На порозі нових змін, які чекають на середню освіту

Олена КОЩЕНКО.

Попри війну в Україні триває реформа Нової української школи, яку було закріплено Законом «Про освіту» 2017 року та деталізовано Законом «Про повну загальну середню освіту» 2020 року. Які зміни впроваджуються та наскільки вони відповідають реаліям сьогодення?

_{У чому полягає реформа}

ОТЖЕ, вже за якихось кілька років шкільна освіта поділятиметься на три рівні: початкова (з 1-го по 4-й класи), базова (з 5-го по 9-й класи) і старша профільна (з 10-го по 12-й класи). При цьому найбільших змін зазнає остання. Для неї задекларовано окрему мету: не тільки надати знання, а й допомогти школярам обрати профіль та частково — предмети, які вони хочуть вивчати. Аби потім було легше визначитись із майбутньою професією. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди. Учні старшої школи загалом зможуть обрати дев’ять, як сказано в законі, «індивідуальних освітніх траєкторій». А саме: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, а також фізична культура.

Програми передбачатимуть базовий та поглиблений рівні. А якщо старшокласник, як мовиться, добре тягне свою індивідуальну програму, то йому буде дозволено комбінувати профільні напрями для вивчення дисциплін. Наприклад, поєднати для індивідуального додаткового вивчення дисципліни з царини природничих і технологічних наук, або мовно-літературні й соціальні тощо.

Як зазначають експерти, у такої системи є дві переваги: діти зможуть обрати уроки та активності за своїми вподобаннями (відтак навчатимуться з більшою охотою і цікавістю), а також суттєво знизиться навантаження із загальнообов’язкових предметів, адже рівень їхнього вивчення також можна буде обирати. Кожному випускникові старшої профільної школи в атестаті вкажуть не лише бали, а й конкретний рівень опанування кожного з предметів. Ясна річ, що в гуманітарному виші не будуть видивлятись, які в абітурієнта оцінки з фізики, хімії чи математики, натомість при вступі на технічні та природничі спеціальності вони стануть вирішальними.

Старшу школу хочуть перейменувати на ліцей. Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусними «званнями» окремих шкіл, як це сьогодні має місце.

Іще такий важливий момент: законом передбачено, що початкову, середню та старшу школи має бути розділено — вони розміщуватимуться в окремих автономних будівлях зі своїми спортзалами, їдальнями, дворовими майданчиками тощо. Проте в окремих випадках, коли школа має спеціальний статус (наприклад, з природничим чи математичним ухилом), початкові класи можуть входити до складу гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.

_{На папері все красиво, але...}

ЯК БАЧИМО, законодавчо започаткована ще 2017-го реформа Нової української школи триває. Навіть попри війну й економічну розруху в країні, що істотно знекровило джерела видатків у названій царині. Будь-яке реформування потребує коштів, і значних. А щоб мати гарні матеріальні підвалини для наступного етапу реформи Нової української школи, їх треба вкладати у заклади освіти вже тепер. Інакше у процесі змін не уникнути багатьох непоборних, гальмівних проблем. То що не так з анонсованою реформою освіти?

Почнімо хоча б із вимоги обов’язкового розділення шкіл. Уже до 1 вересня 2024 року (тобто фактично через якихось вісім місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи стануть початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Чи реально це? Поки що жодних готових відповідних проєктів у виконанні органів самоврядування територіальних громад нема. Ну хіба що до означеного часу всі три рівні нової освіти зможуть забезпечити у приватних та корпоративних школах, які мають істотно багатше фінансування. А що робити з типовими приміщеннями звичайних дотаційних для бюджету загальноосвітніх шкіл, яких у країні понад 10 тисяч? Як їх розділити на три окремі будівлі, ще й зі своїми спортзалами, їдальнями? Проблема видається глухим кутом, адже зазвичай там нема ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей.

Зрештою у багатьох областях для такого розділення забракне вчителів-предметників, яких уже сьогодні не вистачає. Приміром, за даними Міносвіти, у школах Дніпра станом на листопад 2023 року відкрито понад 370 вакансій (з них 250 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи). Тим часом у жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописано, як долати брак кадрів і якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та виявляться готовими до змін. Як ми вже писали, вчительська зарплата в Україні сьогодні — пересічно близько 13 тисяч гривень. Не багато знаходиться охочих за такі гроші бути локомотивом Нової української школи. До того ж не забуваймо, що шкільний учитель — це наразі переважно «жіноча» професія. А під час повномасштабного вторгнення чимало українок-учительок виїхали з дітьми за кордон. І навряд чи вони поспішатимуть повертатись у зруйновану країну, щоб улаштуватися на такий заробіток.

Ще одним каменем спотикання на шляху до впровадження шкільної реформи експерти називають кількість учнів та шкіл. Через війну в нас зруйновано повністю або частково майже 5 тисяч шкільних приміщень. Чисельність школярів також вельми зміліла у зв’язку з демографічною кризою, яка поглибилась з 2018 року, та масовий від’їзд неповнолітніх українців із батьками за кордон. «Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде у проміжку між 2027-м і 2030-м роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій», — визнає цю проблему і заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

Словом, на момент упровадження дванадцятирічної освіти всі задекларовані зміни можуть так і залишитись на папері. Як це сталося у 2008-му, коли в Україні вже починали впроваджувати старшу профільну школу на базі 12-річної освіти. Тоді з’явилися навіть старші класи з поглибленим вивченням певних предметів. Але далі цього справа не просунулася. Професійну орієнтацію старшокласників було на десятиліття згорнуто.

Щоправда, в Міносвіти заявляють, що ніхто не буде реалізовувати реформу методом директив «згори». Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, у відомстві вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Триває обговорення проєкту з освітянами, управлінцями, представниками громадськості. Залучаються й зацікавлені іноземці. «Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН дістане підтримку», — сповістив А. Сташків.

Поживемо — побачимо.