Ми призиваємо святого Миколая на допомогу і Перемогу

19 грудня  Церква прославляє одного із найшановніших і найулюбленіших святих нашого народу – святителя Миколая Чудотворця. Його ім’я відомо по всьому світі, і напевно, важко буде знайти людину, яка хоча б раз в житті не призивала святого Миколая на допомогу.  Про історію його життя пише Дніпровська єпархія Православної Церкви України.

• Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець прославився як великий угодник Божий. Він народився в місті Патарі Лікійської області (на південному узбережжі Малоазійського півострова), був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нонни, що дали обітницю присвятити його Богу.

З дитячих років Миколай досягав успіху у вивченні Божественного Писання; вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Дядько його, Єпископ Патарський Миколай, радіючи духовним успіхам і високому благочестю племінника звів Миколая в сан священика, зробивши його своїм помічником і доручивши йому говорити повчання пастві. Служивши Господу, Святитель горів духом, а досвідченістю в питаннях віри був подібний до старця, чим викликав здивування і глибоку повагу віруючих. Пресвітер Миколай проявляв велике милосердя до пастви, приходивши на допомогу усім потребуючим.

• Дізнавшись про гірку потребу і убогість одного з жителів його міста, святий Миколай врятував його від великого гріха. Маючи трьох дорослих дочок, батько, який зневірився, замислив віддати їх на блудодіяння для порятунку від голоду. Святитель, переживаючи за грішника, вночі таємно кинув йому у вікно три мішечки із золотом і тим врятував сім’ю від падіння і духовної загибелі. Творячи милостиню, Святитель Миколай завжди прагнув зробити це таємно і приховати свої благодіяння.

Відправляючись на поклоніння святим місцям до Єрусалиму, Єпископ Патарський доручив піклування паствою святому Миколаю. Коли Єпископ повернувся, Миколай, у свою чергу, виклопотав для себе благословення на подорож у Святу Землю. По дорозі святий передбачив бурю, що насувалася, і яка загрожувала кораблю потопленням. На прохання подорожніх, які зневірилися, він заспокоїв своєю молитвою морські хвилі.

• Прийшовши до древнього міста Єрусалиму, святий Миколай, зійшов на Голгофу, подякував Спасителю роду людського і обійшов з молитвою всі святі місця. Обійшовши святині, пов’язані із земним служінням Сина Божого, святий Миколай вирішив віддалитися в пустелю, але був зупинений Божественним голосом, який повелів йому повернутися на батьківщину.

Незважаючи на велику лагідність духу і чистоту серця, святитель Миколай був ревним і сміливим воїном Церкви Христової.  Він був воістину світлом для світу і сіллю землі. Ще за життя святитель здійснював багато чудес.

• Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа († 345-351). Чесні його мощі зберігалися нетлінними в місцевій кафедральній церкві і виливали цілюще миро від якого багато хто одержував зцілення.