Поради молодим бійцям ЗСУ від Сергія Молодіда
За матеріалами інтернет-видань
13.02.2023
449
Досвідчений український воїн Сергій Молодід в мережі ФБ опублікував своєрідний алгоритм дій і поведінки для усіх, хто одягає військову форму і бере до рук зброю, аби захистити рідну землю від москалів. Далі пряма мова С. Молодіда.
Припустимо, ви потрапили в Армію, (ЗСУ, Нац. Гвардію чи інший підрозділ, не так важливо). По мобілізації, чи добровільно, хоча краще добровільно, про це окремо нижче.
Головна ваша задача буде вижити. Вижити і виконати всі поставлені задачі. От так неромантично звучить, але цього навчив мене мій командир на війні. Слоган “Умрі, но виполні” – залиште для совкових фільмів і тупорилої пропаганди. В Україні кожен боєць має вижити і виконати. Якщо не вижив — не виконав.
Для того, аби вижити, для початку, слідкуйте за своїм тілом. Так, саме тілом. Ваша голова, ваш розум, свідомість ймовірно будуть відмовлятися остаточно сприймати те, що буде відбуватися. Чи це буде огидна їжа, чи безкінечний холод і бруд під ногами, чи люди навколо. Картинка перед очима може бути далекою від очікувань. Але ваше тіло має бути максимально здоровим і дієздатним. Саме тоді ви зможете рухатися, стріляти, підтримувати зв'язок, їсти, спати і, зрештою, дасте можливість і голові прийти до тями, з часом. Що я маю на увазі? Починаючи від дрібниць, які насправді не є дрібницями: чистити зуби, доглядати кожен поріз на руці, скабку чи забій, натертість на нозі, прищ на дупі.
Ніколи не знаєш, що може стати вирішальною травмою, але одного разу в Армії я бачив, як у бійця починалась фактично гангрена на руці - від порізу, і це не круто, повірте. Для такого догляду я завжди носив із собою таблетки для шлунку, знеболювальне, дві пачки колдрексу, льодяники для горла, хлоргексидин, вологі антисептичні серветки, бинт і пластир. Кожна найменша ранка і загроза для організму має негайно бути доглянута. Негайно. Не соромтеся звертатись по допомогу до медиків, якщо не можете вирішити це питання самостійно.
“Засоби” для голови: льодяники з цитрусовим смаком. Під час серйозного стресу розсмоктував їх, різкий смак повертав у реальність. Це може бути шоколадка чи щось інше, що діє так само. На шиї: баф завжди, навіть влітку. Для захисту від холоду, пилу, диму, фільтрації води, загортання чогось, перев'язок - універсальна річ. Біруші, щоб можна було вночі заснути або не оглухнути під час пострілів.
Ліхтарик. Хороший налобний ліхтарик, завжди 24/7. На шиї його носити зручно. На голову не вдягнеш – там каска буває. Береш у зуби і світиш. Справа у тому, що світло потрібне завжди. Коли посеред ясного дня забігаєш у бліндаж, то перші 2-3 хв. нічого не бачиш через контраст освітлення і варто підсвітити собі шлях, щоб не отримати травму.
Догляд за ногами — окрема важлива тема. Треба завжди мати запасні сухі шкарпетки у сміттєвому пакеті, крем для ніг, можливо тальк.
Алкоголь і наркотики. Алкашня — найогидніше, мабуть, з того, що я бачив на війні. Бухло ніколи, ніколи, ніколи не вирішує ніяких проблем, лише створює. Тримайтеся подалі від алкашів та ідіотів.
Знайдіть собі нормального командира, справа не тільки у званнях і пострілах зі зброї. Українська Армія — не бездоганна, але модернізована, сучасна, та постійно розвивається. І їй потрібні не тільки вмілі бійці в окопах, їй потрібні логісти, водії, механіки, економісти, психологи, програмісти, перекладачі, безпілотчики, зв'язківці, СММ-ники, фотографи, музиканти, спортсмени, лікарі, бухгалтери та юристи. Подумайте, в чому ваша унікальна сила. Де саме ви можете бути максимально корисними. І скажіть про це вашому командиру. Я щиро вірю в те, що часи, коли “ініціатива наказуєма”, успішно канули в совкове безперспективне минуле. Бачив на власному досвіді, як розумні командири використовували цивільні навички своїх бійців задля перемоги. Просто ваше поле бою може бути не очевидним на перший погляд. І так, корисного бійця жоден командир не захоче провтикати. Тому якщо не хочете стояти в наряді охороняти склад із шкарпетками — проявіть себе із найкращого боку.
Знайдіть також нормального товариша. На вашому шляху буде чимало викликів та негараздів. І якщо буде той, хто здатен підставити плече і прикрити спину — це прекрасно. Самотужки дуже важко впоратися. Але і не забувайте бути товаришем у відповідь.
Використовуйте всі доступні можливості тут і зараз. Що я маю на увазі? Маєте вільний час і гарячу воду — приймайте душ чи періть речі. За 10 хв. може зникнути вода чи відправлять на якесь завдання і доведеться їхати у брудних речах. Перший раз на війні я мив голову рідким милом в рукомийнику піцерії в Бахмуті. Бачите теплу і смачну їжу — їжте. Для цього завжди носіть із собою ложку і ніж. Все на світі можна з'їсти ножем і ложкою. Маєте час на сон, але не хочете спати — спіть. Ніхто в цьому світі не знає, коли буде наступна можливість поспати на війні. Навіть перемерзлу картоплю у квітні місяці можна посадити у свіожонакопаний бруствер, і влітку мати смачну молоду картоплю, перевірено.
Ніколи у житті не обманюйте свого командира. Якщо ви його обманете — то позбавите можливості ухвалити правильне рішення. Після цього ні на що вже не ображайтеся, ніколи.
Тренуйтесь і вчіться всьому, чому вчать. І навіть чому не вчать. Просіть досвічених бійців вас навчити, будьте старанним учнем, якщо можете щось забути – записуйте у блокнот. Будь-який корисний навик може врятувати життя — починаючи від медицини, туризму до водіння вантажівки, МТЛБ і ремонтування бензопилки, радейки і дирчика.
Тренування визначають різницю між успіхом і провалом. Ваша задача — вижити і виконати. Щоб це зробити, треба вміти і тренуватись. Знайте можливості свого організму, для цього тренуйтеся у різних умовах і складностях. Жодного разу не пожалкував на війні про ті години, дні і ночі яких були витрачені на підготовку і тренування до того.
І про жалкувати. Не ми з вами почали цю війну. І якщо йти на неї — то добровільно. Не чекайте, хто перший - повістка чи ворог - постукає у двері. Якщо буде оголошено нову мобілізацію — ідіть самі, кличте разом друзів. Ні, я не є пропагандист на зарплатні у ЗСУ. Але я пішов добровільно у військомат і не жалкую. Так, життя не справедливе, шлях бійця в Армії і на війні не простий. Але якщо це ваше власне добровільне рішення — всі негаразди будуть інакші, під іншим кутом. Невдачі можуть загартовувати, ви можете, попри все, навчитися рухатись уперед і не здаватись. Але це має бути ваше рішення. Ніколи у житті я нікого не звинувачував, що саме там і саме тоді опинився. І завжди буду вдячний своїм адекватним командирам за ставлення, підтримку і військову науку.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ