ВЧОРА ЗАПИТАННЯ - СЬОГОДНІ ВІДПОВІДЬ

                   НА ЦЕЙ РАЗ ЗАПИТАННЯ З ПРИВОДУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ

Підготувала Надія ЛЕВЧУК.

«Мене доглядає жінка з Донеччини, бо сама я неспроможна навіть в укриття сховатись у разі небезпеки. Чи можу я оформити договір довічного утримання, за яким все моє майно перейде в її власність, якщо вона продовжить піклуватися про мене?» — запитує Софія Наумівна, пенсіонерка з Києва.

ЗА ДОГОВОРОМ довічного утримання (догляду), як інформує сайт Мін’юсту України, одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність будинок, квартиру або їх частину, інше майно, яке має цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням або доглядом довічно. Сторони можуть самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види послуг і зміст догляду.

Відповідно до ст. 745-ї Цивільного Кодексу України (далі — Кодекс), договір довічного утримання укладається у письмовій формі. Право власності на нерухоме майно, передане за цим договором, виникає з моменту нотаріального посвідчення договору чи державної реєстрації. Ст. 746-ю Кодексу передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь будь-якої третьої особи.

Набувач не може за життя відчужувача продавати, обмінювати, дарувати, укладати договір застави чи передавати у власність іншій особі майно, передане йому за договором довічного утримання. Протягом життя відчужувача на майно, передане набувачеві за таким договором, не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями набувача — при посвідченні договору накладається заборона відчуження майна.

Договір довічного утримання за своєю юридичною природою схожий до спадкового договору, який також укладається між відчужувачем, що є власником майна, та набувачем, на якого покладається обов’язок виконувати розпорядження відчужувача і який тільки у разі смерті останнього набуває права власності на його майно. Тобто набувач за життя відчужувача має лише можливість придбання права на майно в майбутньому за умови виконання вимог, зазначених у договорі.

У тексті договору довічного утримання зазначається, що набувач майна зобов’язаний надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування), та визначається грошова оцінка матеріального забезпечення, яка встановлюється за згодою сторін.

У разі зобов’язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання, у договорі зазначається конкретно визначена частина помешкання, у якій відчужувач або третя особа має право проживати.

Крім того, у тексті договору доцільно передбачати обов’язок набувача у разі смерті відчужувача поховати його. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Трапляється, що відчужувач зловживає своїми правами і безпідставно вважає виконання обов’язків набувачем неякісним або відмовляється від них. При цьому останній не нестиме цивільно-правової відповідальності, якщо доведе, що пропонував належне виконання, оскільки закон дає відстрочення (призупинення виконання набувачем його обов’язків) на період, протягом якого відчужувач відмовлявся приймати таке виконання.

Іноді, коли відчужувач виїжджає на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, набувач не може надавати утримання або догляд у передбаченому договором обсязі. Зазвичай через деякий час відчужувач подає позов про розірвання договору через те, що він не виконується належним чином. Для уникнення такої ситуації необхідно звернути особливу увагу на одну з істотних умов договору — місце його виконання.

У такому разі набувач може вимагати припинення договору довічного утримання у зв’язку з неможливістю його виконання (ст. 607-ма Кодексу) і відшкодування витрат на догляд. Також він може вимагати в судовому порядку зміни договору за ст. 652-ю Кодексу, згідно з якою у разі істотної зміни обставин договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Безумовно, переїзд відчужувача на постійне місце проживання до іншого населеного пункту — істотна зміна обставин, тому є всі підстави вимагати зміни договору довічного утримання (догляду).