МАЄТЕ САД? ПОТУРБУЙТЕСЯ, ЩОБ ВИРОЩУВАТИ ВИНЯТКОВО ПРИСТОЙНІ ЯБЛУКА

А ВИСОКОРОСЛІ ЧИ К АРЛИКОВІ ОБИРАТИ ЯБЛУНІ - ЦЕ ВЖЕ ВИБІР ЗА ВАМИ

ПІДЩЕПА — це рослина, на яку прищеплюють бруньку або живець іншої рослини чи сорту, який бажає мати в саду господар. Підщепою називається ділянка від коріння разом із пагоном до місця, куди прищеплюють живець. Ця частина рослини дуже важлива для плодового дерева. Саме під впливом підщепи збільшується або зменшується темп зростання, час плодоношення, довговічність, стійкість до посух та морозів, кількість врожаю. Від підщепи залежить, наскільки рослина буде вимоглива до ґрунту, стійка до різних хвороб та шкідників.

Існує два типи підщеп: насіннєві та ті, що розмножуються вегетативно, або клонові.

Насіннєві підщепи отримують із насіння дикої яблуньки або яблуні сорту Антонівка. Такі сіянці дають високорослі підщепи. Вони добре суміщаються з будь-яким сортом яблунь.

Насіннєва підщепа забезпечує потужне коріння, що глибоко проростає в землю.

Без обрізки яблуня на високорослій підщепі може досягти 7 метрів заввишки і жити понад 70 років. Дерево досить стійке до поганих зовнішніх умов, не- вимогливе до ґрунту, посухостійке й не засохне без регулярних поливів, опора не потрібна.

На жаль, родити таке дерево починає пізно — плоди з’являться лише на сьомий рік.

Через великі габарити за деревом не зручно доглядати. Лише після правильної обрізки та формування крони зростання яблуні може зупинитися на 4 метрах.

Відстань у садку між яблунями на насіннєвій підщепі має бути не менше 5 метрів.

Якщо вирощувати підщепу з насіння традиційним способом, то щеплення можна виконати тільки на другий рік.

Щоб одержати сіянці, не можна буде щепити живці протягом першого року, слід вдатися до штучного подовження терміну вирощування плодових сіянців. Для цього ще восени насіння стратифікують.

Отримати підщепу можна лише двома способами: вирощувати в контейнерах або посіяти у відкритий ґрунт.

Клонові підщепи можна розбити на дві групи — карликові й напівкарликові.

Ці підщепи мають певні переваги. Дерева на них рано починають родити, і згодом урожай лише зростає. Цю якість називають скоростиглістю. Хороший урожай можна зібрати вже на третій рік після посадки дерева. Трапляється, що доводиться обривати цвіт на щеплених на карликові підщепи саджанцях у перший рік вегетації деревця. Це робиться, щоб молоді рослини не втрачали життєвих сил, зав’язуючи плоди. Протягом трьох років рослина розвивається, зміцнюються її основні гілки, розростається корененева система.

Карликовими деревами заведено вважати яблуні, що сягають заввишки не більше 3 метрів, а напівкарликовими — до 5 метрів.

Переваги саду на клонових підщепах очевидні.

За невеликими деревами зручніше доглядати, з них легше збирати врожай. Із карликових та напівкарликових дерев можна знімати плоди, стоячи на землі.

З маленьких дерев збирають менше плодів, ніж із великих, але мініяблуні розміщують щільніше одна до одної, за рахунок чого кількість урожаю зросте.

За якістю врожай кращий. Яблука з дерев, щеплених на слаборослих підщепах, мають ліпший товарний вигляд. Плоди великі, яскраві, а вміст поживних речовин у них підвищений.

Вирощування таких рослин значно економічніше.

Завдяки низькорослим деревцям можна значно урізноманітнити садок сортами. Багатьом господарям хочеться мати кілька сортів, тож маленькі яблуні сприяють у здійсненні цього бажання.

Втім, карликові дерева мають низку недоліків.

Головна вада — це поверхнева коренева система. Вона асиметрична, і за сильних вітровіїв деревце легко може зламатися.

Через цю властивість карликовим деревам потрібні додаткові опори.

До того ж коріння сильно страждає у спеку, а взимку морози також впливають на нього особливо жорстко.

Тому, якщо ви вирішили створити садок із яблунь на клонових підщепах, слід бути готовим до ретельнішого догляду.

При висаджуванні яблуні на низькорослій підщепі слід пам’ятати, що місце щеплення неодмінно має розташовуватися вище поверхні ґрунту. В іншому разі щепа перейде на своє коріння, відтак сорт перестане бути карликовим.

Перед розміщенням саджанця в ямі вбийте кілок і помістіть деревце із північного боку від кілочка. Так ви захистите його від опіків.

Для саджанця характерно, що коріння розташовується неглибоко, тому постарайтеся розподілити його рівномірно по колу, аби корінці не загиналися і не виходили на поверхню.

Ґрунт має дуже щільно прилягати до коріння, порожніх місць у ямі не повинно бути. Для цього щоразу, коли кинете в ямку лопату землі, злегка притопчіть її ногою. Ущільнюйте краї, а не центр.

Навколо саджанця сформуйте лунку, залийте в неї води та замульчуйте ґрунт торфом чи компостом, аби зберегти вологу. Навіть у дощ рослину необхідно полити.

Всеукраїнська газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"