Отаке воно, дитяче літо в окупації

Підготувала Ганна БОЙЧУК.

ШКІЛЬНЕ літо споконвіку асоціюється з безтурботним відпочинком дітлахів — конкурсами, розвагами, походами, дружніми посиденьками біля багаття. Колись таке змістовне життя вирувало у таборі дитячого відпочинку «Червона гвоздика» на узбережжі Азова у Бердянську. Але то було в іншому, довоєнному, житті. Не той тепер Азов, і «гвоздика» не та: все в цьому чудовому куточку України нещадно розтоптав ворог і встановив нові канони дозвілля.

«Червону гвоздику» окупанти пафосно називають другим Артеком або його філією. Мабуть, аби викликати у певного прошарку населення ностальгічні настрої за радянськими часами. Загарбники доправили в табір для відпочинку 70 школярів із Мелітополя, Костянтинівки та інших тимчасово окупованих населених пунктів Запорізької області. Там діти… бігали з автоматами, вчилися ставити розтяжки та опановували основи військової справи. Усе це мракобісся назвали «зарница 2.0». Під наглядом військової поліції, колаборантів і пропагандистів школярів фактично навчали воювати і вбивати.

За молодь із окупованих територій рашисти взялися прицільно. Два навчальні роки підтвердили, що давати гідну освіту мелітопольським дітям ніхто не збирається. Вчителів-предметників катма, зате на уроках родинознавства учням розповідають про любов до «старшого брата» — чужої та ворожої для них країни. Із новацій — запроваджується оцінка за поведінку, яка впливатиме на успішність школярів. Непокірних і волелюбних, відповідно, позбавлять можливості скласти іспити й отримати атестат. Ну а далі пряма дорога на фронт.

У Мелітополі загарбники силоміць русифікують українських дітей. Агресивна пропаганда є невід’ємною частиною виховного процесу. Однак багато школярів досі навчаються онлайн в українських навчальних закладах. А у перші місяці після окупації таких дітей була більшість. Навіть так званий сенатор ради федерації від окупованої частини Запорізької області дмитро рогозін визнав, що більшість дітей у регіоні не бажають здобувати російську освіту. Він також нарікає, що вже третій рік на цих територіях відчувається кадровий голод у царині освіти, а школи стоять напівпорожніми. Ще б пак, адже працювати на окупантів та викладати за російською програмою зголосилися лише 40 відсотків педагогічного складу. З 2022 року силові структури рф полюють на тих людей в окупації, які продовжують викладати або навчатися онлайн за українською програмою. Педагогів затримують і відправляють на «підвал», а сім’ям, де діти не ходять до російських шкіл, погрожують позбавленням батьківських прав.

Дивні зміни, що стосуються якості харчових продуктів, сталися в сфері торгівлі. Попри те що влітку є вдосталь різноманітних фруктів, діти все ж полюбляють смаколики. У Мелітополі на полицях торговельних закладів — яскраве розмаїття тістечок від популярної місцевої кондитерської фабрики. Щоправда, їдкі барвники, які використовуються при приготуванні «кондитерських шедеврів», змиваються зі шкіри дитини лише за декілька днів, а одяг, забруднений ними, не можуть відіпрати жодні мийні засоби. Виробники ж запевняють, що всі інгредієнти відповідають вимогам євразійського економічного союзу, і це особливо небезпечно, адже через санкції на болотах величезні проблеми з якісними продуктами та іншими товарами.

Літня «щедрість» окупантів вражає: пропонується безоплатне оздоровлення місцевих дітей віком від 5 до 17 років у санаторії «Бердянськ». Проте скористатися можливістю можуть лише ті дітлахи, чиї батьки отримали російські документи. У такий спосіб триває політика примусової паспортизації, окупанти змушують бердянців отримувати російські паспорти, використовуючи здоров’я дітей як інструмент тиску на місцеве населення. Зокрема, для отримання путівки потрібно надати пакет документів, ключовим серед яких є російський поліс обов’язкового медичного страхування. Діти, чиї батьки відмовляються отримувати російські документи, фактично позбавляються права на оздоровлення. Це і є реальна ілюстрація сутності російського «гуманізму».

За матеріалами регіонального інформаційного агентства РІА-Мелітополь.