Щоб і вівці вціліли, й вовки не зголодніли (З приводу чергової пенсійної реформи в Україні)

Інна ОМЕЛЯНЧУК (Газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")

Про пенсійну реформу, яка, поза сумнівом, назріла і перезріла, не говорить хіба що ледачий. Зокрема, в нещодавно ухваленому Законі «Про Державний бюджет України на 2025 рік» читаємо: «Здійснити заходи щодо запровадження з першого липня пенсійної реформи». І ось днями Мінсоцполітики на сайті Пенсійного фонду України оприлюднило відповідний проєкт. Документ виставлений для «обговорення», але щоб досконально розібратись у новаціях, треба добре розуміти всі нюанси чинного пенсійного законодавства й уважно вчитатись у кожне слово запропонованого. Так це ж проблема національної ваги, скаже хтось, звичайно, не кожен зрозуміє схеми і розрахунки. Втім, створюється враження, що численні роз’яснення й уточнення мають на меті заплутати людей і не дати докопатись до суті… Проте спробуємо виокремити найголовніше.

_{Базова пенсія та бали}

ЗОКРЕМА, передбачається застосовувати для обчислення розміру пенсії відомості про суми сплачених страхових внесків замість інформації про заробітну плату (дохід), з якої сплачувався цей внесок.

Пенсія за віком складається з базової частини пенсії за віком та страхової частини пенсії за віком.

Розмір базової частини пенсії за віком становить 30% мінімальної заробітної плати станом на поточний рік, зменшеної на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів.

Розмір страхової частини пенсії обліковується як похідна від суми внесків, котрі особа сплатила протягом усього періоду своєї зайнятості.

Вартість одного бала визначається за формулою з урахуванням середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески за попередній рік, та 4200 — усередненої кількості балів, яку здобуває особа протягом 35 років страхового стажу при сплаті внесків.

Вартість одного бала визначається Кабінетом Міністрів та затверджується щороку з 1 березня.

_{Iндексація пенсій}

ЗАКОНОПРОЄКТ змінює підходи до перерахунку пенсії у зв’язку з індек­сацією. Зважаючи на те, що ключовим критерієм рівня пенсійного забезпечення є коефіцієнт заміщення, тобто відсоток від заробітної плати, а також на те, що темпи зростання заробітної плати в середньо- і довгостроковому періодах зазвичай перевищують темпи інфляції, то пропонується робити осучаснення страхової частини пенсії на рівень зростання середньої заробітної плати.

Також змінюються підходи до перерахунку пенсії для осіб, які продовжили працювати на заслуженому відпочинку. Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсій щороку відбуватиметься автоматично. Розмір пенсії збільшуватиметься з урахуванням кількості набутого додаткового стажу.

_{Спеціальні пенсії}

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ прозорої і справедливої пенсійної системи, яка працюватиме як математична модель на основі актуальних прогнозів і без «ручного» втручання, додаткові преференції (доплати, надбавки, підвищення, кратні зарахування стажу тощо) у пенсійному забезпеченні, визначені різними законодавчими актами, виводяться зі структури пенсії у солідарній системі в окремі доплати — державні соціальні доплати одержувачам пенсії.

Розмір додаткових державних соціальних доплат до пенсії для кожної окремої категорії осіб встановлюватиметься як відсоток від базової величини, розмір якої на старті реформи буде еквівалентний розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. У подальшому розмір базової величини затверджуватиметься Верховною Радою в законі про державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням зростання економіки.

Державні соціальні доплати одержувачам пенсії та деяких інших виплат здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету й надалі виплачуватимуться Пенсійним фондом України разом із виплатою пенсії, зазначається у Пояснювальній записці.

_{Пенсія для людей з мінімальним стажем}

ЗАКОНОПРОЄКТОМ пропонується розширити охоплення пенсійним забезпеченням тих осіб, які досягли 65-річного віку, але не мають достатньо страхового стажу, хоча при цьому сплатили досить великі суми страхових внесків.

Зокрема, пропонується надати право на пенсію за віком незалежно від наявного страхового стажу (нині мінімальна вимога — 15 років) особам, які досягли 65 років, за умови, що до цього часу вони сплатили внесків у сумі, еквівалентній сумі внесків за 30 років стажу з мінімальної заробітної плати.

При цьому інші чинні параметри стосовно визначення права на пенсію (вимоги до страхового стажу та віку виходу на пенсію) залишаються без змін.

_{В очікуванні здійснення очікувань}

У МІНІСТЕРСТВІ очікують, що законо­проєкт дасть змогу підвищити виплати 80% пенсіонерів та усуне нерівності між розмірами пенсій, призначених у різні роки.

Але ж звучить, погодьтеся, зовсім не конкретно. Ну що таке «очікують»? Скільки поколінь українців мають прожити в цьому очікуванні? І чи є взагалі підстави для нього? Адже пенсійна реформа в Україні має кілька важливих передумов, які виникли через надскладну демографічну, економічну та соціальну ситуацію.

Мова, зокрема, про катастрофічне зниження народжуваності. Починаючи з 2013-го вона щороку знижувалася приблизно на 7 відсотків. А вже за підсумками 2023-го — аж на третину порівняно з довоєнним рівнем. Торік в Україні народилося лише 187 тисяч малюків — найменше за роки нашої незалежності! Отже, нація старішає, що посилює тягар на пенсійну систему. Ще один чинник — зменшення кількості працездатних співвітчизників. Так, 2021-го ринок праці охоплював 11,5 мільйона людей. А на початку 2024 року тільки 10,8 мільйона українців сплачували внески до солідарної пенсійної системи, тоді як 10,5 мільйона отримували виплати з неї. Звісно, співвідношення 1:1 створює неабиякі фінансові проблеми для функціонування пенсійної системи. Бо дедалі важче знаходити кошти навіть на виплату найнижчих пенсій! Між іншим, у понад 5 мільйонів українців вони менше 4 тисяч гривень на місяць — ну про який, із дозволу сказати, рівень життя тут ідеться? Однак влада зазвичай оприлюднює значно пристойніші цифри «середніх» пенсій по державі. Це, знаєте, як у відомому анекдоті про середню температуру по палаті… Бо якщо щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці сягає й 200 тисяч на місяць, а прокурорські пенсії, що дісталися їм завдяки рішенням тих же судів, — 100 тисяч, то про яку середню пенсію ми можемо говорити? А у проєкті пенсійної реформи, запропонованому Мінсоцполітики, розділ про спеціальні пенсії сформульований дуже розмито: начебто їх скасовують, але водночас запроваджуються так звані соціальні доплати для кожної окремої категорії осіб, які здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету та продовжать виплачуватися Пенсійним фондом України разом з виплатою пенсії. Тобто можна просто замінити «спецпенсії» на «спецдоплати», які ще й братимутьcя не з вічно дірявого Пенсійного фонду, а будуть гарантовані держбюджетом, тобто безпосередньо кишенями платників податків. Скидається на маніпулювання свідомістю простих українців: намагаються проскочити «між крапельками», щоб і вівці вціліли, й вовки не зголодніли, відчуваєте? «Вівці» — це ми з вами, а «вовки» — судді з прокурорами та інші отримувачі надвисоких пенсій.

Саме вкрай низький рівень довіри до держави загалом та її фінансових інститутів зокрема — чи не головний виклик на шляху пенсійної реформи. Вже не кажу про інфляцію та стрімке знецінення національної валюти, що спостерігаємо не по місяцях — по днях! Хоч до магазину не заходь…

От і міркуйте самі, чи є шанси у чергової пенсійної реформи за наших нинішніх реалій. Як на мене — жодного.

Втім, почекаємо, поки проєкт, оприлюднений Мінсоцполітики, уважно вивчать фахівці і прокоментують його.