Родина Барабан у Підгородному Дніпропетровщини відновлює свою пасіку

Як ми вже повідомляли, у Підгородному Дніпропетровської області від отруєння невідомим хімічним препаратом постраждала пасіка Наталії та Володимира Барабан. За 10 років їх бджолярства - це перша значна втрата бджіл від потрави. Постраждало 100 вуликів. Наразі господарі  підгодовують решту бджіл, утворюють відводки і спостерігають, як відродиться потомство. Потроху комахи починають вилітати, бо цвітуть соняхи.

"Звичайно, це все не вернеш. Але ми самі поїхали до фермера, якого підозрювали у потраві бджіл. І домовилися без судових справ, що він відшкодує мінімальні збитки на відновлення пасіки. Він сильно не пручався, бо розумів, що здійснені нами лабораторні аналізи  вказали б на його роботу. Тепер постійно заклопотані життям у наших вуликах, навіть ніколи вести ФБ - сторінку групи Бджолярство Підгородного", - зазначила Наталія Барабан.

Вона, зокрема, додала, що після інциденту фермер пообіцяв попереджати про обприскування своїх полів, щоб убезпечити бджіл від мору, і частіше комунікувати з господарями пасік.

Так триває наразі робота на пасіці родини Барабан.

Тим часом Міністерство культури та інформаційної політики внесло до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України  ремесло бджільництва Луганщини, а саме Сватівського району. Зазначається, що сьогодні сватівські пасічники використовують нові наукові підходи, наприклад, для збору меду використовують електричну медогонку, а для розпечатування стільників – автоматичний двосторонній  пристрій. До того ж, бути бджолярем в Україні, незалежно від регіону,  означало бути знахарем  і  мати особливі якості характеру.

Пасічники завжди користувалися авторитетом і повагою односельців, як працелюбні та добропорядні люди.

Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області нагадує бджолярам алгоритм дій у  разі непередбачуваних подій.

У разі потрави пасічник повинен діяти оперативно. Через 3-4 дні слідів отрутохімікатів у відібраному матеріалі вже можна не знайти. Тому, в першу чергу треба терміново звернутись до органів місцевої влади чи місцевого самоврядування (голови районної державної адміністрації, сільського, селищного чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії.

•  Після створення письмовим розпорядженням комісія оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних винних у цьому осіб, оцінює розміри збитків. До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, товариства бджолярів. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків у суді.
•  В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, яким агрохімікатом оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній фермер чи його представник. Слід з’ясувати, чи були попереджені пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні.
•  Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків.

Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400–500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100–200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі.

• Рекомендується направляти зазначені зразки разом з супровідною, актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: (044) 243 37 54 та 243 37 55), Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (Київська обл., Києво-святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 7, тел.: (044) 526- 45-02 та 527-89-43).

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1 – 2 доби. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.
Акт комісії та експертний висновок – це основні документи для розгляду в суді.
Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинний зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, слід вживати наступних заходів:
1. Маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків.
2. Якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків, передати справу до суду. Для цього необхідно: Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:
– Розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;
– Акти комісії; – Результати лабораторного дослідження;
– Довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те, скільки бджолиних сімей ви маєте на своїй пасіці;
– Довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);
– Список свідків та експертів. Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.
Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого фермера, який не дбає про довкілля, до відповідальності та відшкодування заподіяних ним збитків.


До речі, робота бджіл вже визначена швейцарськими економістами. Вони підрахували, що якби бджолам платили за їхню працю, як людям за середньоєвропейським тарифом за годину роботи, то чайна ложка меду коштувала 420 000 гривень. Такі дані наводить Пасіка День за Днем.