У одного з перших фермерів Новомосковщини «віджимають» землю!

Григорій Давиденко 27.12.2021 1041

В основу задуму децентралізації влади покладені начебто кращі світові стандарти суспільних відносин у цій сфері. Проте на ділі інколи виходить геть навпаки. І здійснена реформа вилазить таким боком для селян, що й не снилося. А у новоутворених громадах народні обранці, що отримали більші повноваження, не скрізь дотримуються духу і букви законодавства - добрі очі, як кажуть, все перекліпають… Тому й витісняють нещадно місцевих хліборобів із землі, котру вони поливали потом десятки літ.

Губиниська селищна діє проти фермерів

Щойно такий тривожний сигнал до редакції надіслало фермерське господарство «Губа В. Г.» із села Надеждівка Новомосковського району. Його голова Валентин Губа розповів навіть не про одну, а дві великих проблеми, з якими зіткнувся останніми часами. Найсвіжіша – Губиниська селищна рада розпочала «віджим» орендованої ним землі.

- На початку 90-х років я працював головним агрономом колгоспу в Попасному, повірив у те, що рух держави до господарювання на землі на основі фермерства буде незворотним, і з 1992-го займаюся рідною мені справою, - пояснив Валентин Григорович. - Починали ми із Михайлом Саєнком, були одними із перших фермерів Новомосковського краю. З колгоспу я нічого не взяв, ніякої техніки, земельного паю теж не отримував. Жили з родиною бідно, усе, що надбане, то власними мозолями та кредитами. Хороший кредит, вважаю, це додатковий стимул для виробництва. Обробляю всього сто гектарів, допомагають син і два найняті працівники, плачу за них трьох податки до Пенсійного фонду, все  прозоро. Та в листопаді мені відмовили в продовженні договору оренди 40 гектарів землі, мовляв, ми нічого не можемо вдіяти, такий зараз закон вийшов. Голова Губиниської ОТГ Петро Єрьоменко, коли переміг на виборах, гучно клявся: «я прийшов сюди, щоб підняти села!» Кажу йому й іншим з громади – а що ж мені тепер робити із набраною в кредит технікою, чим віддавати позичене, коли ви землю забираєте? Мовчать, мов води в рот понабирали, і в очі не дивляться…

Щоправда, порадили взяти участь у земельному аукціоні. Щоб перемогти. Люди добрі, та хіба може невелике ФГ із великим кредитом змагатися на рівних із агрохолдингом чи латифундистом, в котрих десятки тисяч гектарів землі? Та цього й до голови собі класти не варто, аби не гаяти час і все інше. А за продовження оренди на цю землю я ще із Держгеокадастром воював, голова АФПЗ Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський допомагав мені. Ходили з ним до керівника ГУ Держгеокадастру області, Євгена Нагорного. То справедливий чоловік був, робив усе, що слід, але його швидко прибрали звідти. Потім заступник керівника Жила, поки я виготовляв «технічку», все те скасував. Писав заяви і до Новомосковської РДА, та на них не реагували. Тепер, за законом, громада має врахувати моє переважне право орендаря і продовжити оренду, але нищить мене як фермера і господаря, щоб одібрати ці клаптики землі по 3, 5 і 7 гектарів, на яких ми виживаємо. До кого звертатися, де шукати правду? Невже нова громада створена для того, щоб зганяти місцевих фермерів із землі, хто її обробляє?

У Губинисі – свої, не українські, закони?

Подані до Губиниської селищної ради заяви Валентина Губи, після входження оброблюваних ним земель до комунальної власності громади, депутати розглянули 26 листопада. І несподівано для заявника ухвалили: «відмовити в наданні дозволу Губі В. Г. на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель запасу комунальної власності с/г призначення площею 7, 5 га для ведення ФГ. Позаяк згідно із п. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду з/д, які перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів». Депутатський вердикт завізувала власним підписом в. о. селищного голови Наталія Книжник.  На всі 40 орендованих га ухвалені аналогічні рішення.  

 Ось так губиниські депутати, серед яких є і хлібороби, ввімкнули «червоне» світло на шляху господарства свого земляка, ветерана фермерського руху. Чому так вчинили? Кого воліють бачити переможцем земельних торгів? Це поки невідомо. Хоча нехтувати земляцькою солідарністю їм не варто було б не лише з моральної сторони питання. Адже п. 2 статті 124 Земельного кодексу, на яку вони зіперлися у відмові права оренди Валентину Губі, говорить: «передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу».

Безперечно, у селищній раді і читали, і бачили ці дві частини статті 134 Земельного кордексу, принаймні земельна комісія із очільником громади. А там чорним по білому в частині 2 записано «Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря».

У Валентина Губи це переважне право є. Бо використовує він згадану ділянку 7, 5 га вже більше 17 років. У договорі її оренди на десять років, затвердженим Новомосковською РДА 13 січня 2004 року, зафіксовано «по закінченню терміну дії договору Орендар має переважне право поновлення цього договору на новий термін. В цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити іншу не менше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору».

Як вже відомо, із клопотанням про продовження договору оренди В. Губа звертався в різні інстанції, але ніде, ще з 2014-го (!), чиновники так і не виконали свої прямі обов’язки. Як зігнорували їх і депутати та керівництво Губиниської селищної ради 26 листопада. Чи є на таке свавілля рада? Коментує адвокат АФПЗ Дніпропетровської області Євгеній Падашуля:

- За умовами договору орендар В. Губа надав ГУ Држгеокадастру в Дніпропетровській області проєкт угоди на продовження договору. Там фактично так нічого й не зробили, хоча й мусили. Тепер Губиниська селищна рада порушила Земельний кодекс, відмовивши фермеру в його законному праві. Слід звернутися до суду, аби він визнав переважне право фермера В. Губи на оренду оброблюваної ним землі, та скасував незаконне рішення селищної ради із зобов’язанням продовжити договір оренди. Таке в нас багато де відбувається, це ознаки корупції. Порушують закони, а землю віддають тому, у кого більше грошей. Хіба це децентралізація, наближення недоступних раніше послуг до жителів села?

Дійсно, це вже не децентралізація, а пародія на неї. Наступного року, до речі, 68-річний Валентин Губа відзначатиме 30-річчя фермерської праці на землі. Чому б селищній раді, замість вручення йому «перепустки» на оббивання судових порогів, не зібрати з такої поважної нагоди цих сивочолих вже ветеранів, що проклали перші родинні борозни у щойно відновленій нашій державі, не послухати їх усією громадою про ті найважчі, натхненні часи? І подякувати за все, зроблене для краю і України. Подумаймо, що залишиться в книзі про історію села чи громади, усній або друкованій – хроніка судових буднів фермерів-ветеранів, котрим подальшу працю на землі перекреслив не закон, а свої ж, обрані для добрих справ, люди?

«Правоохоронці Перещепинського ВП і прокурори не виконують службові обов’язки»

Інша велика проблема, про яку розповів Валентин Губа, теж пов’язана з роботою його фермерського господарства. Далі його виклад надзвичайних подій, котрі почалися більше двох років тому:

- Вдень 23 червня 2019 року я у себе на подвір'ї проводив господарські роботи. Раптом забігає сусід П. Лебедєв, колишній офіцер міліції, родом із Донецької області, із криками та погрозами знищити мене і моє майно. Начебто я заважаю йому відпочивати. В руках він тримав десятилітрову каністру з бензином, а в зубах недопалок. Він роз’єднав кабель, щоб не отримати удар струмом, і почав поливати його бензином, наближаючись до зерноскладу. Кажу йому «не роби з себе героя, бо це погано скінчиться». На що він тричі крикнув, що він герой. Стаю на його шляху, намагаючись не пустити в склад. Тоді він однією рукою відштовхнув мене, а другою почав поливати мене бензином. Потім кинув недопалок мені в обличчя. Після цього линув бензин мені в очі. Від болю я закрив їх руками, нічого не бачив. Думав, що втратив зір. У цей час Лебедєв обливає мене бензином з голови до ніг, був дуже розлютованим. Я зрозумів, що зараз він мене спалить.

Коли страшна смерть була так реальна, я миттєво усвідомив - треба щось терміново робити. Не дивлячись на біль в очах, я відкрив їх і побачив під ногами уламок цеглини. Ним, рятуючи себе, я вдарив нападника в область ребер. Від болю він вже не міг щось вдіяти. І побрів до себе додому, прихопивши каністру. Я пішов у будинок промивати очі і викликати поліцію. Слідчі Перещепинського відділу поліції приїхали на виклик, але навіть не зареєстрували мою заяву. За них за ч. 2 ст. 125 це зробили в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області, куди я звернувся, зрозумівши, що в Губинисі покриватимуть цей злочин. Але рішення слідчого судді Новомосковського міжрайонного суду В. Лили 1 листопада 2019 р. про те, що слідчому слідчого відділу ГУ НП Д. о. мою заяву про злочини ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 194 ККУ внести до ЄРДР, досі не виконане!

«Надія лише на гаранта Конституції України»

На даний час бензин у моїй справі не фігурує. «Експертиза» показала, що його на одязі не було. Десь зникла і експертиза з лікарні про те, що я був облитий бензином. Троє свідків дали спочатку правдиві свідчення, а після того, як поліцейські запросили їх у Перещепинський відділ, змінили свідчення. Судове розслідування ведеться не об’єктивно. Я прохав керівництво ГУ НП в області відсторонити слідчу А. Бурову і прокурора П. Балаклейця у кримінальному провадженні № 120 190 420 8000 154, але мені відмовлено, а справу передано у відділ дізнання Перещепинського ВП. А тим часом П. Лебедєв, відчуваючи безкарність, 18 серпня 2020 р. направив до мене у двір сина з метою побиття. З трудом мені вдалося відбитися від нього. Викликав поліцію, все задокументували, та в січні 2021 р. слідчий В. Липа вручив мені витяг з кримінального провадження № 120 200 470 800000 200, з якого видно, що удари нанесла мені «невідома особа».

В подальшому мені порізали шини на тракторах і причепах. А П. Лебедєв жорстоко побив нашого воїна АТО, погрожував трактористам, що працюють в моєму ФГ, тому вони на роботу їздять озброєні дубинками. Висновок – поліцейські покривають злочинців, і це породжує нові злочини. В якій країні я живу? В демократичній, європейській чи якійсь іншій?

По двох кримінальних провадженнях фермер В. Губа має цілу теку різних відповідей правоохоронців. Зокрема слідча Перещепинського ВП Анна Бурова 29. Х. 2019 р.  повідомила «з приводу замаху на вбивство за ч. 1 ст. 115 П. Лебедєв показав, що у Ваш бік ним не було сказано жодного слова, що він хоче Вас убити. Тілесних ушкоджень, які могли б нести загрозу Вашому життю чи здоров’ю, немає. Пошкодження майна на місці події не виявлено».

Фермер В. Губа звертався зі скаргами на бездіяльність правоохоронців до ДБР, міністра МВС, офісу генпрокурора, звідти отримав відписки. «Як громадянин правової держави Україна, який має статус потерпілого, прошу про єдине – справедливе розслідування обох кримінальних проваджень та притягнення винних до передбаченої законом відповідальності. Маю надію лише на гаранта Конституції України – президента Володимира Зеленського». Про його відповідь - в році Новому.

Підготував Григорій ДАВИДЕНКО.

 

 

 


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин газети в GoogleNews

Коментарі (0)


Новини ОТГ