НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА В ШИРОКІЙ БАЛЦІ

Микола Нечипоренко 08.05.2023 2223

Межівський селищний голова Володимир Зражевський в День селища Межова запевнив земляків: "Зичу кожній родині благополуччя і процвітання, здійснення мрій та сподівань". Та його гучні слова чомусь оминули молодого фермера Марка Лепеху...

   НІХТО НЕ очікував рашистської агресії і окупації. Не ждав її і мешканець Межівської громади Дніпропетровщини Марк Лепеха.  Він у грудні 2019 року з селищною радою укладав Договір оренди 65 гектарів так званої тут Широкої балки. Для створення приватного аграрного підприємства. Молодий чоловік, а швидше юнак, адже йому тоді виповнилося лише дев'ятнадцять, надіявся на тривале господарювання в якості приватного підприємця. Чи не з десяти літ ще хлопець вправно навчився справлятися з трактором і встиг попрацювати навіть в одному фермерському господарстві. Тепер рішив засновувати власне і на 14 років уклав угоду.

Земельну ділянку отримав Лепеха для сінокосіння та випасання худоби. Але через рік зрозумів, що «цього замало, якщо назавжди залишатися жити і трудитися у рідному селищі». З цих міркувань юний чи початкуючий фермер-одноосібник, як він себе сприймав, попросив дозволу розорювати як сінокоси, так і пасовища. Задля ведення особистого селянського господарства. І треба було такому фатальному збігу статися, що 23 лютого минулого 2022 року сесія Межівської ОТГ погодилася на зміну цільового призначення землі додатковою угодою до Договору її оренди, однак ранком наступного, 24 лютого, рашистська федерація розпочала повномасштабну війну. Захопившись новими задумами, Марк якийсь час жив та переймався винятково власними клопотами. Їх у нього побільшало. Балка, яка дісталася, там і тут була поросла чагарниками, а погода дозволяла корчувати їх - цим і займався.

Та за кілька днів війна як обухом по голові огріла хлопця. Явився він до балки, а йому: «Стій! Куди ідеш? Сюди заборонено!» І не пустили Марка на тракторі в поле. Не пустили люди у військовій формі та ще й зі зброєю в руках. Ось що незабаром мусив писати у своєму Зверненні Марк Ігоревич, адресуючи його Межівській селищній раді: «З метою побачити стан земельної ділянки і готувати її до нового сезону, я подався здійснити об”їзд. Але прибувши туди, угледів велику кількість військових людей. Вони зупинили мене і повідомили, що ділянка обрана для потреб тероборони, присланої ледве не з області. А це значить, що мені доступу до неї віднині і не відомо на який час немає і не буде. Оскільки відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Закону України «Про оренду землі» мені, орендареві, забезпечується захист моїх прав, а за Договором оренди селищна рада як орендодавець повинна контролювати використання земельної ділянки, прошу достеменно встановити, є чи немає можливість мені безперешкодно користуватися земельною ділянкою. Якщо можливості немає, то нагадую, що згідно того ж Закону про оренду землі орендар має право на відшкодування збитків, яких зазнає, коли в тому числі збитками вважаються і доходи, які міг би отримати в разі належного користування землею. Тож прошу на час встановлених перешкод звільнити мене, орендаря, від внесення орендної плати».

Інша річ, що несподівано для Лепехи з поясненням ситуації селищна рада не квапилася. Тому він слідом вимушено звернувся із запитом уже на ім’я Межівського селищного голови Володимира Зражевського. У якому написав, що «Торгово-промислова палата листом від 28 лютого 2022 року засвідчила форс-мажорні обставини непереборної сили: військову агресію російської федерації, що стало підставою введення воєнного стану». А що це значить? А те, що «з 24 лютого і до їхнього завершення зазначені надзвичайні та невідворотні для господарської діяльності обставини не дають змоги виконувати податкові та інші зобов’язання, передбачені умовами договору». Зрозуміли, до чого він вів? Читаємо: «У зв'язку з тим, що користування мною земельною ділянкою не можливе і з урахуванням вимог Кабміну від 27 травня ц. р. за № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», прошу розглянути питання звільнення мене від внесення орендної плати».

Що зрозуміло і справедливо. А головне, що вирішити пан Зражевський мав і міг, як на нас, за лічені хвилини. Одначе тільки через місяць, 5 липня, він нарешті відгукнувся  письмовим посланням Марку. В перших рядках якого звинуватив молодого фермера, що той… порушує Договір оренди землі. Бо «зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату» і навіть збройне вторгнення «не є форс-мажорними обставинами». Але ж річ в тім, що за 2020 та 2021 роки Лепеха сповна сплатив податки, а за 2022-й ще й рано було сплачувати. Та звільненим від відповідальності за порушення умов Договору буде одначе лиш у тому випадку, за логікою селищного голови, «коли доведе, що порушення сталося внаслідок непереборної сили».

А якщо не доведе, то за таких умов хай… «продовжує здійснювати господарську діяльність». Позаяк «на думку виконкому селищної ради повідомлення Торгово-промислової палати, яким воєнну агресію росії оголошено форс-мажорними обставинами, не може бути єдиним доказом-аргументом звільняти орендаря від сплати орендної суми». А «для встановлення факту проведення заходів на території Вашої ділянки необхідно звернутися з відповідним запитом… до виконавчого комітету Межівської селищної ради».

Туди його в ковіньку, а куди ж двічі поспіль уже звертався Марк Лепеха!? Більше того, тепер голова ОТГ радить бідоласі, як домогтися бажаної ясності: «Орендар мусить довести, що саме у зв'язку з воєнним станом, упродовж певного періоду позбавлений можливості обробляти ділянку. Доказами можуть бути свідчення правоохоронних органів або ЗМІ, інформація військових, постійні обстріли, наявність замінувань чи вибухонебезпечних предметів тощо».

ВИДНО як на долоні, коротше, що керівництво рідної громади замість того, аби намагатися виручати з біди молодого та перспективного фермера, навіть скажемо, що своє майбутнє, затіяла неправедну й підступну гру з ним. Голова Межівського районної Асоціації фермерів Петро Ляхович, який на прохання Марка Ігоревича разом з ним проводив «перемовини» з селищним головою, зараз ні на йоту не сумнівається, що переслідується мета силоміць відібрати у хлопця землю. І у такому варіанті здійснюють теж нині рейдерські захоплення угідь.

Нічого не лишається, як погодитися з Петром Васильовичем. І перша підстава для цього – у письмових відповідях селищної ради і її ватажка вперто нав’язується порада хлопцеві ліпше розривати Договір оренди. Тобто спроб зберегти багатообіцяючого фермера немає, а «якщо Ви вважаєте себе фінансово неспроможним платити орендну плату, рекомендуємо передати земельну ділянку в суборенду іншій, більш фінансово спроможній особі». Або так приміром: «У разі неможливості обробляти ділянку радимо подавати у селищну раду заяву про припинення дії Договору».

 До речі, у розмові з нами Володимир Зражевський зізнався, що жодного разу «там ще не був» і тому сном-духом не відає, чия територіальна оборона завелася у межах його громади. Якщо справді завелася, бо Володимир Миколайович достеменно цього досі ніби і не знає.

- Моя версія така, - сказав Володимир Зражевський, - як почалася війна, не інакше, що мобілізували звідкись хлопців виставляти оборону,  а де і що робити, не сказали. Вони самі натрапили на підходящу балку та й заходилися її рити і копати. Ми всі у перші дні війни мурували редути де попало, майже навмання чи де знаходили за потрібне. А у Широку наші люди не потикалися…

І ось чим геть остаточно вразив Межівський селищний голова: у нашій присутності радив Лепесі «якщо дійсно так, як він розказує, то не надоїдати селищній раді своїми скаргами та вимогами, а заганяти на ділянку бульдозер і ламати, трощити та вигортати й загортати тамтешні укриття та окопи». Якщо, знову уточнив, вони, звісно, там є. Адже йому про подібні споруди нічого досі таки геть не відомо...

Оскільки Марк Лепеха не знаходив ясності, а насправді собі місця, бо ні від кого не міг добитися відповіді, як йому бути, тому не переставав оббивати пороги кабінетів селищної ради, начальник одного з відділів її виконкому Анатолій Довженко недавно надіслав листа «жителю селища Демурине». Суть якого звелася до того, що Марк Ігоревич не там шукає правди, дарма покладає надії на керівників громади, а відтак «тільки марнує свій час». Бо «щодо фіксації факту розміщення на Вашій ділянці захисних та оборонних споруд селищна рада отримала консультацію експертів Програми з аграрного та сільського розвитку USAID», а з неї стало зрозуміло… Як гадаєте, що більше, ніж через рік, стало зрозуміло? Читаємо: «До повноважень виконкому вказані функції не належать. На період воєнного стану ці функції покладено на обласні військово-цивільні адміністрації». А раз так, то «з огляду на вищевикладене і рекомендуємо Вам звернутися до Дніпропетровської ОВА».

"Регіон не дуже легкий": голова ДніпроОВА Сергій Лисак про оборону області, кадрові зміни та участь у бойових діях

"Як і вся країна, маємо працювати виключно на перемогу. Водночас – дбати про рівновагу в економіці та соціальній сфері, – запрограмував новий очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 9 лютого 2023 року. На жаль, колишньому бригадному генералу СБУ у Межовій досі не вдалося досягти обіцяного...

І останнім абзацом послання свого Анатолій Довженко знову нагадав, що відповідно до умов Договору оренди Марк «зобов’язаний одначе вчасно і у повному обсязі перерахувати орендну плату до бюджету ОТГ».  І це тоді, коли на ту пору фермер уже був все одно, що в становищі загнаного в тупик. Та що в тупик – ледь не в зашморг чи й удавку. Адже 10 квітня Податкова служба області нарахувала йому за минулий «згаяний» рік 220 тисяч і 92 гривні податкового боргу – мало чи ні, але для сільського «дрібного» підприємця, даруйте, досить.

- Та я, признаюся, за ідею-пораду звертатися в обласну адміністрацію, - каже хлопець, - схопився не як за соломину чи останню інстанцію, а як за гарантію домогтися справедливості і діждатися реальної помочі. Від кого мені ще її ждати? Тішив себе думкою, що належно поцінують мої бажання жити і трудитися на рідній землі, дивись ще й запропонують навзамін брати в оренду іншу ділянку. Що від селищної ради на чолі зі Зражевським подібної ласки чекати зась, я зрозумів давно. А обласна адміністрація сподівався нарешті не кине напризволяще, як кинула місцева влада…

О-йо-йой, наївно насправді помилявся хлопець, як стане це ясно дуже й дуже швидко. Не обласна адміністрація зреагувала на його запит, а районна Синельниківська, яка «розглянула Ваше звернення, що надійшло на «гарячу лінію» голови Дніпропетровської ОДА». І охоче погодилася, що Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану» не нараховується і не сплачується плата за ті земельні ділянки, котрі розташовані «на територіях, де ведуться бойові або оборонні дії». Тільки от в чому біда: зарадити чимось район фермеру не може, оскільки… «належність будівництва військових інженерно-технічних споруд оборони з непостійним місцем їхнього розташування визначається начальником обласної військової адміністрації».

Трапилася, виходить, прикрість. Адже обласна адміністрація замість того, щоб вирішувати проблему, необачно переадресувала її районній, а та на цей рахунок… не має повноважень. Марку Ігоревичу треба повторно апелювати в ОДА? Треба так треба - куди діватися! Та за другим разом відповідь надійшла знову одначе з Синельниківської РДА. В тому дусі, що «державний контроль за використанням та охороною земель державної та комунальної власності здійснюється… виконавчими органами сільських і селищних рад». А раз так, то «для вирішення Вашого питання рекомендуємо звернутись до Межівської селищної ради». Коротше, їхали-їхали і назад приїхали – все зійшлося клином на селищній раді, вернулося до неї!

Але якщо крайнім і навіч бездіяльним виявилося керівництво громади і, більше того, якщо саме на це і скаржився в область Лепеха, то чому грізна й повноважна обласна адміністрація не взялася негайно вказати Межівській ОТГ, що так же не можна, такі ви і сякі? Як мінімум безсовісно та непорядно, а насправді й зловживаючи посадовими обов’язками, а то й підозріло навмисне та підступно не виконуючи їх? Ось це вивело з терпіння й Межівську Асоціацію фермерів. Її активісти рішили вкючитися у цей кривдний процес, звернувшись в обласну адміністрацію і від свого імені. І докидають тепер, наче сподівалися, що відреагує директор Департаменту економічного розвитку Олексій Псарьов. Але нічого подібного не сталося. Тоді ініціативу взяв Анатолій Гайворонський, який у Дніпропетровщині очолює осередок Конгресу фермерів України.

Трапилася більш ніж слушна нагода. Обласну військову адміністрацію очолив новий начальник Сергій Лисак. Знайомлячись із різними проблемами краю, Сергій Петрович запросив на зустріч «відвертого спілкування» також провідних активістів і аграрного сектору виробництва. Гайворонський поміж іншого не лише згадав про «ситуацію з Лепехою-фермером», а передав цілий пакет і документів, котрі уже більше, ніж за рік поневірянь, зібралися у Марка Ігоревича. І отримав Анатолій Іванович запевнення, що питання неодмінно буде «опрацьоване».

Справді не забарилися. Принаймні в належний у таких випадках термін Лепеха отримав відповідь. За підписом начальниці Департаменту… екології і природних ресурсів Ірини Панікарової. Котра повідомила шановному Марку Ігоревичу, що «відповідно до п. 10 ст. 36 –прім «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських та селищних рад у тому числі належать потреби створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду споруд цивільного захисту територіальних громад, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням і підтримкою в належному технічному стані». А далі й докинула, треба думати, доволі суттєвий у всій цій історії нюанс:

«У свою чергу повідомляємо, що інформація щодо наявності фортифікаційних захисних споруд на території Межівської селищної ради від виконавчого органу селищної ради в обласну військову адміністрацію не надходила».

ЦЕ ВЖЕ НЕ ТЕ що їхали-їхали і назад приїхали. Втративши будь-яку довіру як до місцевої самоврядної, так і до обласної державної влади, Марк Лепеха звернувся до судової. З позовом визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення про заборговану ним орендну плату за землю, користуватися якою насправді позбавлений змоги. І якщо Окружний адміністративний суд першої інстанції не знайшов чомусь теж підстав піти фермеру назустріч, то Третій апеляційний відмінив рішення Окружного і задовольнив прохання у повному обсязі.

Тільки однак це ще не схоже, що Марк Ігоревич хоч у цій частині свого домігся. А от що «війна на необробленому через надзвичайні, непоборні та невідворотні сили» в Широкій балці триватиме і далі, дуже схоже. Адже Третій апеляційний суд рішення на користь Лепехи виніс 6 квітня ц. р, а 10 квітня управління Державної податкової служби в області ухвалює навперейми своє – «Про опис майна у податкову заставу». Позаяк боржник Лепеха уже явно не спроможний сплатити податок, то «відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу необхідно здійснити опис майна, що перебуває у власності, господарському віданні або оперативному управлінні платника податку». Тобто «в разі чого» щоби не дати можливості «безкарно» йому вийти не битим зі своєї ніби Широкої балки. Вскочив він у неї як у халепу, але своїм селянським розумом усвідомлює, що не лише війна у цьому винна.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ