УКРАЇНА БОРОНИТЬ ЦІЛИЙ СВІТ. ВІД ДЕФІЦИТУ ХЛІБА

Справді далеко не хлібом єдиним харчується людство. Але хліб єдиний, коли його немає чи не вистачає, спричиняє голод. Це вам не мак, який сім літ не родив, і голоду не робив. А якщо у свої далекі часи Русь вважалася житницею винятково Європи, то наша теперішня незалежна Україна стала нею практично для всього світу. Що ще й для Азії та Африки також, так це ж точно. Що сьогодні, в лиху пору вторгнення у нашу державу оскаженілих російських фашистів путінського зразка, зрозуміло і видно, як на долоні. Це ж треба, що довелося з усіма рашистськими виродками, котрі з'їхали з глузду і втратили по суті людські подоби, домовлятися чи й домагатися дозволу безперешкодно постачати народам дійсно мінімум трьох континентів бездоганне українське збіжжя. Хай би воно їм в горлах застряло глевкими та черствими тромбами, назавжди перекривши дихання!

Ведучи непримирені бої з окупантами на фронтах війни, Україна з боями також за два місяці існування так званого «зернового коридору» відправила 238 морських суден в усі усюди і кінці, де з нетерпінням чекали і чекають наш хліб. Разом вивезено уже практично п'ять з половиною мільйонів тонн. Це був  хліб минулорічного урожаю. Щойно ж Укрінформ повідомив: з портів Великої Одеси вітчизняні агровиробники приступили до експорту хліба і цьогорічного. Належить виконати понад сімдесят заявок, то вийшов лише перший балкер з новим зерном, а ще дев'ять мерщій завантажуються. Як прокоментував далі речник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук, «якщо порівнювати експорт аграрної продукції у поточному році, то за два місяці її вивезено уже більше, ніж залізничним та річковим транспортом разом загалом цього року».

Значить, усе гаразд, і ніщо не загрожує чорноморській зерновій ініціативі? Та раптом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на засіданні Ради безпеки ООН завив, що вона опиняється під загрозою. Цитуємо: «російські офіційні особи ставлять під сумнів ефективність зернового коридору і тишком-нишком готуються до його зриву у листопаді після закінчення узгоджених 120 днів». Міністр однозначно знає, що каже. А по-друге, хіба від геть здичавілих нащадків божевільної ще московії можна зараз чогось іншого чекати? У ці дні, скажімо, Європа ніяк не прийде до пам'яті від того, що в Балтійському морі раптом вийшли з ладу обидва разом «Північні потоки»-газопроводи. І уже не сумніваються, що це умисна і підла, підступна диверсія, влаштована росієї. Її понесло і несе все нищівніше і дошкульніше не тільки по відношенню України. І дуже схоже, що мало залякати весь Європейський Союз холодною зимівлею, давайте ще й задушимо його голодом!

Адже путін-путло не зупинився навіть збрехати, наче Україна більшість зерна відвантажила до країн Європи, чого угодою про зерновий коридор не передбачалося, хоч насправді дві третини на даний момент уже відправленого надійшло замовникам Азії, Близького Сходу і Африки. Так що сьогодні дійсно росія заходилася розмахувати такими двома пугалами-дубинами, як газ і хліб.

Тому наш міністр закордонних справ мав усі підстави заявити, що «ми не повинні дозволити росіянам відновити її голодні ігри-«розваги» зі світом»:

- Я закликаю, - сказав Дмитро Кулеба, - усі країни, особливо ті, котрі навіч залежать від українського продовольчого експорту, задіяти максимальний як публічний, так і дипломатичний тиск на москву, вимагаючи від неї неодмінно зберегти чорноморський зерновий коридор в листопаді і надалі. Більше того, його необхідно посилювати, оскільки поки що відвантаження занадто малі.

І знову міністр Дмитро Кулеба знає, що говорить. Саме цими днями РБК-Україна повідомив, а Agronews підтвердив, що «світ рухається до дефіциту зерна, оскільки погана погода у ключових сільськогосподарських регіонах від США і Канади до Франції та Китаю веде до скорочення урожаїв зернових та зниження їхніх запасів, підвищуючи ризик голоду у деяких найбідніших країнах планети». Слідом Міжнародна Рада із зерна уточнила дану ситуацію, а саме: «Імпортери, виробники продуктів харчування та тваринники сподівалися, що доступність урожаю покращиться після того, як Україна відновила постачання з портів Чорного моря, а американські фермери чекали на пристойні урожаї. Але зараз очікується, що Сполучені Штати, найбільший у світі виробник зерна кукурудзи, зберуть найменший за останні три роки його урожай. Прогнози врожаю в Аргентині, третьому у світі експортері кукурудзи, уже знижено через посушливу погоду. Засуха також завдала збитків урожаям зернових в Європі і загрожує майбутньому посівному сезону в Південній Америці, де наступного року теж упадуть урожаї».

Коротше, висновок з усього цього  далеко й далеко невтішний: остання глобальна криза 2012 року з виробництва продовольства через десять літ повториться ще у більших масштабах.

Зрозуміло, що виною тут не лише глобальні кліматичні зміни. Є й така, приміром, причина, яка має примусити задуматися українських фермерів: світ почав утримувати та відгодовувати значно більше худоби, свиней та птиці, на утримання яких зростають обсяги зерна, в першу чергу кукурудзи. Під останню відводяться все більші і більші площі посівів. Але зараз справа не в цьому. Ще точніше, мова зараз не про це. А про те, що на осінь нинішнього року запаси усього вирощеного і зібраного на Земній кулі продовольчого зерна досягнуть найменшого за останні вісім років рівня. В окремо ж взятій Європі найменшого навіть за останні 15 років. Тому ООН й попереджає сьогодні, що світу загрожує дефіцит хліба – як не крути, головного продукту харчування усіх народів Земної кулі.

І таке ще важливе для нас, українців: на експорт пшениці та кукурудзи світ надіється після того, як угода з росією за посередництва ООН дозволила поновити відвантаження з портів Чорного моря. Більше того, а Європа окремо сподівається і в наступному 2023 році імпортувати з України на 30 відсотків зерна більше, ніж імпортує цього року. Цим самим Євросоюз, як повідомляє консалтингова компанія Strategie Grains, мріє «в перспективах долати розрив у попиті та пропозиціях». Але голова вашингтонської сільськогосподарської корпорації World Perspectives Гері Блюменталь майже з насмішкою сказав, як відрізав, що «це фатальна помилка, наче Україна зможе вирішально зарадити зерновій кризі».

По-перше, ще не відомо, тобто майже по воді вилами писано, скільки вона вивезе на експорт зернового збіжжя, «якщо або росія вдасться до «витівок», або війна затягнеться». А щодо урожайності зернових і валового їхнього виробництва в Україні наступного року, то й поготів, мовляв, рано жати ще не вирощене. Відвертіше підвів риску віце-президент компанії Univar Solutions Кевін Хек: «Постачання, що надходять і будуть надходити з цього району (отож з України – Авт.) можуть бути припинені будь-якої миті».

То чи не здається вам, що Україна сьогодні боронить не тільки власну незалежність, а воднораз і благополуччя всього європейського континенту, але й продовольчу безпеку всього світу, аби його не спіткав дефіцит хліба? А це так і є!