ВІд безголів'я до безхліб'я рукою подати

Микола Нечипоренко 06.02.2022 353

Щонайменше тривожною називають ситуацію з озимими перш за все у хлібних степових - південних і східних - областях. А на Дніпропетровщині вона геть критична. Суха осінь і мінлива зима дають про себе знати. Пізні і зріджені сходи доведеться пересівати. То не випадково до придніпровських аграрників звернувся щойно директор ДП «Дослідне господарство «Дніпро» - того це, що належить Інституту зернових культур НААН України – Олександр Овсюк. Суть його звернення зводиться до того, що поки не пізно, треба, хлопці та дівчата, нарешті братися за голови та розум і добряче думати, як уже й цього року не залишитися без хліба. Оскільки все йде до неприємних обставин, які колись називали одним словом недорід.

Дійсно у пристойному стані озимих нині значно менше, ніж очікували. А ті, що є, вражені хворобами і кишать шкідниками. Засоби ж захисту рослин уже зараз коштують стільки, що фермерам доведеться чухати потилиці: купляти чи ні? Тим паче, що ще й діватися буде нікуди, коли черга дійде до підживлення навесні. За всіма прогнозами ціна на карбамід сягне 25 – 27 тисяч гривень за тонну. Пану Овсюку це дало підстави попереджати, що «за такої високої ціни вирощування хліба та й інших зернових зробить надто дорогою розкішшю». Вважайте, невигідною, коли краще зовсім не сіяти і не морочити свої голови. А зараз одначе не відкрутитися від питання, а чим же уже за два-три місяці пересівати?

Ось де «кусючий» собака і заритий. Не довго думаючи, перевагу мерщій надаватимуть соняшнику – ясно, що з мотивів його прибутковості. Бо він ще й стійкий до посухи. Але це якщо, шановні добродії, жити одним днем. Після колгоспних часів до кінця минулого століття в Україні посіви соняшнику зросли вдвічі. Плюс на 30% з 2010 по 2021 роки – від 4.5 млн. гектар до понад 6, 5 млн. Куди більше? Чи не пора припиняти надмірно експлуатувати і виснажувати землю, та схаменутися і згадати про сівозміни та сприятливі попередники? До рук Олександра Овсюка потрапив Довідник агронома 1957 року випуску, а в ньому чорним по білому написано: «перший рік сіємо горох, а наступного на цьому ж полі пшеницю». Зрозуміло, на гороху втратимо частку прибутку, зате через рік матимемо вищу урожайність хліба і економію на азотних добривах. Хіба звідси не ясно, що варто повертатися до комплексного та повноцінного сільськогосподарського виробництва?

Чи знаєте ви, що не лише у розвинених країнах світу разом із внесенням від 350 і аж до 800 кг діючої речовини мінеральних добрив на гектар вносять і від 25 до 75 тонн на гектар органіки? А це значить, що, крім вирощування хліба, у значних розмірах займаються і виробництвом молока та м”яса. Коли треба відводити чималі площі також під кормові культури. І тут мусимо сказати чи не головне: в Україні у загальнодержавних масштабах поховали наукову та практичну аграрну політику, і як ту ж унікальну промисловість уже знищили, нині живого місця не залишають від плодючої колись землі. Тобто звісна річ не низи, яким зараз доводиться з останніх сил викручуватися, винні, а верхи, які величають себе державниками. Насправді ведуть у тупик неминучих скоро недородів. Цього року через зростання вартості природного газу ціни на мінеральні добрива стрибнуть мало не втричі, особливо на азотні, а дизельне паливо на усі 30 відсотків. То як бути?

Як не пригадати навздогін засуджені колгоспні часи. Були тоді голови у колгоспах. І коли у тому чи іншому порядку бракувало, казали, що безголів”я всьому виною. А сьогодні безголів”я в межах усієї країни ще страшніше. Якщо хочете – фатальніше. А чуби тріщать і голови розвалюються у фермерів. Весна не наснажує, а лякає.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ