Широківська громада Дніпропетровщини - непохитна скеля серед вибухів війни

З березня 2022 року Широківська громада зазнавала постійних обстрілів. У селах Шестірня, Ганнівка, Кошове, Широке  десятки зруйнованих будинків, понівечені агропідприємства, поранені і, найстрашніше, загиблі цивільні. Півроку жахіть - і півроку незламності. Про це зазначив Євген Ситниченко, начальник Криворізької РВА.

За його словами, за понад рік війни у Широківській громаді створені осередки різного роду допомоги, підтримкою та координацією яких зайняті очільник громади Олександр Кокул, старости сіл і місцеві волонтери й аграрії.

"Широківчани не втратили віри в перемогу, не втратили щирого бажання допомагати і підтримувати. Дівчата Широківщини від першого дня і до сьогодні плетуть маскувальні сітки для наших військових на різних напрямках. Від початку осені і донині вони також виготовляють окопні свічки, а з моменту звільнення сусідніх населених пунктів Херсонщини взялися допомагати місцевим харчовими продуктами, засобами гігієни, а навесні ще й посадковим матеріалом. У деяких дівчат на фронті батько, чоловік чи син, а така робота для них - віддушина", - розповів очільник району.

Євген Ситниченко додав, що завдяки фермерам від перших місяців війни й донині військові на Криворізькому напрямку отримували й отримують найсвіжіші харчові продукти, забезпечені транспортом, а вимушені переселенці одержують різноманітну допомогу.

"Наші аграрії попри небезпеку провели дуже вдалу посівну кампанію минулого року і сподіваються, що завдяки гуманітарним розмінуванням такі результати будуть і цьогоріч", - висловив надію керівник.

Про кожного із Широківської громади можна писати свою історію непохитності, бо війна не знищила сердечне тепло і милосердя людей. Приміром, староста села Шестірня Наталя Слюзко внаслідок рашистського обстрілу втратила дім. Довгий час жила у родичів і знайомих, але щодня в їдальні дитячого садочка, а потім школи разом з іншими жінками готувала гарячу їжу для захисників і захисниць. Починали готувати для 30 осіб, але дуже швидко кількість людей зросла до 700. Це неймовірний труд  - додати  воїнам фізичних сил!
Люди приносили  все - від яєць і молока до закруток і свіжини. Мешканці громади різали свиней і корів, аби тільки допомогти фронту.

"Особлива подяка нашому голові Широківської громади Олександру Кокулу, депутату Криворізької міської ради Олександру Фастовцю. Дякую всьому колективу ТОВ "Шестірня". Завдяки цим людям вмить закривалися питання транспорту, закупівель чи пошуку додаткових рук, коли ми самі не встигали", - зазначила  Наталя Слюзко.

Жінка розповіла, як люди з сусіднього села Заградівка Херсонської області передавали продукти човнами.

"Це продовжувалося навіть тоді, як міст уже зруйнували, щоб рашисти не могли перейти до нас. Пам'ятаю, як родина, тікаючи від рашистської окупації, передала нам більше двох десятків качок...", -  поділилася спогадами пані Наталя.

Нині вона вже живе вдома, у відремонтованому своїми силами та за допомогою небайдужих людей будинку, і продовжує волонтерську діяльність. Зокрема, зосереджена на вирішенні проблем сіл Шестірянського старостинського округу.
Іще одна позитивна історія Широківської громади. Це про Артемка, який щодня з початку війни проводжав і зустрічав військовослужбовців і дуже скоро отримав позивний "Талісман". У спеку і в холод, на канікулах і після уроків  хлопчик завжди з прапором України стоїть на виїзді з Широкого, аби привітати знайомих і незнайомих оборонців.

Сильні люди творять історію громади, яка непохитною скелею стоїть в Січеславщині і доводить, що українці нездоланні. Вони стійко захищатимуть рідну землю і людей своєю  вірою, надією і працьовитістю.