А ГАЗ ТО ВДВІЧІ ДНШЕВШИЙ, НІЖ СОЛЯРКА

                       ЩОБ  ДЕНЬ  І  НІЧ  НЕ  ГАСЛО  СВІТЛО

Ніяк не можемо не згадати тут давню пісню, яку колись співав чи не весь радянський народ. Є і в наші часи люди, які спершу думають про Батьківщину, а  уже потім про себе. І не  просто думають, а переживають ясна річ за Україну, переймаються її неймовірно пекучими зараз проблемами. Так от, місяць чи два  тому на гарячу лінію Дніпровської міськради зателефонував чоловік, якого ще недавно багато хто тут знав, а тепер же йому довелося нагадувати про себе: доцент, кандидат технічних наук Олександр Сергійович Бабич, але пенсіонер нині.

 То коротко згадаємо, що в минулому успішний вчений був причетний до творення ракетно-космічної техніки та проблем військово-промислового комплексу. Причому в масштабах всього колишнього Радянського Союзу. Але зараз не про минуле Бабича. Зараз про те, що зателефонувавши в міськраду, Олександр Сергійович повідомив: є можливості, і він готовий допомогти їх реалізувати, як в умовах гострої нестачі електроенергії виходити зі скрутних становищ. Перш за все вдаватиметься забезпечувати живлення тих же об”єктів міської критичної інфраструктури  – теплоцентралей приміром або водогонів і тому подібне. Отож виробляти електроенергію, а  паралельно ще й теплову для медичних чи освітніх закладів, кінчаючи і житловим фондом.

Коротше, ви зрозуміли: в умовах лютої агресії здичавілої русні, яка день і ніч нищить енергетичні потужності України, пропозиція Олександра Бабича обіцяла – ні, навіть гарантувала! - наперекір ворогам підтримувати роботу комунальних теплоенергетичних підприємств та і всіх інших завжди вкрай необхідних об”єктів. І треба сказати, що у міській раді Дніпра дзвінок Бабича сприйняли з розумінням. В усякому випадку негайно переадресували його в міські мережі теплоцентралі, де найбільше і потерпають нині від перебоїв у надходженні електроенергії. Від тих же, до речі, погодинних відключень. І що ви думаєте? Незабаром Олександр Сергійович отримав відповідь, яку раніше інакше, як відпискою не назвали б. Більше того, ніби як роздратовану: мовляв ви, шановний доцент і кандидат наук, відпочивайте і не морочте нам голови своєю ідеєю. Правда, причину відмови пояснили стримано: ні грошей у них на втілення нехай і слушних розробок катма, і відповідних спеціалістів тим паче.

Так це насправді чи ні, з”ясовувати цього навздогін не станемо. Однак про підозру причини небажання «зв”язуватися з халепою» не змовчимо. Адже знайомі Бабича, котрі зовсім не за чутками знаються на теперішніх «вибірково вибагливих уподобаннях» очільників подібних комунальних підприємств, сказали, що «то хлопці просто у цій клопітній затії своїх шкурних інтересів не угледіли».  Для ясності ще точніше - для себе «навару не роздивилися».

І це, на жаль, дуже схоже на правду. Навіть видно як на долоні. Справа у тім, що телефонний дзвінок на гарячу лінію міськради Олександр Бабич доповнив своєю «Пояснювальною запискою з приводу технічної пропозиції з підвищення стабільності роботи мотор-електрогенераторів під час блекаута». Як на нас, то цілком доречно видрукувати тут записку у повному обсязі. Отже читайте:

В умовах воєнного стану і надзвичайної ситуації, котра виникла в Україні, гострої потреби набуло використання мотор-електрогенераторів для резервного живлення критичних споживачів електроенергії. Перш за все таких приміром, як різні системи освітлення, насоси водопостачання, електрообладнання котелень опалення і т.д., і т.п. Для роботи ж мотор-генераторів необхідне рідке паливо нафтового походження. Яке повинне доставлятися до місць споживання та зберігатися там, а це, як відомо, створює додаткові проблеми.

Для роботи дизель-електрогенератора потужністю 1 МВт  необхідно не менше  6200 літрів дизельного палива на добу. Якщо дизельне пальне і буде в наявності, то своєчасне забезпечення ним є проблематичне через відсутність засобів доставки. При цій нагоді не зайве нагадати також про те, що використання тієї ж солярки, тим паче у завеликих обсґягах, обертається негативним впливом на оточуюче середовище.

А відомо, що двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ), що входять до складу мотор-генераторів, можуть успішно працювати на газоподібних паливах. Отож зокрема і на природному газі. Природний газ подається по розгалуженій мережі газопостачання і у більшості випадків завжди є в наявності навіть за умов надзвичайних ситуацій. Звідси враховуючи, що практично усі міські котельні працюють нині на голубому паливі, використання його для живлення первинного двигуна генераторів не несе технічних труднощів. Плюс вартість природного газу, що заміщує рідке паливо, удвічі менша, ніж вартість рідкого палива.  Це в умовах надзвичайних ситуацій чи тих же аварійних випадків природний газ в якості моторного палива явно виграє конкуренцію в дизельного.

При переведенні бензинових і дизельних ДВЗ на природний газ труднощі одначе неминучі. Головним чином при узгодженні роботи конкретного двигуна із засобами подачі газу. Наприклад з мережею газопостачання або газобалонним устткуванням.

При використанні газової мережі знадобиться відповідний дозвіл на підключення нестандартного обладнання та облаштування додаткових газогонів до розташування мотор-генераторів. Та досвід застосування нинішніх газових приладів для різних за призначенням, будовою і потужністю ДВЗ існує і показує, що вони придатні після нескладного доопрацювання. Воно може виконуватися на пунктах переоснащення автомобілів для живлення газом, де є все необхідне, включаючи досвід.

Таким чином використання природного газу для живлення мотор-генераторів в умовах надзвичайних ситуацій дозволяє:

- гарантувати надійну і безперебійну роботу мотор-генераторів при пошкодженнях електромереж;

- позбутися потреби постачання рідкими моторними паливами (для режиму газодизеля);

- і вдвічі зменшити нагадуємо вартість пального.

Основне завдання, яке доведеться вирішуватися при конвертуванні мотор-генераторів на газ – пристосування наявної газової апаратури до конкретного ДВЗ. То і на цей рахунок є досвід конвертації дизельних двигунів тракторів ЮМЗ 6, Т150К, К700 в газодизелі.  При необхідності отож і тут є кому надати допомогу. І не лише консультативну. Справа, як то кажуть, варта свічок. Котрі неодмінно світитимуть ясно.

 Відомо, що на мисливця і звір біжить. І що вчений-кандидат технічних наук і в пенсійному віці  залишається невгамовним вченим. Тому не важко здогадатися, що після «відбою його тривоги» теплоенергетиками Дніпра Олександр Бабич заспокоїтися не зміг. І ніби як йому на замовлення щойно в інтернет-виданні «Економічна правда» появилася публікація Миколи Максимчука та Миколи Топалова. В ній чітко і ясно заявлено: газові мотор-генератори – реальна і повноцінна альтернатива навіть великим ТЕЦ. Тим паче випадках, коли ворожі ракети зруйнують подібний об”єкт. Автори електронної статті навіть вдалися до «образного» порівняння: стверджують, що досить тисячі газових ресурсів генерації електроенергії та тепла, і можна буде відмовлятися будувати нову «ніби страхову в разі катастрофи» атомну електростанцію, яка обійдеться не менше, ніж у 80 мільярдів гривень.

І вже зовсім «сенсаційне» продовження: на виступ авторів «Економічної правди» відгукнулися ватажки Хмельницької міської громади. І погодилися, що «розподільча генерація з допомогою газових мотор-генераторів дійсно спроможна підтримувати роботу критично важливих енергокомунальних і теплових потужностей. Там вони у цьому переконалися на власній практиці, позаяк ще майже два роки тому запровадили «малу розподільчу генерацію газовими в енергосистему міста». Не те що не шкодують тепер, а більш ніж задоволені «як працездатним, так і економічним зиском». А як вважає тепер директор Департаменту міської  інфраструктури Хмельницького Василь Новачок, аналогічну розподільчу генерацію ще з 2022 року доцільно було впровадити в масштабах енергетичної мережі всієї України.