Соціальна панорама: ПОТЯГНУЛИСЯ ДО ЛАСОГО ШМАТКА

У РОЗПАЛ повномасштабної війни попит на продукцію протезно-ортопедичних заводів в Україні суттєво зріс. За неофіційними даними, щонайменше 120 тисяч наших співвітчизників стали інвалідами, втративши руки чи ноги внаслідок бойових дій. І кількість таких людей, на жаль, тільки зростає. Це гарантований ринок на мільярди гривень, стверджують експерти.

Наразі в Україні працює 50 протезно-ортопедичних підприємств, які внесені до Реєстру Держлікслужби як виробники медичних виробів. Уже незабаром загалом усі державні підприємства цього сектору дістануть приватних власників. Навіть ті, які успішно працюють. Фонд державного майна заповзявся розпродати ортопедично-протезні заводи, які перебувають у віданні держави. Так, 29 лютого цього року пішло з молотка Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. Проте переможцем аукціону став не профільний інвестор, а компанія з орбіти власника мережі супермаркетів «Велика Кишеня» та «Велмарт». Найімовірніше, пишуть ЗМІ, його зацікавила аж ніяк не профільність, а локація — у самому серці київського Подолу.

Чому держава вирішила розпродати протезні підприємства у розпал війни? Цю буцімто необхідність у Фонді держмайна пояснюють неможливістю організувати конкурентне виробництво на державних підприємствах. Їм складніше конкурувати із приватними виробниками, які технологічно прогресивніші. Приватизація дасть змогу опанувати нові технології й наростити виробничі потужності, певні у фонді. Поживемо — побачимо.

_{Тарифи на воду взяли розгін}

ЦЕ ВСЕ-ТАКИ сталося: Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, із 1 червня підвищила тарифи на воду для непобутових споживачів у більшості великих міст, крім Харкова. В той же час ціни на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для населення залишаються без змін, запевнили у НКРЕКП. Щоправда, торік у червні влада здійснила спробу підвищити їх для населення на 32%. Але тоді уряд, вочевидь, зваживши на хвилю народного обурення, скасував підвищення.

Так само влада поки що тримає незмінною й ціну на газ для населення. Чого не скажеш про тарифи на світло, які раніше вже підвищували. Проте Міненерго , як і обіцяло, ухвалило рішення про «посильний тариф» на електрику для населення. На думку експертів, підвищення тарифів на електроенергію, безумовно, посприяє поліпшенню фінансового стану енергетичних компаній. Проте це не означає, що відновлення відповідних потужностей відбудеться негайно.

_{Ціни на хліб наразі контрольовані}

ЯК УЖЕ повідомляла наша газета, з 1 липня 2023 року в нас скасовано державне регулювання цін на товари, що мають велику соціальну значущість. Це було зроблено з метою усунення надмірного тиску на бізнес. Однак тоді ж урядовою постановою №650 встановили граничну межу націнки на окремі продукти — вона становить 10%. До таких продуктів зараховано борошно пшеничне вищого ґатунку, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), яйця курячі категорії С1, птицю (тушки курячі, четвертини тушки курячої), олію соняшникову рафіновану, хліб житньо-пшеничний та батон. Так що ціни на ці товари поки що контрольовані. Але чи ж утримаються вони, з огляду на прийдешнє підвищення тарифів на електроенергію для промислових споживачів? Безсумнівно, всі додаткові витрати виробників будуть закладені у відпускну ціну їхнього товару.

_{Аукціон! Продається посилка}

ВІДТЕПЕР поштові відправлення, які протягом шести місяців не знайшли адресата, Укрпошта виставлятиме на продаж у межах аукціонів на майданчику Prozorro.Sale. «Посилки, які отримувач не забрав протягом двох тижнів, Укрпошта відправляє назад відправнику. Якщо і він протягом двох тижнів не забере посилку, вона надійде на склад, де зберігатиметься пів року. Впродовж цього періоду і отримувач, і відправник мають право за заявою одержати посилку. Якщо вони цього не зробили, посилка може бути продана на аукціоні», — йдеться у повідомленні Укрпошти. Як зазначили представники компанії, таке давно практикується серед міжнародних поштових операторів і логістичних компаній, адже зароблені гроші дозволяють компенсувати затрати, зокрема на логістику та зберігання.

Початкова ціна за кожну незатребувану посилку становить десять гривень. Всі посилки продаватимуться нерозпакованими із видаленням адресної інформації. Ані компанія, ані потенційні покупці до оголошення результатів аукціону не знатимуть, що в них міститься. До речі, перші торги давніми посилками вже відбулись у травні. «За кожний виставлений лот на аукціоні виручено суму, у 25 разів більшу за стартову», — відзвітувала Укрпошта.

На складах поштового оператора залежалися десятки тисяч незатребуваних посилок. Раніше через пів року вони підлягали знищенню. Але до поштового законодавства нещодавно було внесено правки, згідно з якими після закінчення строків зберігання невручених відправлень вони переходять у власність поштового оператора, який має право розпоряджатися ними на власний розсуд.

_{Заощаджуємо де тільки можемо}

СОЦІОЛОГИ провели опитування серед українців про те, як за роки великої війни змінилися їхні споживчі звички. Результати засвідчили в тому числі, що споживачі стали значно частіше віддавати перевагу вітчизняним товарам. Проте через хронічне безгрошів’я доводиться жити у жорсткому режимі ощадливості, нерідко родини перебувають буквально на межі виживання. Тож обирають не товари певних торговельних марок, а ті, які дешевше. Таких респондентів серед опитаних виявилося понад дві третини.

Тим часом їжа та ліки тримаються в топі споживання українців. А ще батьки намагаються вкладатись в освіту дітей. На вказані витрати зазвичай іде більше половини доходу сім’ї. Також левову частку становлять комунальні платежі й медичні послуги.

_{А що замість списаних книжок?}

ЗА ДАНИМИ Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, яка опрацьовує статистику про фонди вітчизняних бібліотек, 2022 року в країні працювало 11 876 публічних бібліотек. Їх фонди нараховували 150 млн паперових книжок. За два останніх роки ці книгозбірні списали понад 26 млн видань — 12,97 млн у 2022-му та 13,2 млн у 2023-му. При цьому найбільше книжок списали у Полтавській області, де позаторік із бібліотечних фондів регіону прибрали 1,7 млн примірників видань, а торік — 927 тис. Що стосується столиці, то в Києві у 2022 році списали 224 тис. книжок, а в наступному — 295 тисяч…

А що ж натомість отримали? Можна сказати, майже нічого. У липні минулого року бібліотекарі в усіх областях організували всеукраїнську акцію, метою якої стало привернути увагу влади до необхідності поповнення бібліотечних фондів актуальними книгами.

_{Кажуть, банани дешеві...}

ПРОВІДНІ світові виробники бананів — Еквадор, Колумбія, Гватемала, Домініканська Республіка та Перу — розгорнули кампанію за «справедливу ціну» на свою продукцію в Європі. Наприкінці травня вони опублікували заяву, в якій назвали закупівельні ціни «за банани найвищої якості», які диктують гуртові покупці Німеччини, Італії та Франції, «здирницьки низькими».

Важко сказати про Німеччину і Францію, але ціни на банани в країнах Східної Європи зараз перебувають на рекордно високому рівні для цього періоду року. Так, в Україні цей плід, що став дуже популярним як смачний і нешкідливий перекус, сьогодні продається пересічно по 69 грн за кіло (1,8 долара). Це дорожче, ніж у Польщі, Молдові… Зазвичай саме в Україні найнижча вартість на банани в регіоні, проте агресія росії призвела до блокування портів, що різко накрутило ціни на місцевому ринку, тому що ці плоди ввозяться з морських воріт інших країн.

                                        Всеукраїнська газета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"