КОРИДОР, ЩО ВЕДЕ В НІКУДИ

Лариса Несіна 02.08.2023 3247

 

Принаймні так вважає голова Конгресу фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський, і мова йде про так званий, зерновий коридор, який з початком жнив не лише не запрацював, але ще більше зайшов у патову ситуацію.

В угоді, підписаній у Стамбулі 22 липня минулого року між Україною, Туреччиною та ООН, йшлося про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала і Росія, та вже у жовтні того ж року вона заявила, що припиняє участь у зерновій угоді. Через численні шантажі й маніпуляції, вже ніхто не йме віри цій брехливій сусідці.

Нещодавно держава-терористка у своєму цинізмі й підлості довела, що не має рівних. Вона обстріляла зернові термінали в портах Одеси та Чорноморська і фактично знищила 60 тисяч тонн українського зерна, яке мали відправити ще два місяці тому з портів Одеси. Росіяни умисно розпочали свій терор саме тоді, коли українські аграрії збирають вирощене і конче потребують стабільної та злагодженої роботи зернового коридору. Натомість вони залишились сам на сам чи не з головною проблемою, власне, тим, заради чого трудились з ранньої весни та часто під ворожими обстрілами.

Обіцяний державою зерновий коридор по зрозумілим всім причинам замість виходу, повів українських фермерів манівцями.

– Особливо дошкульно й боляче це вдарило по дрібних і середніх фермерах, - вважає Анатолій Гайворонський, очільник дніпровських фермерів, адже великі агрохолдинги й корпорації самі є зернотрейдерами, і такі проблеми хоча і мають, але не на стільки болючі.

– Як бути далі, і чи може тут чимось зарадити Асоціація, - питаю Анатолія Гайворонського, - і чи не вперше чую в його голосі розгубленість й відсутність такого властивого йому "фірмового" оптимізму.

– На жаль, ні. Це питання виключно держави. У високих кабінетах влади все роблять для налагодження реалізації сільськогосподарської продукції, але наші європейські сусіди також перешкоджають транспортуванню зернових через свої держави, що створює проблеми експорту.  Єдиний канал, для реалізації продукції залишився через Дунайські порти. Але це не всі проблеми, які є в аграріїв. Скільки було звернень і конкретних пропозицій, по виведенню аграрного сектору з тіні – все марно.

У мене взагалі складається враження, що нас хочуть знищити, силоміць вигнати, витравити з землі, яку ми, фермери, обробляємо. Іншого пояснення пофігізму держави я не знаходжу.

Великий вболівальник за державний бюджет Данило Гетьманцев з піною на губах кричить про катастрофу з наповненням бюджету, і разом з тим, так викручують руки малому і середньому бізнесу, через закупку сільськогосподарської продукції за чорний нал, що він практично зліг, і багато хто вже не підніметься. Ця проблема існувала минулого року, що потім стало результатом відкриття кримінальних справ, повторюється і в цьому році, тому що хтось у високих кабінетах, впевнений у своїй безкарності, заробляє на цьому надприбутки. Тому аграрному сектору нічого не залишається як іти в тінь. А державний бюджет живе своїм життям.

– І все ж, попри складнощі цьогорічного сезону, вдалося відправити перші машини з зерном у порти?

– Так, возили в Ізмаїл. Але ви навіть не уявляєте, скільки перешкод довелося подолати! Мова йде про так званий температурний режим, коли температура навколишнього середовища повинна бути не більше 24 градусів. В цей період дозволяється вантажному транспорту перевозити вантаж. Коли ми доїжджаємо до Одеси, і температура більше ніж 24 градуси, автомобілі не пропускають, за день створюється велика черга, коли температура дозволяє рух незабаром починається комендантська година, що рух через Одесу забороняється, таким чином створюються великі черги, що у свою чергу створює великі проблеми.

Далі у хід ідуть норми так званої транспортної безпеки, і все на цих багатостраждальних сільгоспвиробників. Приміром, за дві машини ми заплатили 34 тисячі гривень штрафу за те, що їхали без включеного приладу режиму праці та відпочинку, хоча згідно з нормативними приписами, якщо фермер везе своє зерно ці вимоги трансбезпеки до нього не застосовуються. Та їх активно застосовують, знаючи, що ходити по судах у розпал жнив фермеру немає коли.

Не можу промовчати ще про одну неприємність, яка серйозно дошкуляє фермерам. Наприклад, водія, що везе ячмінь з поля, зупиняють співробітники військкомату і вручають повістку. Я розумію, що в країні війна, але хто працюватиме на виробництві, що забезпечує життєдіяльність людей і економіки? Невже більш немає кого мобілізувати? Варто пройтися ввечері по місцевим барам і ресторанам, і назбирається ціла армія молодих, здорових чоловіків! А скільки їх сидить по базах відпочинку і смажить шашлики, запиваючи пивом! Це так звані переселенці, які перевезли своїх жінок і дітей у безпечне місце. Але чому вони самі й досі не на війні? Взагалі, питань більше, ніж відповідей.

Не дає спокою, а відтак, і впевненості в завтрашньому дні, ще одне важливе для нас питання. З першого січня 2024 набирає чинності закон про продаж землі, який ніхто так і не скасував попри численні акції протесту по всій Україні. Вважаю, що в період війни продаж землі юридичним особам це злочин проти свого народу оскільки в даній ситуації фермери та інші сільгоспвиробники не матимуть змоги викупляти землі, а цим скористаються транснаціональні компанії, що принесе негативні наслідки для держави.

Проаналізувавши всі ці моменти, можу висловити своє бачення ситуації, як держава може допомогти покращенню ситуації, розв'язанню проблем які склалися в аграрному секторі:

  • Для того, щоб ціна була більш високою на сільгоспродукцію необхідно заборонити скупляти зерно за готівку;
  • Вирішити питання проїзду через Одесу, або скасувати тепловий режим або дозволити переміщення транспорту в період комендантської години, що зменшить ДТП та прискорить проїзд вантажного транспорту до портів;
  • Продовжити мораторій на продаж землі з 1 січня 2024 року;
  • Пошук альтернативних коридорів реалізації сільгоспродукції.

Ситуація непроста, кожен виживає як може, але сподіваємось, що влада нас почує і всі разом ми зможемо подолати всі ці негаразди які створив нам ворог.

Надіємося на нашу перемогу і віримо ЗСУ.

Теги: Фермери

Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ