Через місяць з кількома днями у нас по плану розпочнеться другий етап земельної реформи. Це передбачає дозвіл на купівлю землі іноземцями та збільшення обсягу покупки до 10 тисяч гектарів. А якщо засновники і українські, компанія купила земельний банк, а потім корпоративні права наступного дня купує транснаціонал - схема працює? Однозначно. Прогноз показує, що в нинішніх умовах основними покупцями стануть міжнародні холдинги, і вони основною спеціалізацією будуть розвивати вирощування зернових із використанням сучасних технологій.
Асоціація фермерів та приватних землевласників України, Всеукраїнська аграрна рада, Всеукраїнський конгрес фермерів просять президента України В. Зеленського залишити до закінчення війни чинні ліміти, аргументуючи це тим, що українські фермерські господарства не мають дешевих кредитних коштів та стовідсотково програють конкуренцію.
Питання насправді ширше: чи має Україна шанс в сільському господарстві реалізувати польську модель дрібних фермерських господарств? Вже є багато успішних проєктів у садівництві, ягодах, свинарстві. Проте для підтримки роботи дрібних і середніх фермерів є дві умови: дешеві кредити і ще бажано дотації на європейському рівні. Польський фермер отримує щорічну дотацію 100-200 євро за гектар, що дозволяє продавати продукцію з хорошим прибутком.
До вступу в ЄС Україна навряд чи зможе забезпечити подібний рівень підтримки. Тому питання – з 1 січня другий етап реформи запускається і очікуємо укрупнення міжнародних компаній, можливо в тому числі китайських? І спеціалізації на зернових, експорті без переробки? Що скажуть фахівці?
ФБ автора.