Судове Свавілля із Магдалинівського суду гайнуло до Дніпровського апеляційного

Григорій Давиденко 08.11.2023 4454

 

Село Оленовка Магдалиновского района Днепропетровской области

      У назві статті слово «свавілля» не випадково написане з великої букви. Бо суддівських «сюрпризів» у резонансній справі щодо «віджиму» орендованих фермерською родиною Михайла Ручика із села Оленівка 30 га ріллі – як зірок у небі. Саме про тривалі процедурні зловживання йшлося у статті «Магдалинівське судове свавілля», надрукованій у «Фермері Придніпров’я» 25 квітня ц. р. Тоді голова Магдалинівського районного суду Тетяна Ковальчук із квітня 2019-го по квітень 2023-го, фактично чотири роки (!), розглядала нескладні три позови фермерів із Оленівки - батька Михайла Ручика, сина Кирила Ручика та їхнього зятя Сергія Лебедя.

   Хлібороби прохали визнати дійсними їхні договори оренди землі із Артуром Погосяном, укладені ще 23 грудня 2013 року. І відповідно недійсними договори припинення оренди землі, зареєстровані 5-ма роками пізніше - 15 жовтня 2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільради Тетяною Грендач. А ще просили суд витребувати землю із чужого володіння. Бо підписи фермерів на договорах підроблені А. Погосяном, в чому вони абсолютно переконані. Навзаєм А. Погосян нічого не пояснює з приводу звинувачень на його адресу, він як багатодітний батько із початком відкритої війни рф виїхав за межі України.

   Після чотирирічного розгляду справи Тетяна Ковальчук таки задовольнила три судові позови хліборобської родини, котра у 2019-му заснувала фермерське господарство «СКМ», назва якого складається із початкових літер їхніх імен. Магдалинівськиий суд, хоча і за тривалий час, все ж установив істину.

   Але вона не сподобалася керівнику ФГ «Поливанівські чорноземи» Сергію Дудці. Він вважає, що переважну силу має договір міни майна, який його мама, пенсіонерка Наталя Дудка, уклала із Артуром Погосяном  у 2018 році. Це господарство і обробляє з того часу орендовану родиною Михайла Ручика ріллю.Наталія Деркач: «Чому у правовій державі суддя, який виносить законне рішення, має боятись розправи за це?»

«Довіра до судів, суддів та судової влади - це показник довіри до державної влади в цілому», - голова Дніпровського апеляційного суду Наталія Деркач.

«Ритуальні танці» Дніпровського апеляційної навколо почеркознавчої експертизи

   Відтак адвокати «Поливанівських чорноземів» з того часу і захищають повторний правочин, як основний, у суді. Але фермерська родина з Оленівки твердо стоїть на своєму, тим паче, що ніякої мотивації щодо припинення оренди у них не було. Більше того, на вимогу А. Погосяна вони заплатили йому орендну плату за всі 30 га ріллі наперед, на 49 років – до 2062-го.

   Першою колегія суддів Дніпровського апеляційного у складі І. Єлізаренка, Т. Красвітної та О. Свистунової розглянула апеляційну скаргу «Поливанівських чорноземів» на рішення Магдалинівського суду про нікчемність договору відмови від оренди Михайла Ручика. Ухвалою апеляційного суду 14 грудня 2021 року було задоволене клопотання представника позивачів, адвоката Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області Євгенія Падашулі, про призначення судової почеркознавчої експертизи. У ній поставлене основне питання:

- Чи виконаний у договорі про розірвання договору оренди від 15 жовтня 2018 року, яким припинено дію договору оренди земельних ділянок від 23 грудня 2013 року, в графі «підпис орендаря» фермером Михайлом Ручиком, чи іншою особою ?

   Проведення почеркознавчої експертизи було доручене експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України. Експертизу суд зобов’язав проводити на підставі наявних у матеріалах справи копій двох договорів про розірвання договору оренди від 15 жовтня 2018 року, укладених буцімто між оленівськими фермерами і Артуром Погосяном. Але 13 квітня 2022 року на адресу Дніпровського апеляційного надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, у зв`язку із відсутністю оригіналу цього договору.

       Відтак повторною ухвалою Дніпровського апеляційного від 13 грудня 2022 року клопотання адвоката Є. Падашулі про повторне призначення судової почеркознавчої експертизи було задоволене вдруге. Цього разу провести експертизу суд доручив експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

    Суд зобов’язав А. Погосяна надати на вимогу експерта оригінал договору про розірвання договору оренди від 15 жовтня 2018 року. Учасникам справи пояснено ст.109 ЦПК України, що у разі  ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

       Але на клопотання експерта 2 січня 2023 року про надання оригіналу оскарженого договору апеляційним судом до експертної установи було надано лист, у якому зазначено, що експерт… має сам витребувати ці договори у А. Погосяна! Оце такий «нетрадиційний» підхід апеляційного суду до справи, яким він переклав свою роботу на експерта. Тож абсолютно прогнозовано 1 травня 2023 року експерт сповістив суд про неможливість проведення судової експертизи, у зв`язку із невиконанням А. Погосяном його клопотання.

  «Апеляція позов по суті не розглянула, та рішення ухвалила»

      Вже після другої невдалої спроби експертизи суддям, як кажуть, розвиднилося: фермер не підписував оскаржуваний правочин. Але троє згаданих служителів Феміди видали дивовижний вердикт, котрий став крижаним душем для фермерів. «Враховуючи доведений факт того, що Михайло Ручик не підписував оскаржений ним договір про розірвання договору оренди землі з А. Погосяном від 15 жовтня 2018 року, тому вказаний оскаржений договір є неукладеним».

    Це витяг із постанови по цій справі Дніпровського апеляційного суду 20 червня 2023 року. Констатація цього «незаперечного факту» про буцімто не існування оскаржуваного М. Ручиком договору  вилилася в неочікувану селянською родиною юконкретику. Постанова суду гласить:

- Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року у справі за позовом М. Ручика до А. Погосяна, Н. Дудки, третя особа Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Грендач Тетяна Владиславівна про визнання договорів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння - скасувати.

           У задоволенні позовних вимог  М. Ручика до А. Погосяна, Н. Дудки, третя особа Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Грендач Т. про визнання договорів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

        Підписали вердикт головуючий суддя І. А. Єлізаренко, судді  Т. П. Красвітна, О. В. Свистунова. Певно ж, він нагадує знамените народне «на городі бузина, а в Києві дядько». Та з цими викрутасами судової влади живуть і працюють сьогодні фермери. Далі коментар судового спору постраждалим фермером Сергієм Лебедем:

- Адвокати Сергія Дудки, які часто мінялися для затягування справи, доказують у суді, що він про оренду нами землі А. Погосяна буцімто нічого не знав. Добре, погодимося. Тоді нащо землю спочатку за договором міни з А. Погосяном оформили на його маму, пенсіонерку Наталію Дудку, а від неї – за договором емфітевзису на невістку, Яну Дудку? Це ж і немалі затрати, і час. Сергій Дудка раніше працював держреєстратором, тому підозрюємо, що він і організував цю «схему», а суддя Т. Ковальчук та судді апеляції допомогли йому затягти процес. Ніколи до цього не доводилося бувати в судах, думав, що все в них відбувається строго за законом. Вийшло ж беззаконня: узяв землю в оренду, держава зареєструвала договір, за оренду заплатив гроші, навіть наперед, і тепер ти вже шостий рік – ніхто…

  Та очільник «Поливанівських чорноземів» Сергій Дудка переконаний, що суд апеляційної інстанції діяв за законом:

- Вважаю, що договори міни і емфітевзису землі укладені законно, вони посвідчені державою. А два договори ми уклали тому, аби не було питань в Податкової інспекції. Нотаріус усе перевірив, ніяких претензій немає. Наталя Дудка є законним власником землі, а попередній договір користування не може його переважити. І апеляція це підтвердила.

  Дійсно, апеляція так і вирішила. Проте нічого спільного із законом тут немає, переконаний представник фермерів у суді адвокат Є. Падашуля:

- Апеляційний суд по всіх трьох справах, у різному складі, дивовижно синхронно визнав, що договори скасування оренди «не укладені». Але ж саме на підставі цих підроблених договорів і діє правочин А. Погосяна з Н. Дудкою! Та і окрім власника, є ще титульний власник, а його права взагалі зігноровані. Застосована минула судова практика, судді висмикнули з контексту рішення суду за 2007 рік, але ж відтоді практика змінилася. На ці земельні ділянки був накладений арешт, та нещодавно С. Дудка домігся в апеляції рішення про його зняття, і заходився присвоювати землі нові кадастрові номери. Вочевидь, для затягування справи іще на півроку. Схоже, колишній державний реєстратор активно впроваджує «схему» рейдерства землі. На жаль, судова система недієва, у ній так – яка зі сторін здасться першою і махне на все рукою. От дивіться, сьогодні Єврокомісія дозволила розпочати процес вступу України до ЄС. Але ж судова реформа у нас іде так, як ото мокре горить. Тепер надія на Київ, по всіх трьох справах подані касаційні скарги.

  Чимало порушень у згаданій постанові Дніпровського апеляційного виявив і відомий правник, очільник ГО «Суспільно-правові системи» Олександр Зеркаль. «Фермеру Придніпров’я» він повідомив наступне:

- Суд зобов’язаний дослідити всі докази, які є в матеріалах справи. І всі досліджені докази, а також всі факти належно аргументувати. А тут один правочин взяли до уваги, інший – ні. Судді фактично ухилилися від виконання професійних обов’язків. А ст. 3 Конституції України говорить «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». Те, що судді не виконали своїх обов’язків, це прямий вплив голови Дніпровського апеляційного суду Наталії Деркач. У очолюваному нею суді є три категорії суддів: не найгірші, гірші і такі, на яких і тавра ніде поставити.

      Судовий спір за землю в Оленівці триває, сторони чекають рішення касаційної інстанції.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ