Барикада в районній раді, або Запекла бійка за землю

       Остання сесія Криворізької районної ради стала апогеєм того безладу, а більше навіть безглуздь та спотворень і непорозумінь, які чиняться у всьому криворізькому регіоні з часів обрання президентом Володимира Зеленського. Які з інтересами, потребами та очікуваннями місцевого люду нічого спільного ж не мають. Враження таке, що саме у цьому місті, втрачаючи здоровий глузд та будь-які гальма, «Слуги народу» воліють, як відверто кепкує тамтешній люд, «лишатися та не топитися, а плавати зверху».

Тут перш за все необхідно уточнити, що нинішній Криворізький район це не лише друге за величиною в області місто Кривий Ріг, але й чотири недавніх сільських райони. Як раніше писали, майже мільйон жителів в залізорудному басейні «з прилеглими територіями, переповненими по самісіньку зав”язку проблемами». Одна з теперішніх неначе і спонукала скликати сесію на фініші минулого року. Бо напередодні, 20 грудня, «Криворізька асоціація учасників АТО і інших бойових дій», тож суто громадська організація, звернула увагу та здійняла гвалт з приводу неабиякого неподобства, котре сталося в регіоні. Тут у вирі численних міжусобних баталій, про які мова піде далі, створюючи батальйон територіальної оборони, її залишили без власного приміщення. І зимуйте, хлопці, під відкритим небом де попадеться. Так що сесія райради і збиралася винятково задля того, щоб підібрати для батальйону тероборони апартаменти.

Одначе майже, якщо так можна сказати, на рівному місці грякнув грім: у міське відділення поліції раптом надійшов дзвінок… про замінування райради. То ж туди негайно прибув наряд правоохоронців і вибухотехніків. Які зажадали припинити сесію чи звільнити бодай залу засідань. Та не тут то було: мало того, що голова райради Віктор Мудрий наперекір намагався продовжувати дебати – «дебати» ще і сягнули нечуваної та небаченої – точніше небувалої – раніше «кульмінації сутичок, бійок і галасу». За словами одних зі свідків працівники поліції «не могли вгамувати емоції, котрі зводилися до того, хто кого більше заплює та облає». Інші ж стверджують, що «правоохоронці і не намагалися спершу реагувати та втручатися». Так чи інак, але у залі зчинився більш, ніж гармидер – все одно, що «стінка на стінку» пішли.

І ці баталії ніяким чином, якщо хочете знати, насправді не були пов”язані з непереливками, у яких опинилася тут територіальна оборона. Дотепники ще й докидали, що тим паче ніхто не переймався і загалом «станом національної безпеки як у Кривому Розі та Криворізькому районі, так і в Україні загалом». Не до цього було присутнім. Виявляється, поперед правоохоронців у райраду, виламавши з тріском її двері, залетіли ще два депутата. Але не районної ради. Це були «слуги народу» - депутати Криворізької міської Олександр Фастовець і Денис Векленко. Що їх сюди до молодших колег вихором занесло – можете здогадатися? Ні?

Тоді слухайте: коли всі інші сільські райони навколо Кривого Рогу діяли самостійно, в одному з них, а саме в Широківському, було створене аграрне комунальне підприємство «Широківське». З якою метою? Вирощувати зернові та зернобобові і олійні культури. Хоч якщо дізнаватися навздогін іншу мету, то не відомо. В тому розумінні, що хто верховодив підприємством, у статутному фонді якого числилося нуль цілих нуль десятих гривень, сіяв, а головне збирав вирощене, це зберігалося у суворій таємниці, яку пригадати сьогодні ніхто й не може. Цікава ще така деталь: за одними даними у розпорядженні КП було 5 тисяч гектарів ріллі, а за іншими «майже 6-ть». Уявіть собі, то скільки точно і самим депутатам Криворізької районної ради не повідомили. А п”ять і майже шість - різниця, погодьтеся, велика, і знати її не завадило б. КП «Широківське» останній тривалий час перебувало у стадії припинення діяльності та ліквідації, і от нарешті на даній сесії районної ради треба було прийняти рішення, кому ж передати ці 5 чи майже 6 тис. га?

Зрозуміло, райрада загодя підготувала проект. Згідно нього звільнені землі мали дістатися двом теперішнім ОТГ – Новолатівській та Лозуватській, оскільки на їхніх територіях і знаходяться. Адже відомо, що сьогодні громадам делегуються повноваження повноправних господарів усіх земель в межах їхніх володінь. То все ясно і ніяких сумнівів? Особливо враховуючи, що обидві громади уже і пообіцяли наділити земельними ділянками тих своїх корінних жителів і працівників різних сфер діяльності, які з різних причин свого часу не отримали законних земельних паїв. Погодьтеся, що це виглядає справедливо.

Це ви так гадаєте. Але два депутати-«слуги народу»  Криворізької міської ради якраз і налетіли, як ті шуліки і здійняли переполох у сесійній залі районної ради для того, аби задум перевернути, як хтось відразу висловився, «догори дригом». А непрошені гості прибули ще й не самі, а прихопили з собою і гурт «бійцівської виправки і спортивної зовнішністю тітушок», які трималися «в разі чого напоготові».  А міський депутат Денис Векленко так старався, що аж прів, зірвати районним колегам сесію – тупав ногами і кричав, рвав і метав. Волів насамперед позбавити присутніх змоги працювати, заходившись різати на шматки дроти-проводи до мікрофонів президії. Ламав апаратуру технічного забезпечення пленарного засідання. Щодо Олександра Фастовця, то один зі свідків згодом написав, що «продовжував блокувати засідання і провокувати конфлікти з районними депутатами». А коли найбільш нестримного Векленка один з громадських активістів Віталій Онищенко спробував вгамувати, той не знайшов спочатку нічого кращого, як за прикладом російського маразматика-сина юриста Жириновського активісту хлюпнути склянкою води в обличчя, а потім і плювати йому межи очі. А лиха біда почати. Бо тут як з конопель чи з-за рогу, але з каменем за пазухою нагодилися керманичі держадміністрації Криворізького району. Всі як один, звісна річ, з обойми «Слуг народу». Відразу заявили, наче існує припис Верховного Суду України, який передачу «цілісного майнового комплексу КП «Широківське» за рішенням апеляційного вирішив повернути на «повторний розгляд в касаційному порядку». Отож квапитися з передачею двом сільським територіальним громадам «спірних» ділянок все одно ніби, що квапитися… з козами на торг. Треба тож зачекати чи перечекати. Самого судового рішення держчиновники не показали, але запевнили, неначе воно існує.

Тільки ж в оці хвилини прибулі вибухотехніки й згадали, що райрада то замінована. Наряд поліції слідом й скомандував «очистити приміщення». На три години сесію було перервано. І відновлено аж після того, як ніяких мін та інших небезпечних пристроїв виявити, як не важко здогадатися, не вдалося. А далі сталася роз”язка, повної ясності якої фактично люди одначе не дізналися. З якої, вгадайте, причини? Голосування відбулося – це єдине, що відповідало дійсності. Але голова ради Віктор Мудрий «вимушений» був попередити, що «через сварки та пошкодження техніки виявилося неможливим встановити достеменний результат голосування». Тому не лише депутатам, а і чималому гурту  селян, які мов по тривозі терміново прибули до районної ради, Мудрий запевнив, наче «не приходиться, втім, сумніватися, що землі ліквідованого КП «Широківське» передані на баланс Новолатівської та Лозуватської громад».

Так то воно так, але через годину після сесії, уже майже в ніч, місцеві ЗМІ несподівано рознесли новину, що «це однак не останній сюрприз, який стався на «замінованому» і навіч зірваному зібрані депутатів Криворізького району». Що ще можна було уткнути? – запитаєте ви. Відповідаємо з посиланням на офіційні повідомлення криворізьких ЗМІ: земля то передана в розпорядження … Криворізької міської ОТГ. А міська громада – це 600-тисячне місто Кривий Ріг з невеликими селами Гірницьке, Коломійцеве, Новоіванівське і Тернуватий Кут, які давно затесалися між міськими кварталами і втратили будь-які зв”язки з аграрним виробництвом. Тож громаді перепала земля, яка до землеробства як п”яте колесо до возу. Чи думаєте, Криворізьку міську наділили землею, аби її села врешті-решт згадали про своє призначення? Бо за що ще можна було так бурхливо і затято битися та свавільничати, як це під прикриттям зграї «тітушок», перед якими спершу «знітилися» навіть стражі правопорядку, дозволили собі два депутати міської ради Олександр Фастовець і Денис Векленко? Нагадаємо, обидва обрані від партії «Слуга народу». Тому вас тепер не здивує, що хоч ніхто тут наче не заперечує «прав на 5.9 га Лозуватської і Новолатівської ОТГ», однак знайшлися ті, котрі воліють «віддати їх в обробіток Фастовцю і…». Отож депутату міськради, а ще недавно главі Криворізької РДА, який якраз і розгнівався та розбушувався, як той Фантомас у відомому колись фільмі, на сесії Криворізької районної. А кому ж другому, що після сполучника «і»?  Також депутату, точніше беріть вище - народному, прізвище якого вголос навіть не зважуються називати. А ось його артистичний псевдонім ще по 95-му кварталі будь-ласка – промовляти не бояться. Хіба, мовляв, не знаєте?

Неминуче виникає запитання, особливо з тих міркувань, що війна то за землю ще триває, не скінчилася: то рівні чи не рівні сили зійшлися? Це майже трирічна криворізька особливість: тут більшість у всіх місцевих радах належить Блоку двох Вілкулів, батька Юрія і сина Олександра, а в органах державної і виконавчої влади переважають партійці «Слуг народу». То останнім дуже і не  подобається, кістка поперек горла те, що мешканці регіону не їм, а суперникам віддають перевагу. Чимало і «цікавих»,  і «загадкових», і трагічних навіть подій у зв”язку з цим відбувається. Приміром, досі не ясно, за яких обставин загинув недавній голова міської ради-опонент «Слуг»-член ОПЗЖ Костянтин Павлов: є версія, що його вбили, але домінує та, що наче він сам себе застрелив. Або в Тернівському районі Кривого Рогу тамтешні депутати не стерпіли і відкликали з місцевих «вождів» висуванця все тих же «Слуг» Антона Недоступа, так до цих пір «слуги» не можуть заспокоїтися і нахваляються «дати гідну відсіч». Якщо точно, то й помститися. Чи не оце на сесії райради сільського району і сталося?

Земля ж нині наскільки приваблива і в ціні, тому виявилася тим каменем спотикання, де «Слуги» нарешті намагаються геть не здаватися непримиренній партії Вілкулів та близьким до них опозиційним силам, аби неодмінно виграти «сутичку» на свою користь. У цьому випадку ті й інші розминатися з миром явно не бажають і не збираються.