Васильківським прокурорам, що «віджали» урожай соняху зі 43 га ФГ «Алтей», ДБР оголосило підозру

        Селище Васильківка Дніпропетровської області.

      Ще зовсім недавно на деяких фермерських полях Січеславщини маком цвів і правоохоронний «бізнес». Державні слуги хутко, без докорів сумління  збирали збіжжя, вирощене… дітьми покійних засновників ФГ. Аж гули ці грабежі так званих «рейдерів у погонах». Тоді прокурори і поліцейські в начальницьких кабінетах не захистом прав людей та держави займалися, як належить за даною присягою, а штурмували інші держустанови запитами - вишукували, хто і де зі старшого покоління фермерів пішов за вічний обрій. І що саме росте на цих фермерських полях, та коли орієнтовна пора стиглості урожаю…

       Як правоохоронці «віджали» сонях «Алтея» на 43 гектарах

    Така абсолютно кримінальна подія сталася у вересні 2018 року. У фермерському господарстві «Алтей» після кончини засновника Олександра Мехедька хліборобську працю батька очолила донька Катерина Захарова, на фермерських гектарах, які отримало ФГ у постійне користування у Григорівській сільській раді, що тепер є складовою Васильківської ОТГ. Ось як описує несподівану прокурорську атаку дружина покійного фермера Любов Коссе:

     - Ми з чоловіком до початку реформування земельних стосунків трудилися переважно в шовкорадгоспі «Чаплинський» у Чаплиному. Я - агрономом, а Олександр Борисович був вправним трактористом. За фермерську, нову тоді справу, взялися із ентузіазмом, у 1992 році отримали для цього 42,  9 га землі. Так вийшло, що до списків на паювання колективної землі нас не включили, а фермерську ми не встигли розпаювати. Важко було починати нове діло, роботи були повні руки. Та додавала енергії свята віра, що ця прадідівська хліборобська праця необхідна і нам, і державі. А коли чоловік захворів, то головою «Алтея» оформили доньку Катерину Захарову. Вже самі у 2018 році ми виростили соняшник, сподівалися на урожай із нього… Та коли наш комбайн у вересні заїхав на поле, його хутко заблокували молоді хлопці. Я до них – ви хто такі? «Нам заборонено це говорити», - кажуть. Дивлюся, з іншого боку вже рейдерський комбайн почав косити наш сонях… Одразу мчу до прокурора Олександра Школярова – це що таке коїться? Невже і на згорьовані удовині та сирітські копійки хтось хижим оком позирає?

     Та прокурор почав переконувати мене… відмовитися від урожаю. Буцімто геть незаконно обробляли ми землю після того, як поховали Олександра Борисовича. Насамкінець прокурор «підсолодив» грабіж: фермерську землю пообіцяв допомогти повернути.  Проте ніяких документів не дав. Тоді я одразу звернулася до нашої Асоціації фермерів Дніпропетровщини.

Рейдери хутко скосили і продали урожай

    Деталі гучного рейдерства, що резонансом прозвучало тоді по всій Україні, майстерно описав журналіст Микола Нечипоренко в газеті «Фермер Придніпров’я». Далі уривок зі статті :

    «Пізнього вечора цілий десант фермерів мчав у автомобілі голови обласної фермерської Асоціації Анатолія Гайворонського із Дніпра у Васильківський район. Там рейдери взяли в облогу дозрілий на 42, 9 гектарах соняшник, вирощений місцевим ФГ «Алтей». Комбайн, який господарство вивело в поле, заблокував грізний підрозділ озброєних молодиків.

   Ситуація добре знайома багатьом аграріям. Але в цьому випадку її особливість була в тому, що молодиками, які не давали фермерам зібрати полите потом на своєму полі, були… працівники Васильківського відділення Національної поліції. Більше того, вони ще й погрожували жниварям. З’ясувалося, що ця далеко не навчальна операція здійснювалася під «оперативним» керівництвом Синельниківської місцевої прокуратури і її Васильківського відділу та Васильківського відділу Нацполіції. Ті й інші виконували рішення районного суду: на полі «між селами Бондареве і Касаєве» за поданням слідчого райвідділу поліції Ігоря Савченка арештували врожай соняшнику, вирощений… «невстановленими особами».

    Бо ще, мовляв, у травні в Держреєстр досудових розслідувань було внесене повідомлення «за фактом самовільного захоплення та використання невідомими особами земельної ділянки площею 42, 9 га». І аж дотепер ні прокурору Олександру Школярову, ні тому ж слідчому Ігорю Савченку не вдалося ні тих осіб з’ясувати, які нібито захопили ділянку (хоча всі селяни в районі добрих чверть віку (!) знають, що обробляє її ФГ «Алтей»), ні дізнатися причини такого вчинку. Вочевидь, правоохоронці просто терпляче чекали, допоки визріє прекрасний урожай соняшнику, щоб потім його заарештувати.

    Водночас Анатолій Гайворонський з’ясував, що обласний Апеляційний суд незадовго до вищезгаданого інциденту в полі скасував ухвалу Васильківського районного суду стосовно арешту «незаконно» вирощеного соняшнику. Але у той недовгий час, коли урожай ще був «ув’язнений» районним судом і нескошений, його поперед батька в пекло правоохоронні органи поквапилися… продати. І що цікаво, вони цього й не приховували. Повторювали: покупець добросовісний, однак… не відомий, зробити, мовляв, уже нічого не можна. І це мусять зрозуміти, «увійти в становище», не тільки «не встановлені» ще донедавна аграрії з ФГ «Алтей», а й представники обласної фермерської Асоціації.

              Як виживає родина Олександра Мехедька після рейдерства

      Таким чином уся річна праця ФГ «Алтей» була «приватизована» воістину сліпою васильківською Фемідою та хвацькими місцевими правоохоронцями. Після такого стовідсоткового, як кажуть у Полтавщині, рейдерства геть непросто було Любові Андріївні з родиною пережити рік без копійки доходу. А ще й податки заплатити за той та три наступні сезони, коли землю постійного користування ГУ Держгеокадастру в Д. о. незаконно розпаювало.  Але вистояли. Спасибі добрим побратимам-фермерам з АФПЗ Дніпропетровщини, її адвокат Євгеній Падашуля увесь цей час допомагає «Алтею» довести, що «хитромудрий» задум васильківських правоохоронців і блискавична продажа вирощеного соняху є, за суттю своєю, кримінальним злочином осіб, наділених повноваженнями від держави.

-   Дуже важко було, - пригадує член ФГ «Алтей» Любов Коссе, - того дня після візиту до прокурора я написала у Васильківці заяву до поліції про це рейдерство. Але мене до півночі намарне протримали у відділенні, переконували «ввійти в їхнє положення». А за пару днів у Апеляційному суді їх швидко вивели на чисту воду. «Так ви вже в травні знали, що землю невстановлені особи обробляють незаконно? - питає суддя прокурора. – А чому арештували її аж у вересні? Чекали, поки урожай виросте?» Апеляція скасувала арешт землі і соняшника, та урожай вже був скошений і проданий правоохоронцями. Той же місцевий авторитет Славко, що його купив, потім і землю забрав після незаконного паювання. Тяжко було, про якусь компенсацію за вирощений урожай ніхто й «але» не мовив.

      Ще у 2014-му ми прихистили від війни родину однокласниці із батьками, із Пісок Донецької області, я звідти родом. А потім у 2019-му приїхала з Пісок і донька Анна Стрюк із трьома онуками. Дарина і Олександр ще вчаться, а Іван Стрюк служить у ЗСУ. На жаль, у травні в Маріуполі він потрапив у полон. Офіційне повідомлення про це ми отримали, але після того – жодної вісточки. А нашу землю розпаювали буцімто на учасників АТО. Чому ж нашого воїна, Івана Стрюка, обійшли? Підіймаємо онуків, виживаємо тим, що обробляємо город, виростили сорго для в’язання віників тощо. І воїнам ЗСУ допомагаємо, чим можемо, як і всі. У судах у нас 2 справи, перша – за повернення урожаю. Друга – за скасування незаконного розпаювання землі постійного користування фермерського господарства «Алтей». Дійшли вже до Києва, але на час воєнного стану Держгеокадастр не може надати відомості, бо реєстри закриті. 

                          Довгі роки боротьби «Алтея»

   Маленька правдонька всі неправди переважить, кажуть в народі. Напружена боротьба ФГ «Алтей» за відновлення порушених прав на землю і вкрадений правоохоронцями урожай 2018 року триває вже п’ятий (!) рік. Лише нещодавно прийшли добрі вісті - старший слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління, полковник Державного бюро розслідувань Станіслав Чернобаєв повідомив голову ФГ «Алтей» Катерину  Захарову та голову Васильківської селищної ради Сергія Павліченка:

   - Першим відділом Управління досудових розслідувань кримінальних правопорушень, вчинених правоохоронцями та суддями, розслідується кримінальне провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб  Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури, під час укладення договору купівлі-продажу урожаю соняшника за результатами біржових торгів на Правобережній товарній біржі. Зібрані докази, які дають підстави вважати, що протиправними діями службових осіб Васильківської прокуратури внаслідок реалізації насіння соняшнику за заниженою вартістю Григорівській сільраді завдані збитки на суму 75 559 гривень, а ФГ «Алтей» - на суму 527 430 грн.

     Після завершення розслідування ця кримінальна справа буде направлена до суду, де винні отримають належне покарання, а постраждале ФГ «Алтей» - матеріальну і моральну компенсацію завданих збитків та моральних страждань. У цій кримінальній справі родина Олександра Мехедька після чотирьох років вкрай важкої боротьби із системою наближається до перемоги. Про другу справу, щодо «віджиму» землі СФГ «Алтей», адвокат Євгеній Падашуля повідомив «Фермеру Придніпров’я» наступне:                                                                                                          

   - СФГ «Алтей» у відповідності до законодавства є користувачем земельної ділянки 42, 9 га на території Григорівської сільської ради Васильківського району. Є Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований за законом. Та заступник прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Роман Рябець разом із прокурором Васильківського відділу прокуратури Олександром Школяровим і слідчим Васильківського райуправління поліції Ігорем Савченком сфабрикували матеріали кримінального провадження 25. 05. 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України «Самовільне зайняття земельної ділянки». В рамках провадження з/д 42, 9 га з посівами соняшника визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчий суддя Васильківського райсуду Дніпропетровської області безпідставно наклав арешт на майно.

      Та 26 вересня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області цю «Ухвалу слідчого судді» від 30 серпня 2018 року скасував. Проте, речовий доказ (ще не скошений врожай соняшнику) вартістю близько 1 млн. грн. був реалізований через «Аукціон», причому до Державного бюджету надійшло лише 100 тисяч гривень.

       Опісля для захисту прав спадкоємця, пояснив Євгеній Падашуля, Катерина Захарова, голова СФГ «Алтей», подала позов до Васильківського районного суду, про визнання права постійного користування на з/д 42, 9 га, у порядку спадкування за законом. За час перебування цивільної справи в суді, з/д площею 42, 9 га, яка є предметом спору, відповідачем у справі - Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке очолював Євген Нагорний, була незаконно розподілена та передана у приватну власність 21 фізичній особі. Ухвалою Васильківського суду 02. 07. 2019 р. позовну заяву К. Захарової залишено без розгляду. СФГ «Алтей» було вимушене звернутися із новим позовом до Васильківського суду, про визнання протиправними наказів ГУ Держгеокадастру у Д. о. щодо поділу з/д. Проте 3 грудня  2019 р. суддя Ігор Битяк виніс рішення, яким СФГ «Алтей» у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Рішення залишене без змін апеляційним судом, а тепер оскаржується в касаційній інстанції. Слухання справи по суті призупинене до завершення дії воєнного стану.

    Десятивідсотковий «захист» інтересів держави

    А найдивніше в цій та інших подібних судових справах, безпідставно порушених проти спадкоємців засновника фермерського господарства, є те, що правоохоронці при розгляді таких справ у суді щиро всіх переконують, що вони у своїх діях «керувалися виключно інтересами держави». Бо знають, що їм усе зійде з рук. Ось як розвінчав таку позицію у депутатському зверненні до тодішніх, бездіяльних щодо васильківського рейдерства, прокурора Дніпропетровщини В. Матвійчука та голови Нацполіції Дніпропетровщини А. Глуховері депутат обласної ради Анатолій Гайворонський:

     - Хоча за законом правоохоронні органи служать народові, в реальному житті все буває з точністю до навпаки. Місцева прокуратура спільно з поліцією все таки відібрали у фермерського господарства «Алтей» соняшник. Ви тільки вдумайтеся - вартість врожаю понад мільйон гривень, а до бюджету, начебто

через «аукціон», надійшло лише 100 тис. грн. Десять відсотків! Бачачи це беззаконня, довелося навідатися до прокурора Васильківського відділу прокуратури Олександра Школярова. Та при розмові з ним розумієш, що слухати він не вміє, затикає тобі рота та примушує і нав’язує свою точку зору - не виконувати закони України і навіть не намагатися. А навіщо?

      Виникає запитання – а куди дивиться прокуратура Дніпропетровської області та головний прокурор України? Може, це навмисне коїться, щоб не помічати цього, начебто його й не існує? На окрему увагу заслуговує моє спілкування зі слідчим Васильківського районного управління Національної поліції Ігорем Савченком. Він відверто заявив, що врожай купив місцевий кримінальний авторитет «Славко», і вернути вкрадене у фермерів геть ніяк. Як таке можливе у європейськй державі? Доки у Дніпропетровщині триватиме правоохоронний терор фермерів? Скільки вже судів було в цій та подібних справах, і скільки скасованих рішень - де відповідальність суддів, які порушили присягу та продалися зловмисникам? Вдумаймося, що відбувається - землю і урожай СФГ "Алтей" забрали рейдери скоро 5 років тому, і досі (!) за це ніхто не покараний, а урожай і земля не повернені фермерам! Нещодавно президент України запевнив: жити так, як до 24 лютого, більше не будемо. Чи чули ці слова судді? Їм що, потрібне окреме звернення? Скільки ще ви тероризуватимете родину Любові Андріївни, онук якої Іван Стрюк захищає України від ворога  зовнішнього?

      Вся Україна чекає справжніх, праведних змін, а не лише гучних декларацій про наміри. Любов Андріївна з дітьми і онуками щиро вірять, що перемога у цій боротьбі обов’язково буде. А ще прийде і Перемога над ворогом зовнішнім. І тоді повернеться з полону онук Іван Сергійович Стрюк, аби продовжити правічну дідову борозну на землі, так нахабно, разом із урожаєм, віджату «захисниками держави».