Апеляція в Дніпрі землі у ФГ «Самара»... знову відібрала

    Акція протесту фермерів України у Новомосковську 30 березня 2021 року проти рейдерства земель ФГ "Самара"

    І такі, двічі дивні, «гойдалки» тривають у «не першій, але й не другій» області України вже більше півтора десятка літ! Нелегкий шлях, що й казати, чи не першого фермерського господарства України, заснованого легендарним відроджувачем фермерського руху Михайлом Саєнком (на фото внизу). Більше трьох десятиліть тому, а саме 18 квітня 1991 року, рішення виконавчого комітету Новомосковської районної ради народних депутатів «Про реєстрацію фермерського господарства Саєнка Михайла Михайловича» набрало законної сили. А трохи згодом – рішення про надання 34, 3 та 18, 6 га землі у постійне користування ФГ. Домогтися не баченого на ті часи вердикту влади, за 5 місяців до відновлення Незалежності України (!), було вкрай непросто.

    Новомосковська прокуратура атакувала «Самару» першою

   Мабуть, ні для кого у фермерській спільноті Придніпров’я не є секретом, що найбільшу «цікавість» до фермерських земель та урожаїв із них проявляють люди на посадах прокурорів різного штибу. Навальна атака Новомосковської прокуратури на «Самару» почалася після відходу в засвіти у березні 2009-го її засновника, воїна Другої світової Михайла Саєнка. Під будь-якими, вигаданими «зі стелі» приводами землі постійного користування у сина засновника, теперішнього голови ФГ «Самара» Олексія Саєнка, і досі силкуються відібрати. Прокурор Новомосковщини звернувся навіть до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив «визнати незаконними дії Новомосковської ОДПІ щодо відхилення протесту Новомосковського міжрайонного прокурора на довідку No 23601/10/15-348 від 09 листопада 2011 року про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку ФГ «Самара»! Тобто прокуратура, захисник інтересів держави начебто, прохала, аби хлібороби «Самари»... не сплачували податки державі! Отакої...

   На численні порушення законодавства при усіляких «претензіях», зафіксовані в судах, вже не раз акцентував увагу українського суспільства і правоохоронців «Фермер Придніпров’я». Проте господарству дотепер не дають змоги працювати. Відомі і масштабні незаконні дії «захисників інтересів держави» у Апостолівському, Новомосковському, Петриківському, Васильківському районах. А нещодавно голова Конгресу фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський наголосив у дописі, одразу після виявленої загальнодержавної «епідемії калік» людей в погонах:

- Як з’ясувалося, у прокуратурі працюють пенсіонери та інваліди! А ми сподівалися на справедливе розслідування кримінальних справ, на захисті від злодюг, на верховенство права! ДБР розпочало розслідувати ці зловживання, це правильно. Але чому не розслідують, скільки вони продали злочинцям кримінальних справ, скільки покалічили людських доль?! Чи знову будемо чекати, допоки хтось попаде в поле зору журналістів? Дніпропетровська область за рівнем злочинності займає перше місце в Україні, і інвалідів з пенсіонерами не так багато в прокуратурі, але здогадайтесь, на чому вони заробляють? Коли ДБР буде займатися злочинними діями прокурорів, які затягують розслідування, продають кримінальні справи, кришують злочинців? Прокуратура - це лице влади! Це боротьба з корупцією, про яку говорить увесь світ, а зʼясувалося, що прокуратура іі очолює! Сподіваємося, що після цих подій Влада зробить висновки, проведе реформи і повне кадрове перезавантаження!

   Як відомо, реформа прокуратури триває ще з 2014-го, потім 2019 року, та «прокурори-інваліди» «підсвітили» недостатність цих зусиль.

   Апеляція у Дніпрі землі ФГ «Самара» віддала... пенсіонерам у  солідному віці

  А остання атака на ФГ Олексія Саєнка сталася 1 грудня 2020 року, у рідній Вільненській сільській раді — в останній день своєї діяльності, фактично «у свинячий голос», вона ухвалила несподіване рішення про «віджим» земель «Самари»: «Про передачу у спільну сумісну власність земельних ділянок» 9 громадянам.

   Та після тривалого, важкого захисту порушених прав ФГ 30 серпня 2023 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Оксана Оладенко частково задовольнила позов «Самари», яке після батька очолює Олексій Саєнко. Суд визнав за ФГ право постійного користування земельними ділянками площею 34, 3 га та 18, 69 га. Також визнане недійсним та скасоване рішення Вільненської сільської ради 2 грудня 2020 року «Про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки» кадастровий номер 1223281500:01:009:0002, площею 18,69 га громадянам Білому Володимиру, Білому Михайлу , Білій Тетяні, членам ФГ «Вільне Агро». Скасоване і тотожне рішення Вільненської сільської ради, ухвалене того ж, останнього в історії дня існування ради «Про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 34,3 га громадянам: Самарець Вікторії, Сітковській Ларисі, Самарець Юрію, Руденко Василю, Галета Наталії, Руденко Поліні, буцімто членам паперового ФГ «Фірма Агромир». А ще суд витребував із незаконного володіння селянського (фермерського) господарства «Сантос» Івана Слончука на користь «Самари» згадані земельні ділянки.

   Проте перелічені громадяни, а точніше вигодонабувачі рейдерських дій, з цим не погодилися, і подали апеляційну скаргу. Після більш ніж року її розгляду 27 листопада минулого року колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді – Петешенкової М. Ю., суддів – Городничої В. С., Свистунової О. В., відмовила в задоволенні позову ФГ «Самара». Навзаєм визнала права на землю всіх згаданих вище громадян, яким її надали, як видно із матеріалів справи, зовсім не для особистої роботи на землі, бо дехто з них перебуває у поважному пенсійному віці, а для передачі її ФГ «Сантос» Івана Слончука.

Ось як коментує адвокат Сергій Донець, що веде справи «Самари» в суді, це рішення:

- Важка битва була в першій інстанції. Для рейдерського захоплення землі застосована класична" схема "задвоєння" земельних ділянок, з кадастровими номерами Олексія Саєнка. Судовий розгляд тривав два роки, чимало фермерів вітали мене з перемогою. Та в Апеляційному суді Дніпропетровської області вимоги «Самари» не задовольнили, їхнє дуже дивне рішення взагалі не стосується фермерських земель! Відтак вже подали касаційну скаргу до Верховного Суду України.

   Дійсно, коли уважно дослідити рішення Дніпровського апеляційного суду в цивільній справі № 183/2482/21 в постанові від 27 листопада 2024 року, то там лише перелічений тернистий шлях «Самари» упродовж багатьох років. Плюс наприкінці чудернацька сентенція: «Враховуючи викладене, заявлені в цій справі ФГ «Самара» вимоги про визнання
недійсним та скасування рішення Вільненської сільської ради не відповідають належному способу захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові».

   Яка «епідемія» гуляє в стінах Дніпровського апеляційного?

  За логікою «апеляції» виходить, що звернення «Самари»до суду — то «неналежний спосіб захисту власних прав». А що є належним — брати автомат і виганяти рейдерів із поля, як це роблять воїни на передовій?

Після цього рішення суду дружина Олексія Саєнка, Олена Віталіївна, так прокоментувала «Фермеру Придніпров’я» перебіг судового засідання в Дніпрі:

- Вже не розуміємо, де ми знаходимося після такого судового вердикту — у правовій державі чи в обслуговуючому кооперативі «Чого забажаєте?»? Судова система не витримує ніякої критики. Сто років судових слухань — і нічого нема... Маса сторінок судового рішення, а по суті справи — нічого! В першій інстанції суддя Оксана Оладенко вкрай скрупульозно дослідила матеріали справи, вислухала обидві сторони і ухвалила зважене рішення, на користь «Самари». А в Дніпровському апеляційному судді навіть не слухали нашого адвоката, його аргументовані докази були, як об стінку горохом... Склалося враження, що судді прийшли на засідання із уже готовим рішенням, і їм украй нудно було дотримуватися процедури засідання.

   До цього можна додати, що влітку 2020 року судді Дніпровського апеляційного не допустили на засідання по «Самарі» автора цих рядків. Під приводом того, що «перебування преси в залі суду неможливе, адже в Дніпрі страшна епідемія Ковіду». Всіх інших учасників трійця суддів до зали впустила, ніякої загрози від них не побачила.

   Тоді й подумалося — мо’, то якась інша, не медична, епідемія гуляє в «апеляції» Дніпра? На користь цієї версії і висновок колишнього судді першої інстанції Дніпропетровщини, який став назвою статті у «ФП» 2017 року: «Апеляція у Дніпрі — то не суд, а казна що...».