ВВАЖАЙТЕ, ЩО ПОСІБНИК ДЛЯ РЕЙДЕРІВ-КОРУПЦІОНЕРІВ

Є пропозиція років отак на двадцять або й більше взяти в користування собі на умовах оренди мало-не мало - 18 з половиною гектарів землі. А мали досі таке бажання, не мали, яка різниця: зараз не кваптеся відмовлятися. Бо ж мова іде про землю не просто родючу чи вигідну, але ще і на завидки багатьом у райському куточку Дніпропетровської області. З одного боку це передмістя Новомосковська, а з іншого і узлісся побіля мальовничих присамарських лук. Благодать!

Та головне навіть інше: не виникне надмірних проблем і не знадобиться обтяжливих клопотів, щоби дана земельна ділянка вам перепала. Для цього досить загодя десь розшукати-роздобути навіть бувший у вжитку примітивний та нехай навіть напівуцілілий вагончик. Щось на зразок отих пересувних на колесах, які мандрували-переїжджали з одного будівельного майданчика  на інший колись – пригадуєте? Їх називали побутівками, оскільки будівельники в них зазвичай переодягалися та обідали. Чи в обідню пору забивали «козла» в доміно або грали у «дурня». Правда, ще виконроби та бригадири проводили у них і так звані наряди на роботу…

Але навіщо подібний допотопний чи й тепер цілком сучасний мобільний вагончик-будиночок на колесах, аби раптом претендувати на справді ласий шмат землі? Чим у цьому випадку сякий чи й такий вагончик може зарадити справі? О, тут кумекати треба! Проявити хитрість та винахідливість тим паче! Гра ж бо того варта!

Тобто вам тільки й того «потрудитися» доведеться, що притягти цей пересувний вагончик на описану вище чималу й принадну земельну ділянку. І поставити там і так, щоб усі й здалеку бачили: не поле, а писанка, а збоку нього як якийсь незугарний недопалок на гарному малюнку – ваш вагончик. І хто вам закине докір чи зробить з цього приводу зауваженні? Та ніхто не посміє! Вагончик ваш, де хочете, туди і тягнете.

Але тепер і треба трохи потурбуватися-побігати, а також – у даному випадку з цим нікуди не подінешся - певними сумами витратитися. Оскільки далі спочатку необхідно задобрити та умовити надійного нотаріуса оформити на вас вагончик як нерухому вашу приватну власність. Дарма, ясна річ, що вагончик навпаки рухомий, адже на колесах, після доведеться ще й «порозумітися» з надійним державним реєстратором, щоб він вніс у Державний реєстр вагончик як вашу нерухому власність. А як тільки внесе – не марнуйте часу, мерщій гайда у суд! Це знову буде, на жаль, не безоплатна послуга, звичайно, але ж на те і виперли ви свій вагончик на край принадного поля!

Справа у тім, що як тільки ви набули нерухоме майно у свою власність, чинне нині в Україні земельне законодавство надає змогу і ділянку, на якій знаходиться це ваше ніби цінне, далі нікуди, нерухоме майно, негайно передавати вам, скажімо, в оренду чи й у постійне користування. Важливо, аби «в разі чого» зговірливий суд дав на це добро. Вважайте надовго чи назавжди, нехай покищо і тимчасово, але земелька в-а-ш-а…

Така оце ймовірна схема новітнього різновиду рейдерського захоплення для будь-яких потреб угідь, в тому числі і сільськогосподарського призначення. Якщо не вірите, то зверніться за досвідом та «юридичною» консультацією до ТОВ «Вудмет трейд» - функціонує таке у Новомосковську. Займається воно то виробництвом сталевих труб і різних інших металевих порожнистих профілів та ходить у суміжниках акціонерного товариства Віктора Пінчука «Інтерпайп-Новомосковський трубний завод». Навіщо ще й знадобилися йому в заміських околицях 18, 5 га мальовничого присамарського краю, покищо не відомо, хоч здогадатися, певно, й не важко.

Але факт залишається фактом: дана процедура блискуче пройшла етапи описаної вище афери і успішно втілилася у рішення міської ради, яке підписав новомосковський міський голова Сергій Резнік: «В зв'язку з набуттям у приватну власність нерухомого майна передати ТОВ «Вудмет трейд» в користування на правах оренди земельної ділянки площею 18, 516 га» - крапка!

А «Антикорупційна правозахисна рада», яка й здійснила розслідування новомосковської «операції», уточнила, що проведено її то було за принципом «поганий приклад заразливий». В тому розумінні, що вдалися до запозичення чужого «винаходу». Адже честь авторства «кмітливої» рейдерської оборудки належить сільськогосподарському товариству з села Олександрівки відомої у нас у Дніпропетровщині Слобожанської громади. Там умудрилися викупити тимчасові металеві конструкції, під якими тепличним методом вирощували городину, хутко й спритно набули на них право власності, а потім зненацька стали претендувати аж на... півтори тисячі гектар ріллі, яка перебуває у власності держави, але в користуванні аграрно-економічного університету! Все на тих же підставах, що як реп’ях причепили до півтори тисячі га своє нерухоме майно у вигляді сталевих ребер примітивної теплиці. Причому як тільки-но університет повстав проти, подалися до суду домагатися свого.

Перегляньте трохи раніші публікації розділу «Статті», адже про це «Фермер Придніпров’я» уже писав ще 28 травня цього року під заголовком «До полеміки про рейдерство». І також за матеріалами, до речі, журналістського розслідування «Антикорупційної правозахисної ради». А дискусія-полеміка з нею у нас вийшла з тої причини, що рада олександрівський прецедент трактувала як традиційне ще з часів свого виникнення земельне рейдерство в Україні. Ми у тому випадку угледіли ж навпаки «новаторьке» у творчому виконанні новоспечених ділків. І тепер ось «Антикорупційна правозахисна рада» погодилася з нами. Оприлюднюючи усе те, що утнули в Новомосковську з «безприв’язним» колісним вагончиком, рада прийшла до висновку, що це не інакше, як укладено перший навчальний посібник «Як захопити землю за наявності у власності нерухомого майна». А тому причетним до «витівки» тамтешнім посадовцям і держслужбовцям та стражам правопорядку і державних інтересів присвоїла – кожному за рівнем службових повноважень і внеску – звання кандидатів та докторів корупційно-рейдерських наук. З чим нам залишається тільки погодитися.