«Робимо те, що слід»

Григорій Давиденко 28.08.2021

Так означив мету відкритого зібрання фермерів України у Миргороді 20 серпня, голова Полтавського об’єднання фермерів та приватних землевласників імені В. Чміленка Василь Бурлака. Молоді та увінчані сивиною хлібороби, власники землі, депутати і небайдужі громадяни з більшості областей України приїхали до Полтавщини, щоб обговорити майбутнє фермерського руху. Та, взявши до уваги стрімкі політичні процеси, що відбуваються в Україні, запропонувати слушні пропозиції для розвою традиційного родинного господарювання на землі і сталого розвитку села.                                                                                     Щонайперше учасники наради 19 серпня відвідали СФГ «Дослідне» в селі Веселий Поділ Семенівської ОТГ,  яке вже 12 років застосовує систему нульового обробітку ґрунту. Гостям показали поля, де використовують оранку, та для порівняння землі «де плуга не було». Аби переконатися, які кращі. Хоча за нинішнього вологого сезону ліпшої вегетації рослин на «нулі» учасники наради, за їхнім зізнанням, не побачили. Була продемонстрована і техніка, яка допомагає господарству розвиватися. Присутні із головою «Дослідного» Володимиром Мокляком обговорили актуальні проблеми фермерства, співпрацю з органами місцевого самоврядування.

Миргород відомий завдяки Гоголю

А наступного дня відбулася представницька кількагодинна нарада у залі міськради Миргорода. Місто всесвітньо знане завдяки циклу «Миргород» із чотирьох повістей українського класика, найвідоміша з яких «Тарас Бульба». Микола Гоголь увічнив це полтавське поселення знаменитим «чудове місто Миргород! Яких у ньому немає будинків! І бляхою вкритих, і шифером, і ґонтою, і пласким бетонним перекриттям... Наліво вулиця, направо вулиця; де-не-де гарні паркани, ними в’ється хміль, соняшник виглядає своєю сонцеподібною головою, червоніє мак, ховаються товсті гарбузи... Розкіш!» Далі, як відомо, йдеться про величезну калюжу в центрі міста, в якій купається ряба свиня. Тепер ні калабані, ні рябої в Миргороді не видно, а є пам’ятники Миколі Гоголю і відомому козаку Пацюку з мискою вареників.

Та сучасним українським поводирям, які у промові під час святкування 30-річчя відновлення Незалежності держави оголосили, що Леся Українка народилася не у Волинському, як насправді було, краї, велич духу і ідей українських класиків ще не зовсім зрозуміла. Навіть біографію їхню не знають. А вибір місця проведення наради дуже вдалий, бо «немає більш українськішої України, як Полтавщина», стверджувала Велика Мати українського націоналізму Олена Пчілка. До речі, не згадана в ювілейному виступі, як і Іван Котляревський, Степан Бандера, Микола Руденко, В’ячеслав Чорновіл і «кіборги», захисники Донецького аеропорту.

Та нам своє робить, як говорив поет. А що саме, пояснив після наради віце-президент АФЗУ Віктор Шеремета:

- Зустріч у Миргороді є дуже корисною для кожного фермера, гарним прикладом для наслідування обласними асоціаціями. Бо кожен може побачити у живі очі новітні технології, котрі нам необхідні як повітря. У будь-якому краї є досвід ФГ, цікавий для всіх, його потрібно потужно поширювати, аби ми вчилися на чужих помилках, а не набивали власні коліна. Плюс основна тема таких зустрічей – узаконити в Україні норму, щоб землею міг володіти лише той, хто на ній живе і працює. Коли б у нас, приміром, була запроваджена французька модель господарювання, ріллю міг би купити не кожен громадянин. І навіть не всі фермери, а лише молоді, з передовими технологіями. А за контролем процесів продажу землі у Франції слідкує напівдержавна організація «Сафар», до якої входять і фермери. У Польщі торгівля землею контролюється Земельною асоціацією, і у Німеччині, причому законои є аксіома: сільська земля повинна залишатися у сільських руках. І земельні ділянки, на яких працюють німецькі фермери, зовсім невеликі, стандартною формою є родинне фермерське господарство. А у нас немає ніякого державного регулятора продажу землі! Нотаріуси роблять лише свою роботу з фіксації угоди. Раз ми вже ввійшли у земельний ринок, то мусить бути все чесно і прозоро, як у Німеччині. 

«Відсоткова ставка кредитів на купівлю землі має бути меншою, ніж на техніку»

Очевидно, що досягти запровадження  німецької, польської чи французької моделі ринку землі в Україні зовсім не просто, беручи до уваги вкрай невелике хліборобське представництво у діючому парламенті. Проте фермерам і свідомим селянам слід єднати зусилля і змагатися за виборні посади у радах усіх рівнів, йшлося на нараді. Свої пропозиції подав і представник АФПЗ Дніпропетровщини Сергій Кутній:

- У нас банки дають кредити на купівлю землі від 13 %, а на купівлю техніки – під 7 % річних. Але ж у землі немає амортизаційного зносу, як у трактора, це вічний ресурс, тож ставка кредиту має бути меншою, до 5 %. Усім фермерам треба знати земельне законодавство, про державну допомогу на купівлю землі до 20 га, це зроблено для сімейних фермерських господарств. Держава дає до 100 тисяч гривень безповоротної допомоги, а є 500 тисяч, які треба вертати. На нараді керівник Українського державного фонду підтримки ФГ Валентин Чалий детально про все розповів. Спасибі полтавчанам, гарно все організували.

Добрі враження від наради і в її організатора, очільника полтавських фермерів Василя Бурлаки:

- Нам треба знаходити час і постійно обговорювати те, що відбувається в державі. Необхідно встигати за цим турбулентним режимом ухвалення нових законів. На нараді узагальнені  дієві пропозиції, хлопці в захваті від заходу. Бо робимо те, що слід. Правда, в Києві нами не надто задоволені, мовляв, переймаєте ініціативу. Але ж і сидіти сиднями далі не можна, бо разом із проданою невідь-кому землею десятками тисяч гектарів в одні руки нашим селам і самій Україні прийде край.

Після фермерського віче його учасники відвідали колоритний Сорочинський ярмарок, поштовх до розвою якого дав Микола Гоголь збіркою геніальних повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Коментарі (0)


Новини ОТГ