У Дніпрі поліцейського-садиста звільнили зі служби

     Ця надзвичайна історія розпочалася пізно ввечері 25 грудня, на Різдво західного обряду. Четверо учнів Дніпропетровського вищого професійного училища будівництва № 17 гуляли в районі вулиці Космічної. Що ж, молодь є молодь, і в тривожні часи їй потрібні рух і спілкування. Юнаки були абсолютно тверезими, позаяк добре вчили в училищі і шанували історію Запорізької січі, де козаки під час війни свято дотримувалися сухого закону. Та й затримки тепер зі стипендіями в училищах. За розмовами юнаки згадали про вчасне повернення додому тільки за півгодини до  настання комендантської години. Як на лихо, громадський транспорт чомусь вже не ходив. Тож вибору не було, довелося напружувати ноги, аби встигнути пройти залишкові два кілометри до осель.

     Раптом хлопці побачили неподалік поліцейське авто. Проходячи повз, Дмитру спала на думку наївна, як виявилося згодом, ідея.

  - Ми боїмося порушити комендантську годину, - звернувся він до чотирьох поліцейських в авто. – Можливо, ви їхатимете в нашому напрямку, то зможете нас підкинути?

І тут хлопці почули те, чого абсолютно не чекали.

     - А я тобі що – таксі? – раптом визвірився старший наряду, «приперчуючи» відповідь добірним матом.

    - Так поліція ж повинна допомагати громадянам, які потрапили в скрутне становище… -  за інерцією продовжив Дмитро почутим із  реклами про Нацполіцію.

Від цієї фрази поліцейський скипів і геть закусив вудила, як-то кажуть.

   - А ти хто такий, що будеш мені вказувати, як і що робити? Ти порушник комендантської години!

    Після цього він хутко направив на Дмитра автомат і скомандував: «До машини!» Дмитро слухняно пішов, отримуючи провокативні штурляння, із добавкою матюччя. Але розумів, що чинити опір явно неадекватним діям охоронців прав людини не варто. Біля машини поліцейські заламали йому руки і наділи кайданки, після чого обшукали. Така ж доля чекала і Данила. Двох їхніх товаришів стражі порядку облишили - в машині вже не було місця. При посадці в авто старший наряду ще й «зарядив» Дмитру з ноги…

   Після прибуття до Соборного відділення поліції, що на вулиці Шевченка, хлопці намагалися пояснити черговому, що затримали їх абсолютно безпідставно. Той у відповідь лише розвів руками і показав подані патрульними документи, де було вказано: порушили комендантську годину, при затримці вчинили опір працівникам поліції, що є злочином згідно із ККУ. Ошелешені хлопці, які вперше в житті зустрілися з поліцейським патрулем, аж присіли від почутого. Першим отямився Дмитро:

     - Підписувати без мого адвоката нічого не буду. Я маю право на телефонний дзвінок.

     Таку змогу йому надали. Як пояснив Дмитро «Фермеру Придніпров’я», ніякого власного адвоката в нього немає. У дійсно надзвичайній ситуації він вирішив зателефонувати другу, тато якого працює полковником поліції. Після чого за пару хвилин пролунав телефонний дзвінок у чергового. За результатами розмови черговий сповістив: «Хлопці, ви вільні. Зараз вас розвезуть по домівках». І ті ж самі патрульні, вже без пенделів і ненормативної лексики, доставили їх додому. Як юнаки і просили…

    А на ранок хлопців знову запросили до Соборного відділення, де пройшла службова перевірка надзвичайної події. Пояснення учнів ПТУ повністю підтвердилися записами із нагрудних камер спостереження патрульних. За результатами перевірки 26 грудня комісія  встановила, що старший патрульного наряду порушив наступні вимоги законодавства:

1) відмовив у допомозі цивільним громадянам, про яку вони прохали, вживав нецензурні вирази;

2) не пояснив юнакам їхніх прав при затриманні;

3) безпідставно дав команду затримати хлопців;

4) на час затримки комендантська година ще не настала;

5) протиправно направляв бойову зброю на людей, які не чинили опору:

6) до обшуку затриманих не були залучені свідки;

7) незаконно застосував фізичну силу і спецзасоби.

      Після цього комісія повідомила старшому наряду, що він звільнений зі служби, з іншими буде проведена профілактична розмова. А учням ПТУ запропонували взяти висновки комісії і звернутися до суду, аби отримати компенсацію за перенесені намарне злигодні. Від чого юнаки великодушно відмовилися, та й ходити по судах, замість навчання і практики, не варіант, як кажуть. «Ми ніколи не думали, що тепер, під час війни, може отак поводити себе наша поліція, - доповнив Дмитро. – Гадали, таке свавілля лише раніше було».

    На жаль, реформу МВС за грузинським сценарієм, обіцяну під час Революції Гідності, Хатія Деканоїдзе через затятий опір вищого керівництва та прогалини в законодавстві, так і не змогла завершити. Але справедливість є, та за неї доводиться боротися. Бо деякі з дозволу сказати правоохоронці досі розуміють її, навіть під час нещадної війни з ворогом, виключно на свій копил.