«Літня відпустка» і «курорт» для кімнатних квітів

ЩОРІЧНЕ переселення вазонів на свіже повітря — неабиякий шанс для них насолодитися свіжістю ранків і яскравим сонячним світлом. Як тільки повітря прогріється для комфортного перебування кімнатних на вулиці, більшість їх варто перемістити зі звичної «закритої» обстановки на відкриті простори саду.

І річ не тільки в тому, що на подвір’ї або між дерев рослинам легше пережити літню спеку, а й у тому, що доступ до свіжого повітря є неодмінною умовою їхнього здоров’я і нормального розвитку. Свіже повітря не менш важливе, ніж його вологість, полив або освітлення.

Провітрювання в тій чи іншій формі — обов’язковий захід для будь-якої рослини на будь-якій стадії розвитку. Без повітряних ванн блідне листя, зникає забарвлення, страждає пишність крони і сповільнюються темпи зростання, а головне — в рази знижується стійкість до шкідників. Переміщення на подвір’я чи в садок теплої пори року — найкращий спосіб задовольнити «повітряні» потреби рослин.

Вологість повітря у приміщеннях влітку знижується, і якщо деякі вазони вимагають посиленого догляду, то переміщення їх у садок дає змогу позбутися щоденних додаткових процедур. Крім того, влітку температури відкритого повітря ідеально відповідають вимогам тих кімнатних рослин, які люблять контраст між денними і нічними показниками. А світлолюбні вазони можуть «насолодитися» довгоочікуваним тривалим днем і не страждати від браку місця на підвіконнях.

Переміщення в садок потребують більшість субтропічних, тропічних, пустельних і гірських рослин. Неодмінним вважається переселення на відкрите повітря всіх рослин, які поєднують статус кімнатних і садових культур, вкрай світлолюбних, які обожнюють свіже повітря.

За можливості можна переміщати і види, що квітують восени та взимку, для яких у кімнатах складно забезпечити відповідний період спокою.

До переліку рослин, які бажано винести влітку в сад, належать: цитрусові; гранат; пальми; юка; гібіскус (на фото); бугенвілія; олеандр; клівія; аденіум; пеларгонії; лавр; мирт; тис; араукарія; шефлера; фатсхедера; аспарагус; цикламени; жасмин; пасифлора; абутилон (кімнатний клен); декоративний перець; фуксії; свинчатка (плюмбаго); кактуси; алое; троянди; гербери; примули; бальзаміни; гелксина; гортензії; плющ; амариліси; пуансетія; гіпеаструм; папороті; рододендрони; камелії.

За можливості також слід розмістити на сонячній веранді або в садку квітучі бегонії, пентас, драцену, сансев’єру, кордиліну, дифенбахію, хлорофітум, агаву, бромелієві, заміокулькас, аралію, цимбідіум тощо.

Поливи для кімнатних рослин у садку коректують за опадами і темпами просихання ґрунту.

У виборі місця керуються двома факторами — освітленням і захищеністю. До першого підходять індивідуально, зменшуючи «категорію»: сонцелюбні рослини розміщують на розсіяному освітленні, світлолюбні — у півтіні, ті, які звикли до затишного освітлення, — в тіні.

Навіть очитки, товстянки, молочаї, цитрусові (апельсин та лимон) і гібіскус не зможуть впоратись із південного боку будинку зі спопеляючим сонцем. Для кімнатних краще вибрати місця, де вони будуть ніжитися на ранковому і вечірньому, а не полуденному сонці, північні або східні сторони будівель чи розсіяну тінь під листяними деревами.

Од вітру слід захищати всі кімнатні рослини в садку. Обов’язкового цілковитого захисту від опадів потребують лише рослини з крихкими пагонами або з опушеним листям (їх легко розпізнати за нелюбов’ю до обприскування).

Переселення в сад — це завжди на краще, але різких змін в умовах бути не повинно. «Буферний», або карантинний, період потрібен усім вазонам без винятку. Зазвичай їх розташовують у затіненому й захищеному місці на кілька днів (від трьох до семи), перед тим як поставити на основне.

Можна зробити по-іншому — виносити рослини на кілька годин, щоб вони, щораз більше перебуваючи на відкритому повітрі, повільно адаптувалися до нових умов.

Починати виносити кімнатні в садок і на подвір’я можна тільки тоді, коли показники нічних температур будуть стабільно перевищувати допустимий мінімум для конкретного виду. Чекати того, що зникне загроза поворотних приморозків, недостатньо: холодостійкі кімнатні рослини можна переселяти, коли показники фіксуватимуться вище 12 градусів, а для більшості рослин краще дочекатися потепління ночами до 15 градусів.

Зазвичай у середній смузі переселення вазонів починають у червні. Додатковий орієнтир — різниця між нічними і денними температурами, яка не повинна перевищувати 10 градусів. Зрозуміло, що коли є змога заносити рослини в несприятливу погоду назад до приміщення, варіантів із термінами розміщення в садку набагато більше, але ж це додаткова праця, клопоти. Для винесення в садок вибирають похмурі, прохолодні й безвітряні дні.

Догляд повинен підтримувати звичні умови. А ось оглядати рослини варто частіше, аби вчасно виявити проблеми і ознаки появи шкідників.

                 Тетяна Роздобудько та Лариса Лаврененко (газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")

P.S. Наступного разу чимало уваги присвятимо нашій улюбленій овочевій культурі — томату. Весна нині нестійка, з прохолодними періодами, і ось лише тепер розсаду масово висаджують у ґрунт. Ті, хто переселив рослинки на постійне місце раніше, подекуди спостерігають зміну зеленого кольору листя на фіолетово-синій. Що це, чому так відбувається? Попри те, що помідор — сильна культура і дуже чіпляється за життя, маємо зробити все, аби брак бодай одного елемента в ґрунті не призвів до деградації чи й навіть загибелі рослин.

І про ще одну нашу любов поговоримо — троянду. Трапляється, на деяких кущах не розкриваються бутони. Щоб розв’язати цю проблему, спробуємо встановити «діагноз», розвінчавши певні твердження. Приміром, те, що троянда дуже любить сонце. Так, любить, але в міру: на ділянці, де протягом усього дня зовсім не буває затінку, їй важко. Й інші причини обміркуємо.

                                                                                  Всеукраїнька газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"