В ГЛЕЮВАТКУ КУМОВІ ЧИ ВІД КУМА З ГЛЕЮВАТКИ

             В  ГЛЕЮВАТКУ  КУМОВІ ЧИ ВІД КУМА З ГЛЕЮВАТКИ

ОБИДНО і прикро до сліз, але здавалося, що нічого ж не вдієш: селам як було марно тягатися з містами, так і залишається. Скільки свого часу між ними не намагалися зітерти грані, так до цих пір з цим ділом і не вийшло. Навіть з таким доволі неординарним селом, як Глеюватка у Криворізькому районі. Бо що воно в районі значиться, це не зовсім відповідає дійсності. Такий парадокс можливий лише у Криворізькому залізорудному басейні: адже одним боком Глеюватка межує з житловим мікрорайоном Тернівського району Кривого Рогу, другим з його Центральним тут гірничо-збагачувальним комбінатом, а третім і четвертим з промзоною і рудником відкритого добутку згаданого комбінату. Тому коли дивитися з села довкола на усі боки, воно повністю знаходиться в межах славного і гордого Кривого Рогу. Наче потайки проникло та відчикрижило шматок міської території, і тепер поводить себе нижче трави і тихіше води.

Але що з цього, якщо одначе заздрісно спостерігає, як вільно живеться-мається усім зверху й до низів ватажкам та посадовцям міста, і як натомість скрутніше доводиться перебиватися сільським їхнім колегам. Свіжий приклад – правда з давнім неприємним запашком. Ще у грудні позаминулого року не десь далеко, а саме у сусідів глеюватців з Тернівського району Кривого Рогу правоохоронці виявили «невідповідність обсягів і якості робіт при ремонтах у загальноосвітніх закладах освіти споруд цивільного захисту» - при ремонтах укрить від повітряних тривог, які колись називали бобмосховищами. І це ще не все – «невідповідність намагалися й приховати». Проте не переймалися тим чомусь, щоб, як потім запитувала Антикорупційна правозахисна рада області, пильно поцікавитися, чи не через розкрадання бюджетних коштів сталася ця невідповідність? В результаті справа то порушувалася кримінальна , але як за службову недбалість. За яку покарання потягло щось на зразок попередження або колишньої догани без занесення в особову справу. Отож уникнула відповідальності перш за все начальниця районного відділу освіти Євгенія Колісник. Бо на неї ж грішили правоохоронці.

А практично через рік тут же, у Тернівському районі, зчинився знову аналогічний переполох. Тільки в значно більших масштабах. Скажемо й так: з небувалим досі розмахом. Поточні ремонти все тих же укрить або «підвалів подвійного призначення» затіяли у Дитячо-юнацькій спортивній школі №5, в гімназіях та ліцеях №110, №27, №38, №42 та №117, нарешті також і в дев”яти закладах дошкільної освіти – себто в дитячих садках. Щоб не вдаватися у подробиці, повідомляємо, що на цей раз «невідповідності» у документах і в реальності склали п”ять з половиною мільйонів гривень. Не «прибіднялися», якщо унітази закупляли за вдвічі вищими цінами! Це раз. І по-друге: «шиють» справу тепер уже в обласній прокуратурі  все тій же начальниці Тернівського відділу освіти Євгенії Колісник. Але не їй одній. Оскільки кмітлива начальниця «до злочинної схеми залучила директора спортивно-юнацької школи, також бухгалтера відділу освіти і трьох підприємців».

І ЦЕ МОВА про начальницю якогось там відділу, тобто не про голову ради чи його заступників або інших більш «впливових» посадовців. Уявляєте, які у рядової по суті жінки-державної службовки можливості! Куди рівнятися до них очільникам Глеюватської громади! Можливості не ті. Не ті масштаби. Небо і земля…

Стій, а справді ж бо земля. Земля, яка вагоміша і набагато вигідніша для «торгів». Он скільки  її навколо наших сіл! І бажаючих прихопити собі не лише на помідорчики вистачає. Залишається як то кажуть не ловити гав. Не сидіти сиднем та не чекати, поки наче тобі на блюдці з голубою каймою принесуть. Добровільно не принесуть. Треба крутитися, діяти з усіх сил і навіть дерзати! Наслідок на даний момент наступний: все та Антикорупційна правозахисна рада Придніпров’я сільську раду Глеюватської ОТГ оголосила «територією тотальної корупції». Перш за все нагадала, що все почалося тоді, коли рада аж бігом наділила чималою земельною ділянкою АФ «Червоний забійник». Поза будь-яким конкурсом і без будь-яких на те підстав. Все одно, що як ніби людям добрим, «котрим не шкода». Номер пройшов, і від тих пір поїхало та пішло.

Вибираємо тепер один надто показовий випадок. У вересні ще 2021 року несподівано для переважаючої більшості мешканців громади, в тому числі і серед претендентів на законних підставах розширити свої земельні володіння чи отримати в оренду вперше, понад п”ять з половиною гектарів дістаються ФГ «Тріскало». І підстава наче знайшлася: було рішення сільради «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землевпорядкування щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало». Інша річ, що село є село, таємниці ніякої тут не сховати. Скоро стало звісно усім, що це «з дивних чи і підозрілих мотивів» ні сіло, ні впало поклопотався депутат Анатолій Петриченко. Як довели слідчі Криворізької окружної Північної прокуратури, а згодом – ще у січні 2023 року – підтвердив і Криворізький райсуд, названий депутат скористався зіткненням якихось там внутрішніх інтересів серед колег і постарався… для близької йому людини. Позаяк своїм кумом оголосив мерщій фермера Андрія Тріскала.

То як ви розумієте, оборудку з доволі великою земельною ділянкою, котра «з корупційними адміністративними правопорушеннями дісталася фермеру А. Тріскало», була виявлена, розслідувана і бодай «з запізненням та тяганиною», але судом визнана незаконною майже через три роки. Однак же півтора ще роки тому. Суд тоді задовольнив позов прокурора Володимира Мірошниченка «відмінити дозвіл на виготовлення землевпорядної документації ФГ «Тріскало», договір з ним оренди земельної ділянки», а також зажадав «фермерському господарству повернути ділянку громаді». Тільки тут типовий і поширений зараз «трагізм» ситуації в тому полягає, що рішення районного суду… до цих пір залишається не виконаним.

Більше того, все та ж Північна окружна прокуратура кільканадцять разів нагадувала про це Глеюватській сільській раді, та для неї нагадування ці все одно, що об стінку горохом. Бо по суті відбулося одностороннє листування: нагадування про необхідність рішення суду взяти під козирок прокуратура надсилала у Глеюватку перший раз 6 лютого 2023 року, вдруге 23 квітня, потім 4 липня, далі 4 вересня і нарешті 14 листопада. Але сільрада нуль уваги. Нічого не знає, нічого не чує і нічого відповідати як виконавчій службі, так і стражам правопорядку не збиралася і не збирається. Все одно, наче останні свої нагадування, а радше вимоги слали і шлють «на село дідусеві». Хоч місцеві дотепники трактують інакше: на село кумові.  Хіба не ясно, що просто не думає й не гадає, не переймається сільська рада, щоб вертати 5.65 га з незаконного володіння. Передає лишень з Глеюватки вітання від кума – хіба ні?

То цього року у правоохоронців уривається терпець. І наразі маємо, як на нас, ну безпрецедентно «безглузде» продовження. В Господарському суді Дніпропетровської області Криворізька Північна прокуратура «в інтересах держави та Глеюватської сільської громади судиться з… Глеюватською ОТГ за повернення її мешканцям  захопленої земельної ділянки». І судиться тому, що «оскільки залишається єдиною ефективною можливістю захисту інтересів держави та громади з метою реального відновлення справедливості і порушених прав». Враховуючи, що «уповноважений орган самостійно нічого не зробив і не робить для цього і самостійно не звертається до суду».

НАСПРАВДІ Ж нічого надзвичайного чи незвичайного або виняткового, як і новаторського у цій «кумедній» історії  «листування прокуратури з кумом одного депутата чи відразу й інших депутатів» шукати марно. Навпаки давно схему подібної афери взяли на озброєння багато керманичів територіальних громад.  На Дніпропетровщині точно. От «пригода», що сталася в потужнішій від Глеюватської Перещепинській громаді. Одного разу ніби як сніг на голову її ватажкам звалилася новина: у Зеленодольську, який для Перещепиного неблизький світ, бо аж у іншому кінці області, до Держреєстру речових прав на нерухоме майно раптом внесли відомості про передачу в оренду трьох ділянок з-під їхнього села Шандрівки загальною площею рівно сто гектар ТОВ «Континенталь-агро». Котре зареєстроване і існує ще далі від Перещепиного – у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району столичної області. Знову ж таки на підставі рішень, параграфів і пунктів, схвалених ніби Перещепинською радою.

От тільки досить було дніпропетровській прокуратурі так і не збагнути, був чи не був з цього приводу наказ Головуправління Держгеокадастру в області, як миттю з”ясувалося, що а «жодних дозвільних документі на оренду  трьох ділянок, на які посилалися реєстратори з Зеленодольська, в природі і близько не існувало». Більше того, 27-ї сесії VIII скликання, котра ніби й надавала дозвіл та уповноважувала  укладати Договір оренди, насправді ніяких земельних питань то і не розглядала. Виходить оборудку з передачею ділянок – точніше з їх захоплення – зварганили на підставі липових, відверто підроблених «бумажок», як висловилися негайно у Перещепиному. Отож відмежувалися там бігом, аж спотикаючись, від явного злочину - згодні?

Та річ у тім, що з одного боку відмежувалися. А з іншого витримують… паузу. В тому розумінні, що ще давніше, ніж у Глеюватці – в середині 2019 року – Господарський суд області зобов’язував ТОВ «Континенталь-агро» вернути захоплені гектари. Одначе від тих і до цих пір влада громади чомусь і не спромоглася досі, і не знайшла часу «витребувати ділянки з незаконного володіння». Віз, як то кажуть, мов застряв і ні з місця. Ні туди, ні сюди. Тільки сьогодні у Перещепиному схоже наче схаменулися. Зрозуміло, що пізно, та за принципом певно краще, ніж ніколи

А тим часом «Континенталь-агро» з-під Києва «засвітилася» щойно геть в скандальній історії, яка запевняємо покищо немає аналогів у «накатаній, як польова дорога» українській практиці. Засвітилася, правда, не сама окремо взята, а у компанії з ПП «Кредо» і ТОВ «Гвідос Плюс». Ви не повірите, та вони разом і дружно мінімум у дев”яти громадах Дніпропетровщини «прихопили» не мало і не багато – 41 земельну ділянку загальною площею майже 3 500 гектарів. Тобто було тут всяке досі, але такого ще ніби і не було. І цікаво, що обласна прокуратура почала кримінальне провадження за підозрами не лиш в підробках документів та шахрайстві, але й «легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинним шляхом».

ЯК ГАДАЄТЕ, чому б це? Може плутають грішне з праведним? На жаль не плутають. Справді тотальна й свавільна земельна корупція у всіх її виявах праведною бути не може. Зловживання службовими можливостями завжди в парі з хабарництвом. Інакше який мовляв сенс «ризикувати і ходити по лезу ножа»?! То за земельними махінаціями стримлять відомими вухами нині так звані неправомірні вигоди, плати готівкою у приватні кишені, усякого роду «відкати» і тому подібне. Корисливі, які б краще називати загребущі мотиви. Коли з приводу чергових випадків там чи тут земельного свавілля у виконанні лідерів громад «на всю губернію» спершу здіймають крик «Караул!» і потім ледве не клянуться, що негідники неодмінно суворо будуть покарані. Однак минає і недовгий час, як відбувається не що інше, як таки інший «відкат».

Що у таких випадках приховано за лаштунками відбувається, повідаємо насамкінець на «блискучому» на цей рахунок прикладі. Недавно на гарячому спіймався колишній уже тепер голова Любимівської горомади. Чітко і ясно усі тут як правоохоронці, так і лідери місцевої державної та самоврядної влади в один голос повідомили громадськості області, що цей «паршивець справді попався як корупціонер на хабарі в особливо завеликих розмірах». Позаяк «пообіцяв місцевому підприємцю навіть не одну, а кілька земельних ділянок, на які підприємець накинув оком». Але пообіцяв на умовах, що «останньому доведеться викласти 25 тисяч доларів» - і не менше! Більше того, народ тут поінформували і про те, що сільський голова громади й отримав жадані йому долари. Правда, цей факт пильним правоохоронцям вдалося зафіксувати, то хабарнику «тепер не вдасться викрутитися». Останнє, про що гучно повідали селянам – корупціонеру світить до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Те, що можна казати, заслужив.

А буквально вчора суд по суті з миром відпустив земельного злочинця, і про це ніхто ніде нічичирк. Тишком нишком було зроблено. З неабиякими труднощами вдалося нам дізнатися, що під час суду прокуратура несподівано «пом’якшила» обвинувачення, звівши його до елементарного зловживання службовим становищем. Ніякої неправомірної вигоди, тим паче її вимагання наче не було. З чим підсудний охоче погодився. Більше того, ви не повірите, а навіть не секрет, що «сторони домовилися обмежитися 25 тисячами гривень штрафу». То що – уклали вигідний принаймні для хабарника договір, вдарили по руках, як говорять у подібних випадках, чи як?

 Все зрозуміло, шановні очільники влади, стражі правопорядку і звісно судочинці також. По-перше 25 тисяч гривень – це не 25 тисяч американських доларів. І по-друге 25 тисяч готівкою у національній валюті – це ж не 12 років ув’язнення. Тільки от хіба не на загребущу руку усім колегам любимівського земельного шахрая ця немов мильна булька тиха-мирна «розв”язка»?  Отож! Як полюбляв звертатися до своїх читачів однин наш колега – думайте, люди добрі. Бо є над чим.

                                                                Микола НЕЧИПОРЕНКО.