У Дніпропетровщині знищена частина заповідного урочища «Гора Калитва»

 До масштабного лихого - незаконного добування піску і води в Китайгородській ОТГ, на території майбутнього Національного природного парку «Орільський» в Царичанському районі, щойно додалося ще й немало гіркого. Бульдозерами та екскаваторами ТОВ «Автомагістраль – Південь» для будівництва Н – 31 зрізана частина заповідного урочища «Гора Калитва». У багатьох переказах йдеться про врослий на ній в землю великий камінь, на краю поля Половецького, з легендарним написом: «Прямо підеш – смерть знайдеш, праворуч підеш – коня втратиш, ліворуч підеш – одруженому бути». Ця унікальна пам’ятка природи часів Дніпровського зледеніння має загадковий напівовальний вигляд серед степової  рівнини. За легендою, запорізькі козаки заховали на ній свої скарби, і в найтемнішу грозову ніч на Високому відчиняється брама, а з глибини гори стріляє гармата. Ніхто не може потрапити за браму, бо там навхрест ходять шаблі…

Та замість розвою цього потужного історико-природного туристичного «магніту» кілька гектарів Калитви щойно сплюндрували «великі будівничі». А опісля, за даними депутатів земельної комісії Китайгородської сільської ради, надійшов запит від Служби автодоріг Дніпропетровської області щодо дозволу на руйнування. Але цього місцева рада не має права робити, позаяк Калитва має охоронний статус заповідного урочища місцевого значення, це рішення Дніпропетровського облвиконкому ще 14 жовтня 1982 року за № 654. Хоча раніше Служба автодоріг скрізь запевняла: заповідну територію чіпати не будемо, обійдемо її!

Вочевидь, прокладати трасу національного значення по глиняних та піщаних льодовикових наносах не слід не лише із причин унікальності Калитви, а і з технічного боку. Бо чи не «сідатиме» нова масивна магістраль зі шлаку, асфальту та автомобілів, адже не матиме твердої основи з непорушеного грунту під собою? За свідченнями колишніх спеціалістів китайгородського колгоспу, перший варіант траси Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка обходив Рудьку з півдня і прямував на степову трасу Кам’янське – Орлик – Кобеляки. Але Служба автодоріг Дніпропетровської області, як пояснили її працівники, «щоб рясніше київські інвестиції зайшли в нашу, а не в Полтавську область», переінакшила цей варіант, і тепер обходить Рудьку з півночі, через Калитву. До речі, і громадських слухань щодо оцінки впливу остаточного варіанту, згідно із відомим законом, в Царичанському районі так і не провели. Були вони чомусь лише одні, спільні - у Петриківському. Тож у Дніпропетровщині, де відсоток заповідних територій жалю гідний - вп’ятеро менше європейської норми в 15 %, знищують і те, що є. Чи Геростратова слава і тепер вабить?