Надто багато часу втрачено. І що ж нас чекає в наступну зиму?

Вікторія СЮМАР,

народний депутат України, фракція «Європейської Солідарності».

ЗА ОСТАННІ декілька днів мене декілька разів запитали, чи правда, що Україна продає електроенергію за кордон, а отже, «хтось заробляє» і «комусь це вигідно».

Ці іпсошні (ІПСО — інформаційно-психологічна операція. — Ред.) тези дуже благодатні, в них легше повірити, аніж прийняти реальність. І люди вірять, особливо коли чесної розмови з країною про те, що нині дуже важко, а буде ще складніше, так і не відбулося. Принаймні щодо питань енергетики.

Так, на певному рівні хтось подає інформацію про розбиту росіянами генерацію, яку вже не можна відновити ні за декілька днів, ні за декілька місяців. Щось на нормальному рівні коментують експерти.

Але потім виходить Міненерго і офіційно заявляє — інформація західної преси, а саме авторитетної британської Financiatime, про те, що в січні світло в українців може бути всього по 2-4 години, — це вороже іпсо.

У мене запитання: а може, замість заперечення фейків Мін­енерго займеться своєю роботою? Наприклад, розробить план дій від уряду, який дасть змогу людям вижити взимку.

Кабмін ще навесні мав би вже прийти в Раду з ініціативою зняти мито на ввезення акумуляторів, сонячних панелей, теплонасосів і т.п. та газових міністанцій. Аби здешевити і зробити їх доступними.

Чи не варто туди інвестувати кошти, які ми отримали від парт­нерів? І який саме відсоток інвестувати?

Як мінімум, я чекала б від уряду кредитування всіх тих, хто готовий у кредит оснащувати свої бізнеси і домівки альтернативними джерелами енергії. Людям потрібні доступність цих речей на ринку і система стимулів.

Так само непогано було б зрозуміти рівень забезпечення критичної інфраструктури громад. Бо партнери надали нам чимало генераторів для потреб міст, і до багатьох об’єктів вони підключені, але чи передбачені в місцевих бюджетах кошти на дороге пальне для цих генераторів? І чи існують бодай приблизні підрахунки, скільки такого пального і коштів на це необхідно, щоб пройти зиму… Аби не виявилося так, що в момент «ікс» без електрики залишаться навіть лікарні.

Ще таке запитання: чи зможуть нормально працювати школи, виші й садочки? Без відповіді на нього вже зараз від уряду, Міненерго і Міносвіти в багатьох мам точно виникне бажання поїхати за кордон, аби забезпечити своїм дітям освіту…

Як у таких умовах вижити маленьким бізнесам? Наскільки зросте собівартість продукції і послуг у тих же кав’ярнях, перукарнях і т.д? І чи не простіше людям, які щось роблять руками, робити це в якійсь іншій країні?

Це чергові хвилі біженців. Це безпосередньо вплине на економіку. І це саме те, чого так хоче домогтися путін, — випаленої землі, на якій неможливо жити.

Замість цього ми можемо і маємо запустити турборежим з альтернативною енергетикою, закликати партнерів допомогти технологіями і створити нову диверсифіковану систему генерації, тих самих газових міністанцій і т.п.

Я знаю, що ми не зробимо це за три-п’ять місяців до зими на всі сто. Бо надто багато часу вже втрачено. Але це єдиний шлях, і ним треба йти просто зараз.

У нас попереду важка зима. Ворог тиснутиме на фронті, війна не припиниться. Росіяни хочуть говорити зі США, але вже після американських виборів. Це очевидно.

Насправді це єдиний прийнятний варіант для путіна. І цю зиму нам треба пережити. Тут. Працювати і підтримувати ЗСУ.

І саме про це вже зараз варто чесно поговорити з країною.

                                                                                   (Газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")