ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ВІЙНИ ВИРІШУВАТИ ДОЛЮ КАХОВСЬКОГО МОРЯ

                                                 БІДА ДЛЯ КІЛЬКОХ ПОКОЛІНЬ

Олена КОЩЕНКО.

Найбільша техногенна катастрофа в Європі від початку нового тисячоліття — так фахівці називають наслідки підриву росіянами греблі Каховської ГЕС. Уряд ухвалив рішення про її відбудову після деокупації регіону. Втім, думки щодо цього розходяться.

_{Від початку сумна історія}

ПРО СПОРУДЖЕННЯ цієї ГЕС (найстарішої після Дніпровської) наша газета розповідала не раз. Її історія сумна від початку. Адже в результаті будівництва рівень води в Дніпрі піднявся на 16 метрів, було затоплено 257 тисяч гектарів дніпровських плавнів, десятки тисяч гектарів родючих орних земель, 90 сіл і селищ. Все це опинилося на дні Каховського водосховища, яке простерлося завдовжки на 230 км за пересічної ширини 9,4 км і максимальної глибини 36 м. Зокрема, було затоплено Великий Луг — історичну лісисту місцевість за Дніпровими порогами поблизу Нікополя, з великою кількістю озер, малих річок, рукавів Дніпра та островів, де колись жили козаки і яка стала символом їхньої звитяги і волі. Існує гіпотеза, що вода штучного моря поховала могилу кошового отамана Запорозької Січі непереможного Івана Сірка.

За потужністю Каховська ГЕС була на дев’ятому місці серед усіх українських станцій і найбільшою з-поміж шести дніпровських. Через гідровузол проходили стратегічні автомобільний і залізничний мостові переходи. ГЕС здійснювала річне регулювання стоку Дніпра для живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення посушливих районів Півдня України (каховська зрошувальна система вважалася найбільшою в Європі), навігацію від Херсона до Запоріжжя.

До 2014 року Каховська ГЕС по Північнокримському каналу давала 85% питної води Криму. Після анексії рф останнього Україна призупинила водопо-стачання на півострів.

24 лютого 2022 року станцію та головну споруду Північнокримського каналу захопили російські війська. Крадена вода потекла до Криму. А в ніч проти 6 червня 2023 року, аби зупинити контрнаступ ЗСУ, вороги підірвали греблю станції. Через це і на підконтрольній, і на окупованій території Херсонської та Миколаївської областей було затоплено 80 населених пунктів. Загинули люди, худоба, довелося евакуювати значну частину населення Херсона та сіл із прибережних районів.

_{Спраглі земля і люди, знищені екосистема та економіка}

ВАЖКО навіть описати, яких колосальних збитків завдав тер­акт довкіллю, надто екологічній системі Чорноморського регіону. Чимало авторитетних експертних інституцій вже дали свою оцінку ситуації і прогноз на майбутнє. «На жаль, ми вже ніколи не відновимо екосистем, які було змито в Чорне море після вибуху греблі Каховської ГЕС. В екосистемі Нижнього Дніпра загинула сила-силенна тварин і рослин. Серед них і такі, які зустрічалися тільки на Півдні України. Йдеться про знищення біорізноманіття прилеглих територій. І це велика трагедія», — заявив міністр охорони довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Після підриву греблі сховище обміліло, рівень води в ньому впав на 14 метрів. Так країна втратила найцінніший ресурс — воду, яка забезпечувала потреби майже мільйона українців.

Через руйнування зрошувальних систем без життєдайної вологи залишилися 450 тис. га земель не тільки затопленої території, а й сусідніх регіонів. Доступ до питної води втратили жителі міст Мелітополь, Нікополь, Марганець, Кривий Ріг, Бердянськ, десятків сіл і селищ. І досі в регіоні, навіть там, де вода є, її не можна пити. Адже через підрив ГЕС у Дніпро потрапили сотні тонн мастила, вміст смітників, сховищ пального, складів з хімікатами, добривами, могильники тварин тощо.

При цьому велетенський об’єм такої ж забрудненої прісної води виливсь у Чорне море, що також стало ударом по його екосистемі. Зменшення солоності та хімікати негативно позначилися на морських рослинах, планктоні, рибі та дельфінах.

Наприкінці липня Нацбанк опублікував «Інфляційний звіт», в якому було багато сказано і про нищівний вплив теракту на економіку країни, зокрема на індустріальні міста-гіганти Кривий Ріг, Нікополь і Марганець, а також на тамтешнє сільське господарство. До повномасштабного вторгнення південні регіони відігравали провідну роль у виробництві зернових і баштанних, цибулі, баклажанів, солодкого перцю, томатів. Суттєві збитки зафіксовані й у рибній галузі у зв’язку з мором риби та руйнуванням риборозплідних заводів.

Що стосується енергетики, то втрата потужностей ГЕС, переконані фахівці, не матиме критичного впливу на виробництво електроенергії в країні. До великої війни частка Каховської ГЕС становила близько 3% в енергосистемі у пікові періоди.

_{Нова ГЕС чи відродження Великого Лугу?}

«УНАСЛІДОК підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС повністю зруйновано, станція відновленню не підлягає», — заявили у середині червня в Укр­гідроенерго. Але вже в липні Кабмін затвердив експериментальний проєкт із відбудови станції, який без урахування часу на деокупацію, розмінування, підготовчих робіт триватиме 7 років. Орієнтовна вартість зведення нової гідроелектростанції — 1-1,2 млрд доларів.

Тим часом лунають голоси проти відновлення Каховського водосховища. Чимало природозахисників і науковців висловилися, щоб цей проєкт не був утілений.

«Якби не Каховське водосховище, то унікальна екосистема із заплавами існувала б від Запоріжжя до Херсона і нижче», — стверджує еколог Олександр Соколенко. На його переконання, рукотворне море — це велика шкода для природи. Адже Каховське водосховище, оспіване Олександром Довженком у його «Поемі про море», не тільки докорінно змінило місцевий клімат, можливості для пересування тварин, а й призвело до опустелювання регіону через зрошування сільськогосподарських угідь та розорювання ґрунтів.

Багато істориків, археологів і краєзнавців тим часом прагнуть дослідити стародавні скіфські кургани і пам’ятки попередньої бронзової доби, затоплені свого часу рукотворним морем. І не лише їх. «На території Великого Лугу в різні часи розміщувалося сім козацьких Січей, які будувалися від XVI до початку XVIII століття. Козаки казали: «Матір — Січ, а батько — Великий Луг», — наголошує науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров.

Строкатість думок виливається у палкі дискусії у ЗМІ та в соціальних мережах. Ось, наприклад, що відповів керівник Нікопольської військової адміністрації Євген Євтушенко на закиди противників відновлення ГЕС: «Каховське водосховище нас напувало, годувало, давало відпочинок, надихало. І його втрата — однозначно біль для регіону. А хто хоче повернення Великого Лугу, має пам’ятати, що в ті часи люди їздили на конях і милися в річці, а не в душових кабінах. Але чи хочемо ми повернутись у середньовіччя? Нам потрібна електроенергія, ефективне поливне землеробство, і взагалі ми прагнемо цивілізаційного розвитку. А розвиток у нашому регіоні завше пов’язувався з достатком води. Зараз же у містах і селах району доступна тільки привізна вода та вода з місцевих свердловин».

_{Замість післямови}

ПОКИ у віртуальних мережах точаться дискусії про доцільність відродження Каховського водосховища, «підігріті» підривом ГЕС, у країні триває кровопролитна і виснажлива війна з російськими загарбниками. Нині замість рукотворного моря в нижній течії Дніпра на багато кілометрів простерлася суходільна лінія фронту — з обрисами колишнього Каховського водосховища. Правий його берег підконтрольний Україні, лівий окупований армією рф. А прилеглі міста Нікопольі і Марганець та села є зоною бойових дій.

Війна в розпалі, тож іще далеко до задуманої урядом «будови століття» з кошторисом понад 1 млрд доларів, котрі поки що, як і плани уряду, віртуальні й недосяжні. В істориків і археологів ще буде час ретельно дослідити багатющі й неоціненні артефакти з минулого нашого народу. Артефакти, які можуть стати додатковим каменем у підмурівок української національної ідеї, а зрештою — і єдності та незламності нашої нації, якій випало боронити Європу від російського зла, готового спопеляти все на своєму шляху. Вистоїмо і переможемо! А потім вже остаточно вирішуватимемо долю Каховської ГЕС.

"Сільські вісті"