— Кевін Беррі, Ірина Сікора, Vox Ukraine

       DPA/East News

Мітинг у Берліні, 4 травня 2022 року

      Схоже на те, що запроваджені Заходом антиросійські санкції працюють. На думку високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепа Борреля, свідченням цього є уповільнення російської економіки.

Європа справді досягла значного прогресу в питанні законодавчого обмеження постачання нафти (але не зважилася на санкції щодо природного газу).

Утім, країни Азії продовжують покладатися на російські енергоносії.

росія входить до трійки найбільших світових виробників викопного палива, а її економіка значною мірою залежить від доходів від продажу нафти та природного газу. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА, міжнародний орган, що діє в рамках ОЕСР), у 2021 році ці доходи становили 45% федерального бюджету рф.

У 2022 році ціни на викопне паливо лише зростали, тож за незмінних обсягів експорту росія значно виграла б від збільшення доходів.

      Та навіть попри скорочення російського енергетичного експорту завдяки частковому ембарго можна стверджувати, що рф все одно отримує вищі доходи. Хоча незалежні розрахунки свідчать, що повне ембарго на російські енергоносії навіть лише з боку Євросоюзу призвело б до зниження ввп рф на душу населення на 1500-2500 доларів США, тобто на 10-25% – це досить значне падіння, щоб послабити здатність москви підтримувати свою агресію проти України.

Зважаючи на торговельні відносини, що історично склалися, негнучкість енергетичної системи та наявну інфраструктуру, енергетичне ембарго є непопулярним заходом у багатьох урядів через його негайний вплив на ціни на енергоносії та відповідні політичні наслідки.

        Та для деяких країн припинення використання російських енергоносіїв є неминучим.  Це стосується і держав ЄС. Віцепрезидент ЄК Франс Тіммерманс заявив у березні 2022 року, що "війна путіна в Україні демонструє невідкладність прискорення нашого переходу на екологічно чисту енергію". Водночас ми спостерігаємо явні ознаки того, що росія використовує енергоносії як зброю, скорочуючи їхнє постачання до Європи.

Однак якщо Європа вже вчиться жити без російських енергоносіїв, то для решти клієнтів росії це не так.

       Та це можна змінити.

Всесвітнє енергетичне ембарго насправді є можливим,

якщо розглядати його запровадження у довгостроковій перспективі та діяти відповідним чином.  

Всесвітнє енергетичне ембарго (разом з високими цінами, які зараз встановилися) має низку потенційних довгострокових переваг, які слід враховувати. По-перше, це поліпшення стану довкілля через споживання меншої кількості нафти та газу. Економісти в галузі екології та ресурсів давно підтримують ідею запровадження податків на вуглець чи обмежень на викиди.

       Ембарго, яке фактично усуває частину світових поставок, призведе до підвищення цін на енергоносії та зменшення кількості викидів CO2 в атмосферу. Додаткові вигоди від зменшення рівня забруднення повітря та твердих частинок можуть вельми позитивно вплинути на здоров’я людей. Ці вигоди залежатимуть від того, як країни реагуватимуть на вищі ціни на енергоносії та обмежений доступ до російських нафти та газу.

Водночас вищі ринкові ціни на енергоносії можуть фінансувати інвестиції у зелений перехід. Багато нафтовидобувних країн і регіонів наразі стикаються з проблемою переходу на відновлювані джерела енергії та закликами відмовитися від викопного палива. Вищі доходи через ембарго означатимуть більше державних надходжень до суверенних фондів, а також грошей на інфраструктуру та освіту для підтримки майбутнього зростання.

         Вищі ціни також стимулюватимуть більше інновацій та перехід на вуглецево нейтральні джерела енергії. Наразі Німеччина дискутує про можливість перегляду рішення щодо закриття своїх атомних електростанцій. Атомна енергія є вуглецево нейтральною і її цілком можна порівнювати з вітровою та сонячною як за викидами на кВт-год, так і з точки зору безпеки. Вищі ціни на енергоносії стимулюватимуть інновації з розвитку розумних мереж, енергоефективності будинків та інших будівель, а також транспорту.

Нарешті, ембарго допоможе захистити заснований на правилах порядок, на якому побудована сучасна світова економіка.

        Прискорення кінця війни та сприяння перемозі України надішле потужний сигнал про те, що міжнародне співтовариство прагне та здатне йти на жертви заради захисту суверенітету інших держав і людської гідності. Підтримання цього порядку є життєво важливим для забезпечення майбутньої співпраці в протистоянні глобальним загрозам, як-от зміна клімату.

Але короткострокові втрати від повного енергетичного ембарго є більш помітними, ніж вигоди.

Високі ціни на енергоносії є ключовим чинником інфляції в усьому світі.

Це як податок на всіх споживачів, що призводить до політичних потрясінь і труднощів для сімей.

До того ж сім'ї з нижчим рівнем доходу стикаються з набагато більшими проблемами у зв'язку з інфляцією, а люди в більш холодному кліматі несуть більші витрати через високі ціни на енергоносії в осінні та зимові місяці.

         Інвестиції задля зменшення витрат на енергоносії шляхом переходу на інші джерела енергії будуть дорожчими через зростання відсоткових ставок, що потенційно може позначитися на державних бюджетах.

Це створює потенційні перешкоди для повного ембарго на російські енергоносії у короткій перспективі. Компанії й країни намагатимуться уникнути ембарго та отримати вигоду від доступу до дешевшої енергії.

російська нафта вже продається за зниженою ціною, і зі скороченням ринку росія втрачатиме важелі впливу на перемовинах та продаватиме енергоносії зі ще більшою знижкою. Розробка будь-якого такого ембарго має це враховувати та повинна намагатися підштовхнути держави та компанії до дотримання ембарго через вторинні тарифи та бар’єри.

Яким би ефективним не було повне енергетичне ембарго, воно, поза сумнівом, матиме серйозні наслідки для економік, що його запроваджують.

       Для того щоб санкції справили бажаний вплив на російську економіку, потрібен час. Важливо бачити ці негативні наслідки такими, якими вони є - побічними ефектами підтримки народу України та необхідним кроком у боротьбі з проблемами довкілля, з якими стикається наше суспільство. Якщо уряди думатимуть на більш довгострокову перспективу й працюватимуть над захистом найбільш уразливих верств населення, то чим швидше вони зроблять цей крок, тим більше життів буде врятовано і тим кращим буде цей світ.