Самогоне, самогоне, хто тебе не гоне...

               Хочете отримувати максимально бездоганну і напрочуд чисту горілку у своїх домашніх умовах? Тоді ця публікація для вас.

Дійсно хто його, самогон, не гоне у селах і містах, як пісенними рядки жартували колись незабутні Тарапунька і Штепсель? Але ж мало хто знає, що самогон чи не найдревніший на планеті напій. Винайшли його ще тоді, коли на Землі домінували винятково дикоростучі сади. Родили вони рясно, ті ж яблука-дички чи груші-дички і так далі. Опадаючі поїдати тодішній народ не встигав. Спершу залежані і яблука та груші, і сливи та абрикоси під сонцем робилися як мед – жменями набирай і смакуй, скільки влізе, «дарами природи» - дарма що до ліктів тече. А далі плоди починали гнити та грати, як можна казати зараз. Приємно обдаровуючи ароматами та пахощами. А покуштували, сьорбнули сміливці – о, як приємно пішла обертом голова! Тому як від такого добра відмовлятися?! Закладати зіпсовані, непридатні для споживання «сирими»  плоди та овочі, аби отримувати з них в посудинах натомість різні напої, це вже не становило труднощів. Коли хочеться чогось подібного випити, неодмінно рано чи пізно придумаєш, як це зробити. Скажемо більше: багато років поспіль стародавні люди брагу пили, як ми зараз п”ємо пиво і навіть інші напої. Соки, приміром, або сухі чи легкі вина. І так тривало допоки надмірно переброджену закваску хтось вирішив перегнати через попереднє її охолодження. Розумні та кмітливі індивіди були в усі віки погодьтеся. Отак і народилася самогонка – дисцилят алкоголю, як уже значно пізніше прийдуть до висновку науковці наступних поколінь.

Тут тепер спершу необхідно здивувати вас, оскільки перші «дослідники» напою-«самограю» цілком авторитетно вважали і переконували, що мова йде про надто корисний для здоров’я продукт. Передусім оберігає від простудних захворювань та допомагає долати в тілі втому, навпаки вертає силу і мобілізує організм знову чимось тяжким фізично займатися. Останнього на долю давніх людей перепадало і вистачало з надлишками, то самогон справді неабияким користувався попитом. Одначе настане час, і народ своїм розумом збагне, що самогон не надто вже насправді прийнятна річ. Хоч цей напій отримують таки методом дисциляції, тобто він як очищена від домішок дисцильована  вода, одначе містить в собі багато занадто шкідливих  речовин на зразок сивушних «осадів» і тому подібного. На даний же час світ збагатився чималою кількістю рецептів з виготовлення саморобного - або домашнього - алкоголю, причому у різних народів приготуванням за власними методиками, та це до цих пір мало чим допомогло і допомагає позбавлятися небажаних «нечистот» у ньому.  Первак досі в пошані, коли по суті свідомо отруюють себе за повільною і не відразу помітною невтішною перспективою. Біда наздоганяє потім, коли змінити уже нічого не можна, а каятися пізно. Точніше - марно. 

Однак не випадково також, тим паче сьогодні, коли катма гарантії, що «казьонка», як раніше казали, себто «магазинна» горілка, бездоганна і краща, надійніша та безпечніша від самостійно вигнаної, народ не відмовляється від її виробництва в домашніх «кустарних» умовах і продовжує займатися ним. Є кілька аргументів на користь такого вибору. Ну по-перше в роздрібній торгівлі завжди можуть підсунути «пальонку» чи сурогат, від яких не поздоровиться. Навіть де та ж гарантія, що в сучасних супер-маркетах нам пропонують продукт високої якості? Отож! Вдома ніби завжди є можливість отримати максимально «чистий» напій. Тим паче його настойки на різних добавках. Тут же «процес» під повним контролем – особливо коли гониш для себе, а не на продаж. Також нарешті самогон й обходиться значно дешевше. Не зважаючи на те, що цукор, як і інші «інгрeдієнти», дорожчають.

Так що пили, що вдавалося виготовити. Або як казали - все, що горить. У різних народів різні, але ясна річ, свої рецепти. А українці, якщо на те пішло, вигнати той же первак можуть з будь-чого. Чи швидше кому з чого миліша і краща виходить. На що вже в радянські часи дуже й високі люди та особистості водилися, а й ті не гидували самогонкою. Такий вам приклад: був у комуністів Генеральний секретар Леонід Ілліч Брежнєв. Так він полюбляв бурячанку так звану. Втім, не всю підряд, бо гнала її для нього не то Ліза, не то Нелька, не то Елька Мостова з села Гупалівка тодішнього Магдалинівського району. Раз на місяць ця бідова дівка, а згодом жінка виганяла десятилітрову сулію бурякової і відвозила дорогому Леоніду Іллічу – спочатку в Дніпропетровськ, а потім і в саму Москву. Не інакше, як у Гупалівці забули цей факт, а то б пишалися ним як чимось неповторним. Хоч самогонка з буряка навіть і Нельки Мостової так чи інакше містила немало і шкідливих примісів – куди було від них подітися!

Але ж ми люди нині цивілізовані куди більше, ніж давні наші пращури і не вороги своєму здоров”ю – згодні? Тоді знайте: у Дніпрі живе і працює такий чоловік, як Олександр Бабич. Точніше працював, бо нині він пенсіонер. Тільки колишніх кандидатів технічних наук не існує. А Олександр Сергійович у своєму житті був причетний до створення ракетно-космічної техніки, а коли почалася так звана конверсія, займався напрацюванням методів утилізації ракетного палива і інших видів озброєння, насамкінець і проблемами сучасної безпеки життєдіяльності людства. Тож «секретних» дослідів на цей рахунок проводив безліч. Результати яких були корисні не лише для військових цілей.  Приміром, готуючи яйця або м”ясо курятини, заражене сальмонолезом, позбутися цієї напасті практично не вдається. З тієї причини, що сальмонолез безслідно гине при температурі за + 103 градусів, а на нашій висоті над рівнем океану – мова, звичайно, про Дніпропетровську область -  вода кипить при +98-ми, і тут нічого не вдієш. Однак досить, говорить Олександр Бабич, розчиняти у воді звичайну кухонну сіль до тих пір, поки вона перестане у ній розчинятися, тоді аж бігом закипить при необхідній для знищення «зарази» температурі. Інша річ, хто варитиме курятину в ропі? Втім, коли бланшуєш у банках куряче м”ясо у вигляді тушонки, цим методом скористатися варто і навіть необхідно.

Та ми ж мову ведемо про самогон. Тут Олександр Сергійович має змогу порадувати народ доволі доречною і надто цінною порадою-рекомендацією. Коли закладаєте закваску під самограй, на 10 літрів води добавляйте 100 грам повареної кухонної солі. Вона майже стовідсотково й відбере в осадок браги усі смоли та сивушні масла, геть усі шкідливі та неприємні на смак домішки та речовини. Слово честі, отримаєте настільки дійсно чистий алкогольний напій, що питиметься він як мед – в цьому Олександр Бабич клянеться і божиться. Втім, ви можете це перевірити самі. Оскільки ж у нас на цей рахунок аніяких сумнівів немає, то відразу дякуємо Олександру Сергійовичу за довгождане та багатьма поколіннями людства й вистраждане відкриття.

Як то кажуть, нарешті на здоров”я усім! Або коли питимемо за здоров’я, так таки точно за нього!