Міндовкілля "зеленого" міністра Руслана Стрільця розробило План, який би мав сприяти виконанню Екологічного договору для України, розробленого Робочою групою високого рівня з подолання екологічних наслідків війни при Офісі президента України.
Джерело: Українська природоохоронна група, офіційна сторінка ФБ.
Але вийшло, як завжди. 50 рекомендацій Робочої групи, за кожним із яких слід було б розробити детальний план дій, перетворилися на 50 формальних завдань, виконання яких не допоможе ані зменшити екологічні наслідки військової агресії росії, ні забезпечити екологічне відновлення України.
Заплановані заходи подекуди й прямо суперечать рекомендаціям. Приміром, Рекомендація 42 Екологічного договору визначила обов’язковість ОВД та СЕО для всіх проєктів, планів і програм. А запланований захід у Плані доручає розробити механізми відступу від ОВД та СЕО. Крім того, у Екологічному договорі чітко зазначено, що прикладом проекту, що потребує прозорої оцінки із залученням незалежних експертів є можлива відбудова Каховської ГЕС. Але в Плані прямо написано, що можливу відбудову Каховської ГЕС слід... виключити з усіх можливих оцінок!
Очевидно, під час розробки Плану в міністерстві забули про приорітет довкіллєвих питань, які є наскрізними темами всіх рекомендацій Екологічного договору для України.
Що не так з Планом заходів – пишемо нижче.
Розробка Плану заходів для притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини, зменшення екологічних наслідків військової агресії росії та екологічне відновлення України (далі – План заходів) є своєчасним кроком після оприлюднення Екологічного договору для України. Екологічний договір, розроблений Робочою групою високого рівня. Вона була створена за ініціативою Офісу Президента України. До її складу залучались керівництво Офісу президента, Офісу Генерального прокурора, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, провідні європейські парламентарі та лідери екологічного руху країн ЄС.
У документі закладені важливі цінності довіри, демократичних ідеалів та пріоритетності питань довкілля. Серед питань, що є наскрізними темами Екологічного договору і що стосуються всіх рекомендацій, є концепція «Планетарних меж».
На основі цієї концепції розроблено Європейський закон про відновлення природи, і для України ця концепція є абсолютно новим підходом. На жаль, розробники Плану заходів не врахували цього, викрививши рекомендації Екологічного договору, що ґрунтуються на концепції «Планетарних меж» і запропонувавши подекуди прямо протилежні за змістом заходи. Концепція «Планетарних Меж» (Planetary Boundaries) показує, що глобальні ресурси обмежені і що всі країни повинні докладати зусиль для зменшення забруднювачів, захисту природних територій та зменшення навантаження на довкілля і клімат. Концепція передбачає зменшення промислового та господарського впливу на довкілля задля спільного майбутнього. Приміром, Європейський закон про відновлення природи передбачає в короткостроковій перспективі зменшення площ сільськогосподарських земель на 30% і відновлення на їхньому місці природних екосистем, руйнування дамб та відновлення природної течії 25 000 км річок тощо.
На жаль, запропоновані Міндовкіллям заходи часто прямо суперечать поставленим Екологічним договором завданням.
Нижче наведені коментарі та зауваження, які не є вичерпними:
Загальні коментарі та зауваження:
для кожної рекомендації має бути розроблений детальний план дій, спрямований на її досягнення. Натомість, у проєкті Плану в більшості випадків до однієї рекомендації розроблено лише один захід;
у Плані потрібно відобразити результати, для досягнення яких розроблені заходи і на які спрямовані рекомендації, а не проміжні кроки;
оскільки наскрізними темами, що стосуються всіх рекомендацій є інклюзивність, повна довіра Українського народу, Концепція «Планетарних Меж», план потрібно розробляти за участі всіх зацікавлених сторін;
план повинен включати практичні заходи щодо збору і аналізу інформації про наслідки російської агресії на довкілля, а не лише розроблення нормативно-правових актів та листування між державними органами влади та міжнародними організаціями.
Рекомендація 1. Президенту України рекомендується створити координаційний орган високого рівня, який би здійснював нагляд за надійною системою збору та збереженням доказів екологічної шкоди, завданої війною. У цьому координаційному органі мають бути представлені всі відповідні міністерства та відомства, включно з Офісом Генерального прокурора, а також відповідні неурядові організації, які можуть відігравати активну роль у зборі доказів.
Пропонований захід: реалізація міжнародної ініціативи Міндовкілля «Довкіллєва декларація» та запровадження Глобальної платформи шкоди та збитків довкіллю внаслідок війни.
Коментар: до цієї рекомендації має бути розроблено комплекс заходів починаючи із створення координаційного органу Президентом України і завершуючи конкретними кроками, які буде здійснювати цей орган. У Плані має бути закладено інформацію щодо орієнтовного складу координаційної ради з урахуванням Рекомендації № 1.
Рекомендація 3. Розроблення методології збору та збереження даних (спільно з міжнародними та національними експертними установами).
Пропонований захід: внесення змін до методик про визначення збитків та завданої шкоди довкіллю щодо методології збору та збереження даних.
Коментар: Врахування рекомендації потребує розроблення комплексу заходів. Окремо слід передбачити узгодження зазначених методик з міжнародними органами, що стане гарантією використання в майбутньому зібраних за цими методиками даних як доказів у міжнародних судах.
Рекомендація 6. Координація дій з Румунією, Болгарією та Туреччиною для збору інформації про міни та боєприпаси, а також регулярного звітування.
Пропонований захід: 1) забезпечення включення представника ВМС ЗСУ (офіцера зі зв’язку/обміну інформацією) до складу Чорноморської військово-морської протимінної групи з метою налагодження взаємодії та обміну інформацією з державами-союзниками;
Коментар: Формулювання Рекомендації 6А передбачає, що вона спрямована на збір і аналіз «наслідків воєнних дій для тваринного і морського світу, а також для біорізноманіття в цій важливій водній акваторії». Ця обставина передбачає участь фахової команди зоологів, ботаніків і морських біологів. Включення до групи лише офіцера зі зв’язку ВМС ЗСУ є недостатнім і не сприятиме вирішенню завдання.
Пропонований захід: 4) сприяння спільним діям з підвищення обізнаності та зменшення річкового та морського забруднення вибухонебезпечними предметами
Коментар: Слід змінити формулювання, адже поняття «забруднення» стосується лише хімічних речовин. Наявність на території або в акваторії вибухонебезпечних предметів не є забрудненням. Це важлива деталь, адже значна частина забруднення виникає внаслідок робіт з розмінування. Знешкодження вибухонебезпечних предметів часто не лише не є «очищенням», а навпаки є джерелом забруднення.
Рекомендація 7. Співпраця з Державами-учасницями або наглядовими органами відповідних міжнародних договорів для оцінки шкоди водно-болотним угіддям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок війни.
Пропонований захід: звернення до Секретаріату Рамсарської конвенції щодо підготовки проєкту резолюції для оцінки шкоди, завданої водно-болотним угіддям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок військової агресії росії.
Коментар: Рекомендація 7 стосується не лише водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією, а й Бернської конвенції, що опікується територіями Смарагдової мережі. Про Бернську конвенцію (випадків порушень якої в рази більше) у заходах навіть не згадано. Потрібно доповнити План додатковим пунктом щодо неї.
Рекомендація 19. Виділення частини коштів відшкодування на відновлення довкілля.
Пропонований захід: комунікація щодо необхідності виділення коштів відшкодування безпосередньо на відновлення довкілля.
Коментар: Необхідно передбачити чіткі критерії, що визначать типи заходів, які будуть підпадати під цей пункт. Ці критерії мають бути затверджені на рівні НПА та забезпечувати саме відновлення природних екосистем та їх потенціалу щодо надання екосистемних послуг, а також відновлення грунтів. Лише ці заходи є відновленням довкілля. Варто мати запобіжники, що виключатимуть вірогідність використання коштів на інші потреби, що може номінально позиціонуватись як «відновлення довкілля», але фактично ним не буде. Також треба законодавчо зафіксувати частину коштів, що має іти на відновлення довкілля від загальної суми коштів відшкодування.
Рекомендація 22. Розгляд міжнародними інституціями у сфері прав людини в Україні екологічних наслідків війни як питань прав людини.
Пропонований захід: звернення до Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні щодо можливості розгляду екологічних наслідків війни як питань прав людини.
Коментар: Слід змінити формулювання, щоб було зрозуміло, що йдеться про третє покоління прав людини, а саме екологічні права спільнот, що може стосуватись і громадян інших держав. Тобто протиправна діяльність РФ в Україні є порушенням прав не лише українців, а й громадян інших країн, адже погіршення стану довкілля стосується всіх.
Рекомендація 23. Відображення в роботі Національної ради з питань відновлення України після війни, а також у загальній програмі післявоєнної відбудови України відновлення природних територій як пріоритету в контексті післявоєнної відбудови.
Пропонований захід: включення компоненту екологічного відновлення до плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України.
Коментар: Категорично слід переформулювати цей пункт, адже він не відповідає формулюванню Рекомендації 23 Екологічного договору, що говорить що «Відновлення природних територій України має стати пріоритетом у плані післявоєнної відбудови», тобто слід чітко зазначити, що йдеться про природні території, а не вживати абстрактне поняття «екологічне відновлення».
Рекомендація 24. Взаємодія місцевих і міжнародних суб’єктів для спеціального картографування шкоди, завданої природним територіям та об’єктам ПЗФ.
Пропонований захід: створення інформаційного шару на національному геопорталі та інших інформаційних сервісах про природоохоронні території, яким завдано шкоди.
Коментар: Рекомендація 24 у її аутентичному формулюванні говорить зовсім не про це. Завдання потребує переформулювання. Оригінальне формулювання вимагає такого: «Таке картографування має визначити першочергові пріоритети, де відновлення має бути прискореним через високі ризики, такі як просочування забруднення в ґрунтові води, неконтрольована експлуатація природних ресурсів, пожежі або інші значні загрози для людей, біорізноманіття, клімату чи екосистем. Заходи з рекультивації мають бути вжиті невідкладно.». Рекомендації про визначення пріорітетних заходів відновлення для територій ПЗФ, а не про створення шару на геопорталі.
Рекомендація 25. Картографування як допомога в розробці багаторічного плану для загального відновлення
Пропонований захід: створення картографічної основи з інформацією про порушені землі та землі, які підлягають консервації або рекультивації
Коментар: Рекомендація про створення плану в результаті консультацій з постраждалими громадами: «розробити багаторічний план для загального відновлення. Визначення пріоритетів має відбуватися шляхом консультацій з постраждалими громадами, беручи до уваги ступінь і характер пошкоджень, екологічну, соціальну та економічну цінність постраждалих територій, вартість необхідних заходів і спроможність їх проведення». Необхідно переформулювати завдання.
Рекомендація 27. Розгляд питання щодо надання можливості деяким освоєним територіям повернутися до свого природного стану, а також проведення широких консультації та залучення експертів до ухвалення таких рішень
Пропонований захід: залучення експертів, представників громадськості, наукового середовища та проведення консультацій щодо визначення критеріїв, за якими можливе повернення до природного стану деяких освоєних територій, формування орієнтовного переліку територій, які можуть бути повернені до природного стану, проведення заходів з консервації та рекультивації порушених земель
Коментар: Завдання не відповідає формулюванню у Зеленій угоді, адже в цій рекомендації чітко зазначено кейс відновлення природних екосистем після руйнування Каховської греблі, зокрема сказано «залучити незалежних експертів для ретельного аналізу варіантів і пов’язаних з ними екологічних наслідків, враховуючи значний масштаб цього проєкту та його довгострокові й багатогранні наслідки». Необхідно додати безпосередній пункт про залучення незалежних експертів до вивчення відновлення природних екосистем на території колишнього Каховського водсховища
Рекомендація 30. Розроблення програми з розмінування лісів, заповідних зон та інших природних територій
Пропонований захід: 1) винесення на розгляд питання розроблення програми з розмінування лісів, заповідних зон та інших природних територій на засіданні Національного органу з питань протимінної діяльності;
Коментар: Краще використовувати передбачений законодавством термін «природно-заповідний фонд» замість абстрактного формулювання «заповідних зон».
Пропонований захід: 2) участь у створенні реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами та розробленні проєкту Порядку ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами
Коментар: Краще уникати терміну «забруднення» відносно вибухонебезпечних предметів, адже цим терміном варто називати власне забруднення хімічними речовинами. Це важливо адже безпосереднє забруднення зростає в ході робіт з розмінування.
Рекомендація 31. Заохочення практики сталого землекористування після розмінування йвивільнення земель, де це можливо.
Пропонований захід: проведення заходів з консервації та рекультивації порушених земель, збільшення площі лісового фонду, зокрема за рахунок заліснення деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель
Коментар: Рекомендація сформульована заангажовано, адже стосується лише заходів залісення територій. Водночас слід передбачити консервацію та відновлення степових і лучних екосистем. У законодавстві також передбачений захід з консервації земель – залуження. Це вкрай важливо, адже більшість територій, що потребуватимуть консервації, – у степовій зоні. Законодавчо заборонено залісення степових ділянок, а отже їхня консервація може бути лише залуженням, про яке згадка у формулюванні заходу відсутня. При цьому 100% степових екосистем, що постраждали і потребують консервації. віднесені до типів оселищ, що охороняються в Україні Резолюцієїю 6 Бернської конвенції та додатками Оселищної директиви. Водночас усі ліси степової зони є штучно створеними і не становлять природної цінності. Таким чином, необхідно передбачити баланс (щонайменше 50 на 50) щодо площ консервації шляхом залуження і залісення.
Рекомендація 34. Надання громадськості інформації про енергетичні та кліматичні стратегії, дії та загальний прогрес, даних про шкоду і забруднення, мінні поля, відновлення природних об’єктів і планів розвитку, наскільки це дозволяють умови безпеки
Пропонований захід: 1) наповнення даними про кліматичні стратегії, заміновані природоохоронні території інформаційних ресурсів «ЕкоСистема», «ЕкоЗагроза», офіційний сайт Міндовкілля, офіційний сайт Міненерго;
Коментар: Наповнення загальнодоступних баз даними про довкілля є важливим, проте серед таких даних, наприклад, витрачання коштів на публікацію кліматичних даних не матиме значення для прийняття рішень і для вирішення бізнес-питань. Водночас дані про біорізноманіття, картування якого слід розпочати, мають дійсно впливати, відповідно до вимог законодавства, на ухвалення рішень про розміщення продукційних сил.
Рекомендація: 35. Проведення детальної оцінки позиції України щодо глобальних характеристик Землі, які можуть визначити можливість існування людства на планеті («планетарні кордони»)
Пропонований захід: підготовка звіту із залученням НАН України, експертів Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору (NASA), інших науковців та експертів щодо впливу внаслідок порушення «планетарних кордонів»
Коментар: У рекомендації 35 йдеться не про впливи і «порушення» планетарних кордонів. Планетарні кордони – це глобальні характеристики Землі, які можуть визначити можливість існування людства на планеті. Це означає обмеження у використанні природних ресурсів, розорюванні земель, видобутку копалин, які залишають менше природних екосистем, ніж освоєних територій. Цей пункт має призвести до визначення науково обґрунтованих: а) зменшення площі розораних територій, б) змешення обсягів видобутку корисних копалин, в) ліквідації зарегулювання річок, г) зменшення обсягів рубок лісу тощо. Саме план таких заходів має бути розроблений для цього пункту.
Рекомендація: 36. Розв’язання історичних проблем ефективності в транспортному, житловому, електроенергетичному та промисловому секторах, досягнення прогресу в кожній з цих сфер, можливості сільськогосподарського сектору для позитивного внеску у зменшення вуглецевих викидів та впливу на клімат України
Пропонований захід: 6) прийняття Стратегії адаптації сільського господарства до зміни клімату
Коментар: Йдется не про адаптацію сільського господарства, а про зміну парадигми, що має призвести до значного зменшення площі розораних площ, які є головним напрямком зростання викидів парникових газів в Україні. Згідно з останніми національними звітами про викиди парникових газів, саме масштаби розорювання територій в Україні є найбільшим негативним внеском України в погрішення клімату у Європі і саме масштабна консервація ріллі – єдиний шлях подолання цієї ситуації.
Рекомендація: 38. Наділення громад повноваженнями та забезпечення необхідними можливостями, підтримкою та фінансовими інструментами для розробки, планування та реалізації проєктів сталого відновлення
Пропонований захід: схвалення Стратегії сталого відновлення громад
Коментар: Стратегія має включати значну освітню складову, оскільки громади переважно не мають уявлення про показники Цілей Сталого Розвитку, які мають бути досягнуті Україною.
Рекомендація 42. Наявність чітких заходів захисту, які дозволяють не завдавати значної шкоди довкіллю при реконструкції, обов’язковість ОВД та СЕО для всіх проєктів, планів і програм, незалежно від того, чи йдеться про відбудову після війни, чи про нормальний розвиток з належним наглядом для забезпечення їх реалізації.
Пропонований захід: підготовка Концептуальної записки щодо застосування відступів у процедурі стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, у якій слід визначити уповноважений орган та механізм ухвалення відповідних рішень, а також термін дії.
Коментар: Розроблена концептуальна записка суперечить завданням Рекомендації 42, адже зазначає, що необхідно виключити з такої оцінки проєкти, пов’язані з Каховським водосховищем, хоча в Екологічному договорі міститься окрема рекомендація, що говорить про необхідність особливо ретельної експертизи щодо Каховської ГЕС із залученням незалежних експертів.
Оригінальне формулювання Рекомендації 42 говорить, що «Україна повинна переглянути своє законодавство та будь-які винятки, що діють у воєнний час, і внести необхідні зміни, щоб забезпечити оцінку впливу всіх проєктів будівництва або реконструкції на навколишнє середовище, а також дотримання директив ЄС з оцінки впливу на навколишнє середовище та стратегічної екологічної оцінки». Натомість запланований захід говорить прямо протилежне – доручає розробити відступи!