У Ризі пройшов третій Парламентський саміт «Кримської платформи»

Кримська платформа

    У Ризі 24 жовтня відбувся третій Парламентський саміт Кримської платформи. На думку Максима Несвітайлова, у питанні відмови від територіальних поступок Україна демонструє найбільш послідовну позицію серед зовнішньополітичного представництва в контексті війни. Про це свідчить і Кримська платформа.

«Всі чутки з цього приводу блискавично спростовують. Коли почались обговорення про вступ України до НАТО з поширенням п’ятої статті на підконтрольну територію України, а потім — на окуповану, якщо її вдасться повернути невійськовим шляхом, наша влада ці сценарії чітко відкинула. Вона артикулює, що наша мета — це повернення до кордонів 1991 року, відповідно і з Кримом. Тому якихось сумнівів не має виникати, тому що позиція наша не змінюється».

   На думку політолога, Кримська платформа, видання резолюції ООН, ордерів на арешт російських посадовців — це робота на випередження. Прийняті документи й механізми мають допомогти працювати далі після перемоги України. Зараз фіксують воєнні злочини, розробляють плани реінтеграції окупованих територій. Крім того, робота за цими напрямками актуалізує тему повернення українських територій і не дає про неї забути на міжнародних обговореннях, каже Максим Несвітайлов.

   Він також вважає, що недавній План перемоги України Володимира Зеленського має на меті, зокрема, повернути в міжнародний дискурс сам термін «перемога». росія просуває ідею домовленостей між нашими країнами, в яких хоче домогтися фактично капітуляції України, каже політолог. Хоча, за його словами, слово «перемога» стало рідшим і на рівні обговорень всередині України. Його повернення на міжнародний дискурс означає нашу мету вийти на кордони 1991 року, а отже й повернути Крим.

Українські військові в Європі

   На сесії Кримської платформи спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук запропонував укласти спеціальну угоду щодо включення Україну до системи захисту Європи. Йдеться про забезпечення Європи у майбутньому українськими підрозділами військових. За словами Максима Несвітайлова, ймовірно, йдеться про виконання п’ятого пункту плану перемоги, який нещодавно презентував Володимир Зеленський.

«Ми паралельно намагаємося «продати» європейцям та америкнацям ідею того, що після завершення війни підрозділи зі США в Європі можна буде замінити українськими, які вже матимуть реальний бойовий досвід, а також досвід використання зброї НАТО. Зараз теж відбувається підготовка цих кроків для того, щоб у майбутньому вони спрацювали».

   Також з 22 до 24 жовтня в російській Казані відбувся саміт БРІКС. На основі декларації, яку підписали учасники, експерти стверджують, що росії не вдалося сформувати новий альянс проти Заходу. Тим не менш, на думку Максима Несвітайлова, така мета була б не надто реалістичною. За його словами, саміт став невеликим плюсом для путіна щодо відновлення його суб’єктивації та визнання на міжнародній арені.

«Більшою мірою, йому це вдалося. Адже ми бачили на саміті не лише лідерів різних країн, а й генерального секретаря ООН. Тому мені здається, основним завданням путіна було показати, що з ним можна спілкуватися та їсти разом коровай. Він хотів привернути увагу й поширити свої наративи щодо завершення війни.

Варто визнати, що у короткостроковій перспективі путін здобув перемогу. Але я не вірю в утворення БРІКС у середньо- та довгостроковій перспективі з багатьох причин».

   За словами політолога, країни Західного світу передусім об’єднуються на фундаментальних ціннісних та ідеологічних засадах, на які нашаровуються економіка, оборонна співпраця та інше. В той же час, у країн БРІКС немає такої ідеологічної бази, яка б їх об’єднувала, стверджує Несвітайлов. Крім того, Китай та Індія, що входять до об’єднання, є жорстко конкуруючими державами.