«КОМПРОМАТ» У ЛАПКАХ І КОМПРОМАТ БЕЗ ЛАПОК У ДВОХ РІЗНИХ ТРАКТУВАННЯХ У ДНІПРІ

   НЕ НА ЖАРТ СПАЛАХНУВ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ДНІПРА БОРИС ФІЛАТОВ У СВОЇХ ОБУРЕННЯХ СТОСОВНО «АТАКИ» НА ПОСАДОВЦІВ МЕРІЇ ТАК ЗВАНИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ЯК ВІН ЇХ НАЗИВАЄ. ОСОБЛИВО ПІСЛЯ ТОГО, ЯК БОРИСУ АЛЬБЕРТОВИЧУ ГІДНУ ВІДСІЧ – ДИВІТЬСЯ ЛИШ  У «ФЕРМЕРІ ПРИДНІПРОВ”Я» ПУБЛІКАЦІЮ «СТРАХ В ОЧАХ, НЕПРАВДА В СЛОВАХ», ФІЛАТОВ СВОЄ, М'ЯКО КАЖУЧИ, НЕВДОВОЛЕННЯ І СВОЇ НАВІТЬ ПОГРОЗИ НА АДРЕСУ «ОБІДЧИКІВ» ПОВ'ЯЗУЄ ЗІ сконом СВОГО БУВШОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА МИХАЙЛА ЛИСЕНКА. АЛЕ ЩО ВСЬОМУ ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО? МИ І РОБИМО СПРОБУ ВІДПОВІСТИ НА ЦЕ ЗАПИТАННЯ. ЯКЩО ХОЧЕТЕ – ВНЕСТИ ЯСНІСТЬ. ЧИТАЙТЕ:

   НЕДАВНО славне місто Дніпро відмічало чергову за старим радянським «стилем» річницю свого існування. Неначе до цього була причетна російська імператриця Катерина Друга і квит. В умовах воєнного стану будь-які урочисті заходи відмінили. Зате у своєму скандальному стилі відзначився міський тут голова Борис Філатов. На своїй сторінці в Інтернеті Борис Альбертович «з нагоди свята» несподівано зізнався, що він люто ненавидить свою роботу на посаді очільника міста, а відтак готовий звільнитися. Як гадаєте, чому йому раптово спротивилася посада «градоначальника», за яку він дуже натхненно боровся під час виборів? Ніколи не здогадаєтеся. З тієї причини, що йому та його підлеглим «постійно заважають працювати». На кожному кроці якщо не палиці встромляються в колеса, так підніжки на бігу. Але хто отак переслідує обраних посадовців та призначених чиновників?

Тут ледь не сенсація. Бо Філатов написав, що заважають правоохоронці, причому взявши слово «правоохоронці» в лапки. Оскільки вони, якщо хочете знати, немов у лихоманці «знущаються над його підопічними». В результаті ж «навмисне паралізують плідну діяльність міського господарства замовними кримінальними справами та постійно зливають на різні падкі анонімні сайти компромат на міську владу загалом». А найбільш неприємний від цього для Бориса Альбертовича наслідок полягає в тому, що він не відчуває тепер себе щасливим. Швидше відчуває убитим горем, адже завершив свій спіч мало не заповітом. Якщо помре, то поховайте і не згадуйте лихим словом, а на могилі напишіть, що «цей мер часто помилявся, але пережив революцію, епідемію і  війну».

Отака, коротше, прикрість в глави міста. Невесела як мінімум ситуація. Мало не у відчай приводить вона. Ми ж, щоб ви знали, намагалися зрозуміти пригнічений та і геть занепадницький стан Бориса-мера. І повідомляємо, що зрозуміли. Правда зовсім з іншого, зворотного боку. Як почуватися думаємо чоловіку спокійно, якщо останнім часом  дня не минає, щоб правоохоронці – без лапок до речі – не повідомляли про корупційні та кримінальні діяння, а то і шахрайські оборудки та злочини підлеглих Філатова. Тут не те що рано чи пізно, а давно мало скінчитися терпіння. Ось буквально сьогоднішня новина: стражі правопорядку оголосили підозру директору одного КП - комунального підприємств - в розкраданні бюджетних коштів. Ясна річ в особливо великих розмірах. Причому не лише на свою персональну користь, а залучивши також друзів-підприємців. Останні ж охоче викликалися провести поточні ремонти житлових будинків на Самарському тут мікрорайоні. Достовірно знаючи, що вартість та обсяги виконаних робіт далеко й далеко не відповідали проектній документації, замовник-посадовець одначе підписав акти, які стверджували протилежне – наче все гаразд і тому ніяких претензій та сумнівів не повинно виникати. А як інакше, якщо лишень окремо взятому очільнику КП при цій нагоді «капнуло» 300 тисяч дармових - чи неправомірних, як зараз кажуть - гривень. Ну а тепер, як певно гадають у міськраді, колезі неправомірно  або і занадто надмірно «шиють» ч.4 ст.191 (привласнення та розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч.1 ст.366 ККУ– службове підроблення фінансових документів.

І подібних випадків лише за останні п”ять місяців ми нарахували більше трьох десятків. Як і те давно зрозуміли, що якщо правоборці-правдолюби усі ці випадки сприймають тут за надзвичайні, то в мерії на чолі з її керманичами зовсім навпаки – ось де собака заритий. Що і підтвердять, сподіваємося, тільки дві окремо взяті історії, які відбираємо для публікації.

ОТЖЕ ІСТОРІЯ перша з цікавою прелюдією. Розповідають, що якось не у нас, а в одному зі штатів Америки в губернатори обирався молодий чоловік. І у свою команду, котра мала забезпечити йому перемогу, взяв також рідного брата. Обирався – і обрався. Одразу ж зібрав своїх помічників щоб роздати їм ласі посади. Все б нічого, але про брата неначе забувся. Той обурився: як так? Не спіши обижатися, заспокоїв новообраний губернатор, я ж бо тобі набагато краще, ніж гарну посаду, придумав: будеш командувати платними у штаті місцями для паркування автомашин. О, як брат зрадів – підстрибував від щастя аж до стелі, не приховуючи емоцій…

До чого ж ми ведемо? А до того, що недавно, у вересні уже цього року, обласна прокуратура оголосила підозру одному з заступників мера Філатова Ігорю Маковцеву. У зв’язку з тим, що з його ініціативи, але у змові з не менш хвацьким директором товариства «Парк Сервіс Группе» громадянином Латвії та власником кіпрської офшорної компанії у місті Нікосія по вулиці Флорініс, 7 Левсом Голандсом,  не мало і не багато аж у шість разів (!) завищив тарифи на паркування автомашин на понад 160-ти паркувальних майданчиках Дніпра. Як то кажуть, їхали, їхали і таки приїхали.

А довгенько їхали, якщо хочете знати. Бо ще у 2020-2021 роках відоме тут Агентство «Антикорупційна правозахисна рада» вперше звертала увагу, що «у Дніпрі паркування автотранспорту коштує значно дорожче в порівнянні з іншими містами-обласними центрами України». Два роки поспіль вирували з цього приводу пристрасті та скандали. Правоохоронні органи тоді одначе не знайшли чомусь «підстав підтверджувати обнародувану підозру» Навіть коли згадане Агентство «накопало фактів» та заявило, що «проглядається не тільки нахабне грабування містян, а і міської казни:  зібрані паркувальниками кошти перераховуються до офшорів». І тривало це м”яко кажучи шахрайське замовчування очевидного злочинного свавілля, про яке «не втомлювалися не раз наполегливо нагадувати місцеві антикорупціонери і правозахисники», до тих пір, допоки тутешні громадські активісти «як рядові та пересічні мешканці міської громади» не звернулися до суду. І ви мабуть не повірите, бо позивачі й самі не відразу повірили, але суд став на їх бік. Якщо точніше, суд скасував у Дніпрі плату за паркування приватного легкового автомобільного транспорту. Зовсім! Немає законних підстав стягувати її - і крапка. Наскільки правомірним було таке рішення, правознавці та юристи сперечаються правда й дотепер, та факт залишається фактом – наразі оплата стоянок автомобілів на відведених для цього місцях у Дніпрі виходить, що заборонена.

Але тепер міцно тримайтеся за стільці, на яких сидите. Щоб не впасти з них. Діло в тім, що міський голова Борис Філатов кардинально протилежної думки, а вступати в дискусію з тими ж юристами і суддями не став. Натомість у Фейсбуці висловив усе, що думає з цього приводу. А вважає він наступне: «Звісно, що паркування платне  і платним буде завжди, навіть якщо Ви і Вам подібні будуть какати цеглою». Чи може це і є аргумент Бориса Альбертовича в діалозі з правниками? Адже він до когось же звертався, величаючи когось на Ви. І знову таки комусь же майже з викликом заявив: «Парковки, особливо в центрі, є платними в усьому світі, і можете битися головою об стіну, а вони будуть платними і у нас – я сподіваюся, що ясно висловлююся?»

Себто все, крапки розставлено, тож подальші суперечки марні. Рішення суду міська рада під козирок брати коротше не стала. А кримінальна справа, яка тепер розслідується під процесуальним наглядом прокуратури, як ми уже повідомили, зосереджується на підозрі про безпідставне у 6 разів завищення в місті вартості паркування машин. Оскільки і суд відміняв стягнення плати за дану послугу через те перш за все, що вона розраховувалася і приймалася за поданням винятково комерційного ТОВ «Паркт Сервіс Группе» на безбожно «дутих» і незаконних підставах. Як захотіли, так і загилили. Протягом 5 років ще й триразово знову ж таки за власними апетитами підвищуючи їх. А по-друге, слідчі тепер заявляють, що «роботи у них не початий край». Оскільки «мова насправді іде не лише про 9 млн грн, які щороку грабували з клієнтів парковок, а про десятки мільйонів, котрі не переказувалися до бюджету громади». Скажімо про орієнтовні від 20 до 30 мільйонів, зібраних 108-ми парковками з клієнтів, та 8-ми також мільйонів, стягнених штрафами з порушників правил паркування. І такі суми за даними слідчих потрапили на рахунки «суміжних комерційних структур».

Залишається чекати остаточних результатів досудового розслідування. Але не тільки чекати, а й надіятися. На те, що не розминеться з правдою. Бо щойно якось ніби несподівано знову втрутилося Агентство «Антикорупційна правозахисна рада». Причому по суті застерегло фактично правоохоронців не дати пошити себе в дурні. Позаяк виявило, наче заступнику мера міста пану Ігорю Маковцеву тишком-нишком інкримінують уже елементарну службову недбалість. Мовляв хитромудрі ділки підсунули умисне завищені розрахунки, комунальні підприємства міськради «Транспортна інфраструктура міста» та «Інспекція з контролю за паркуванням» прийняли їх на віру, а завантажений по горло клопотами Ігор Ігоревич недогледів і «підмахнув бумагу». Значить він «не учасник схеми, а ледве не також її жертва». Тільки й того, що проявив службову «неохайність».

Одначе антикорупційне Агентство закликає слідчих зі свого боку на віру не брати цю версію. На його тверде переконання за теперішнім трактуванням у Дніпрі такого явища, як компромат, іншого чи «альтернативного» варіанту бути не може. Це сьогодні і коню зрозуміло.

І ОБІЦЯНА наступна, друга історія, не менш драматична та оригінальна, навіть неповторна. Її з темряви усім на ясний вид виволокти допомогла інша  уже бойова громадська «Люстраційна антикорупційна Рада Придніпров’я». А сталося це майже «сенсаційним» чином: 10 вересня цього року комунальне підприємство Дніпровської міської ради «Дніпроводоканал» уклало Договір з ТОВ «Сімтекс» - вартістю 106 мільйонів гривень - на «послуги з аварійного обслуговування мереж водопостачання та водовідведення» на лівобережжі Дніпра. Текст Договору однозначно давав зрозуміти, що мова про «термінові і невідкладні водопровідні та сантехнічні роботи». Коротше, якщо не зараз, то завтра буде пізно. Тільки відразу зчинився, як уже наступного дня виявиться,  скандал: того ж 10 вересня згадана правозахисницька Рада встигла, а точніше спромоглася-вмудрилася оповістити земляків, що по-перше подані в Prozorro «Сімтексом» дозволи і ліцензії на будівельні роботи були, та загули, терміни їх дії «вичерпалися ще чотири роки тому у 2020-му». По-друге обидві сторони Договору тепер ламають голови, «як показати, що конкурс-аукціон у даному випадку був, якщо його не готували і не збиралися проводити».

І третє: а ТОВ «Сімтекс» у якості єдиноначальника-директорки очолює Анастасія Резанова, котра раз-у-раз рекламує себе як власниця Студії краси і неперевершена у місті трітментологша. Навряд чи багато хто відає, що це за спеціальність. Пояснюємо: перукар-косметолог в одній особі, який відновлює волосся та робить зачіски як жінок, так і чоловіків привабливими і гарними. Не важко зрозуміти, чому дізнавшись про угоду Резанової з «Водоканалом», правдоборці антикорупційної Ради відразу зателефонували трітментологу і поцікавилися, як розуміти, що вона у Договорі «проходить директором ТОВ «Сімтекс» по-сумісництву»?

-Та нічого подібного! Ніякого сумісництва немає! – Вигукнула Анастасія Резанова, певно ще не готовою була відчути підступного наміру у запитанні.

Але це, схоже, швидко минуло. Позаяк буквально наступного дня, 11 вересня, Договір мерщій було…  розірвано. Як оголосили, «за згодою сторін». Тільки в це повірити важко. Швидше за прозрінням сторін. Другої сторони, а саме «Дніпроводоканалу», так це точно. Ще точніше за прозрінням його директора Юрія Гамазинського. Він зі свого боку також цікавий чоловік, і про нього тепер приходиться окремо розповідати. Бо тут схоже на той випадок, коли на злодієві шапка горить вогнем. Не виключено й те, що Юрій Євгенович збагнув: а з вогнем йому краще більше не гратися. Є ризик, що втретє можуть і не пробачити…

У давні радянські часи, згадайте, існували так звані «цінні кадри». Це ті, що, потрапивши у не мульке керівне сідло, потім, і не виправдовуючи свого призначення, ніколи одначе не вилітали з нього. З різних причин, але з тих завжди, котрі приємними називати було важко. Гамазинський як на нас і належить до «цінних кадрів», тільки звісно теперішнього, сучасного зразка. З яких причин він не замінимий, здогадуйтеся самі. Ми скажемо тільки те, що розпочавши свою кар’єру «вічного» у Кривому Розі директором аналогічного КП «Кривбасводоканал», Юрій Євгенович двічі отримував підозри у скоєні кримінальних правопорушень. Котрі в свою чергу отримували продовження карними провадженнями, а завершувалися судовими слуханнями. Та обидва рази директор «Водоканалу» благополучно сухим виходив з брудної води.

Вперше це сталося у 2014 році. Очолюване Гамазинським КП придбало для своїх потреб пересувну електротехнічну лабораторію виробництва фірми «Харківенергоприлад». Але через посередника ТОВ «НВП «Промбудсервіс». За схемою отож, яка двом змовникам навпіл забезпечила мільйон дармових гривень. В результаті стосовно Юрія Євгеновича порушили справу за ч.5 ст. 191 ККУ – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним за змовою шляхом зловживання службовим становищем. Переляк Гамазинський схоже ого-го який пережив, та він насправді швидко і спритно виявився легким. Оскільки «Кривбасводоканал» несподівано… відмовився від «обвинувачення зі свого боку», а прокуратура хутко дала зрозуміти, що не заперечує – і суд спокійно закрив справу. Мовляв немає ж за що чоловіка на роки відправляти в буцегарню!

А рівно через два роки, у 2016-му, нове кримінальне провадження – за ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) і ч.2 ст.367 – службова недбалість. І тут в тарифи на водопостачання та водовідведення ні з того, ні з цього, як то кажуть, доточили сервісне покращення… оплати самих комунальних послуг. Навіщо, з яких розрахунків та потреб і який від того був зиск – не відомо до цих пір. А достеменно відомо лишень, що це сервісне покращення взяло на себе ТОВ «Нова-Ком», котре належало дружині і двом дочкам тодішнього мера Кривого Рогу Юрія Любоненка. Ще слідством було встановлено, що ця афера забрала з міського бюджету не мало і не багато – 2 мільйони 236 тисяч гривень.

Так от, і за цим разом прокуратура міста врешті-решт… відмовилася від свого позову, а суд негайно і звільнив Гамазинського від відповідальності. У зв’язку з чим? А «у зв”язку зі зміною обстановки і обставин». Якщо не ймете віри, тоді читаємо витяг з судової ухвали: «Обставини та обстановка на даний час змінилися, трудовий договір з обвинуваченим розірвано, він переїхав до іншого міста, в зв”язку з чим не має віднині змоги вчиняти службові злочини на даному підприємстві». Ну звільнили бідолаху, то нехай собі їде, куди йому заманеться, щасливої дороги! Зате в КП «Кривбасводоканал» свавільничати більше не буде. А заборонити йому не вчиняти кримінальні правопорушення поза межами Кривого Рогу ми не можемо. Буде там подібними вибриками розорятися, то ні прокуратуру криворізьку, ні криворізький суд за це до відповідальності не притягнуть. Змислили, який хитрий хід конем вигадали? Такого й навмисне не придумати! Як стверджував колись журнал «Перець», страшне перо не в гусака. Хоч у даному випадку воно не страшне, а потворне.

Бо перебрався Гамазинський, як ви уже зрозуміли, у Дніпро. Причім не за власним навіть бажанням та вибором. Його в обласний центр… перевели. Аби посадити і тут у крісло директора аналогічного «Дніпроводоканалу». Ну не замінимий спеціаліст, цінний кадр – і баста! Такими гріх розкидатися. Такі зараз на вулицях не  валяються. Такі виходить нині на вагу золота. А про те, що збирався Юрій Євгенович разом з перукаркою-косметологом уткнути під час аварійного обслуговування мереж водопостачання та водовідведення ми ніколи тепер не дізнаємося. Гамазинському однієї ночі вистачило збагнути, що втретє ризикувати - все одно що необачно стрибати з мосту у холодну воду. Краще звісно у брудну й замулену кинути кінці і перечекати на лівому березі Дніпра кращих часів.

Коли власне публікації, подібні до оцієї нашої, дніпровський міський голова зарахує в розряд компромату, який лише заважає як йому, так і його підлеглим працювати. За принципом отого прислів”я, в якому  коти слухають, одначе продовжують ковбаску наминати.

                                                                                             М.  Н.

P.S. Ми уже поставили крапку, а тут на тобі – третя історія дивовижна дістала у Дніпрі розголосу. Мер Борис Філатов відрядив у Європу делегацію депутатів міськради, усіх як на підбір обраних від місцевого партформування «Пропозиція», котре Борис Альбертович якраз і очолює. А відрядив для того, аби вони там провели міжнародну конференцію з повоєнного відновлення рідного Дніпра. Щоб залучили тобто якомога більше іноземних спонсорів-благодійників для цього діла. Правда уже відразу не зовсім було зрозуміло, чому одні депутати вирушили з дружинами, а інші з подругами. Таємне стало явним лише цими днями, коли на Telegram-каналі група «Реальна війна в Україні» оприлюднила раптом захоплюючий відеозвіт про невтомні старання посланців мерії. На ньому перш за все «провідні» депутати Євген Кривошеєв, Сергій Пустовий та Каміль Примаков «танцювали та співали патріотичних пісень, заїдаючи гульню омарами із просекко на лакшері курорту Vakkaru на Мальдівах», як пояснили автори сенсаційного відеокліпу. А на зрозумілій для нас мові читати це слід так, що розважалися і пили вишукане шампанське у закладі розкішних послуг для багатих і успішних людей», а головною ознакою учасників цього застілля були «дорогоцінні прикраси та ювелірні вироби не тільки на жінках».

Тут і ставимо нарешті крапку у публікації, а читачам залишаємо змогу самостійно осмислювати та робити висновок, чи можна якось ще більше та ще дужче  можновладцям компрометувати себе?

                                                                                                                    М. Н.