дніпропетровщині суттєва різниця. Хлібороби розпочали роботи в полях  близько 20 червня, так рано ще ніколи не стартували жнива.

"Це пов'язано із метеорологічною весною, яка прийшла 3 - 4 лютого. Згодом в травні настали приморозки до мінус 5 градусів. Втім, вони суттєво не нашкодили. Так, є місця, де попримерзали овочі, зернові та фрукти. Але в цілому ми бачимо, що і абрикоси, і сливи, і яблука вродили, і жнива з рекордним строком.
Ми цього року б'ємо температурні рекорди, і у квітні, і у червні. Та й липень теж не відстає. Тому в нас дуже рано виколосилися озимі пшениця і ячмінь. Так рано вони ніколи не виколошувалися. Була небезпека приморозків з втратою врожаю. Підмерз навіть горох, який стійкий до низьких температур. А пшениця цвіла вже  на початку травня, і існувала небезпека стерилізації колосу через приморозки. Але зернові вчасно дозріли, ще й зараз погода сприяє їх природному висиханню", - зауважив директор Інституту зернових культур.

За його словами, наразі в області аграрії зібрали десь 200 тисяч гектарів. Всього Дніпропетровщина посіяла разом з ярими понад мільйон га, з них озимих - 500 тисяч га. Тобто, збирання озимих десь підходить до середини. А можливо, вже її і перейшло.

"По озимому ячменю наразі непогані результати в області. Приблизно 32, 8 ц з га. Пшениця - близько 33, 2 ц з га.
Минулого року ми зібрали десь по області 3 млн. 600 тисяч тонн збіжжя. У цьому році, мені важко сказати, яким буде врожай. Але думаю, що на рівні 3 млн. тонн буде", - спрогнозував пан Владислав.

Він додав, що на його прогноз впливає змінена структура посівів культур.

"Ми посіяли трошки більше озимої пшениці, ніж в минулому році. І менше посіяли на 100 тисяч га кукурудзи і ячменю. Зазвичай, ячменю область сіяла 150-200 тисяч га. А в цьому році, якщо скласти і ярий, озимий ячмінь, то трохи більше за 100 тисяч га виходить. Тому, думаю, що врожай приблизно 3 млн. тонн буде", - пояснив очільник Держустанови.

На запитання про очікуваний голодний рік в Україні, Владислав Черчель крізь слова усміхнувся:

"За таких важких часів Україна з початку року відправила за кордон понад 50 млн. тонн зерна. Тільки зерна. А наші внутрішні потреби значно менші, ніж ми виробляємо. Можна сказати, що в десятки разів. Якщо рахувати, то до війни потреба в пшениці становила 5 млн. тонн. Але багато людей виїхало з України через війну. Тому нині ця цифра 3-4 млн. тонн зерна. А ми зібрали, якщо не помиляюся, торік 22 млн. тонн", - закріпив свою думку цифрами пан Владислав.

Він підкреслив, що в Дніпропетровській області аграрії збирають щороку десь 2 млн. тонн пшениці і 1 млн. тонн кукурудзи, а ще  400-500 тонн ячменю та інших нішевих культур.
Щодо вирощування нішевих культур, Владислав Черчель зазначив, що маємо серед них овес, гречку, просо, льон.

"Трохи овса - десь півтори тисячі га, тисяча га гречки і проса - 4  тисячі га. Останнім часом в нашій області стало багато сіятися ярої пшениці. Хоча раніше більше 2 тисяч га ніколи не сіялося.
Цього року засіяно нею 34-35 тис. га. В минулому десь 35-36 тисяч га. Я думаю, що це пов'язано з програмою ООН, де надають безкоштовно насіння ярої пшениці. Це пшениця, яку використовують для макаронних виробів. Але в нас така пшениця  не дає потрібної рентабельності. Тому акцент робиться на озимих, бо вони врожайніші і збираються раніше.
Те саме із ярим ячменем. Він не дає такого результату, як озимий, в кращому випадку 2-3 тонни з га. І кон'юнктура не дуже, тому його сіють небагато. По Україні десь 800 тисяч га ярого наразі  і понад 505 тисяч га озимого. А раніше були часи, коли ним засівали 5 млн. га", - деталізував агрономічні зміни науковець.  

Наразі існує "ячмінний пояс", де сіють і вирощують ячмінь для солоду. Владислав Черчель говорить, що це на Заході, здебільшого, України. Там використовують солод для виробництва пива. Там і ціна на ячмінь більш-менш нормальна. А звичайний фуражний ячмінь не користується попитом і відходить поступово в сторону.
Певні культури , можна сказати, вже "забанюють".

"На це впливає ринок і рентабельність культури. От ячмінь потроху уходить. Озима пшениця теж. Її не будуть багато сіяти. Якщо дивитися на соняшник, то раніше він вирощувався тільки на півдні і південній частині Лісостепу, а зараз скрізь, в тому числі і в Поліссі. Змінюється не тільки клімат, а й економічна складова, які культури приносять більше зиску. Якщо брати соняшник, то в середньому він по Україні з гектара дає 2-3 тонни. В середньому вартість складає десь від 13-15 тисяч за тонну. Три тонни зібрав - 45 тисяч грн. маєш з гектара. Яка ще культура таку може дати вигоду? Питання. А взагалі то соняшник можна продати і по 20 тисяч за тонну.
Візьмемо пшеницю. Вона дає три тонни з гектара. Ну, якщо навіть 4-5, при достатку  добрив. А зерно коштує 6 тисяч грн. Це тільки 30 тисяч  грн. виходить. Витрати ж значно більші. А соняшник легше й збирається", - привідкрив кон'юнктуру ринку професійний спікер.

 

"Зараз часто вже сіють льон і сою. Для нас соя - це наша ластівка. Дніпропетровщина відмітилася з початком збирання сої.  Мабуть, якась дуже рання. В такий час сою ніколи не збирають. У нас 300 тонн накошено і 200 га зібрано. Зазвичай,  у нас висівали сої не більше 2-3 тисяч га. Цього року ця цифра зросла.
Ну, і як завжди, соняшника багато насіяли - 700 тисяч га  і озимого  ріпака - 127 тисяч га.  Я подивився по статистиці, в Україні  ще сіяли до пів мільйона ярого ріпаку, а цьогорік його практично не сіяли. Мабуть, умови не сприяли посіву ярого. Було доволі сухо", - надав порівняльний аналіз пан Владислав.

На його думку, існує проблема нішевих культур в області. Вони можуть бути дуже коштовні. Але, якщо не попав у вікно, коли можна дорого продати збіжжя, то тоді не знаєш, що з ним робити.

"Наприклад, льон. Вчасно не продав - не знаєш, куди його діти. Але вартість його від 20 до 30 тисяч грн. Начебто і непогано, але при умові, якщо потрапив у це вікно.
Цього року добра кон'юнктура у ріпаку. Він зараз навіть дорожче коштує, ніж насіння соняшнику. Його споживає в основному Європа. А з минулого року, коли не можна було вивезти ріпак, стали його переробляти на олію у нас. І зараз йде значна конкуренція між нашими і європейськими виробниками, і ціна тримається доволі висока. Десь близько 500 доларів за тонну", - розповів директор Інституту зернових культур.

Він висловив припущення, що в області до кінця липня жнива зернових та зернобобових завершаться. Але стає традицією у аграріїв -  сіяти по другому колу, після збирання зернових, гречку, просо, соняшник. Другий врожай, каже науковець,  - це ризик, тільки за умови теплої погоди аж до листопада можна зібрати другий врожай, хоча і значно менший. Але сільське господарство  - взагалі ризикована справа. І воно любить завзятих людей, які не бояться ризиків.

Фото - з мережі