Пане Григорію, розкажіть, будь ласка, що таке мінімальна технологія? В чому вона полягає?
За мінімальною технологією я працюю уже з 2005 року, але тільки в 2009 році мені соя дала 37 ц/га, а до того родила дуже мало, так само й інші рослини. Я взгалі не використовую мінеральних добрив. Замість них, даю інші препарати на основі М-технології (молочнокислих бактерій). Влітку я ґрунт не обробляю, адже при його обробітку в цю пору він знищується, як і поживні речовини в ньому.
Не можна обробляти землю, допоки температура не спаде до +18°. Чому? Якщо температура повітря вища +18°, то одна культивація забирає з грунту 80% вуглекислого газу. Він (СO2) за допомогою хлорофіл під дією сонячної енергії перетворюється у рослинах на вуглеводи. Збільшення концентрації вуглекислого газу в приґрунтовому шарі повітря за інтенсивного сонячного освітлення і оптимальної температури забезпечує активну асиміляцію й утворення органічних речовин.
Ви сказали, що на своїх полях використовуєте органіку, препарати на основі М-технології. Розкажіть, будь ласка, що це за препарати?
Розробив препарати на основі американської технології. Беру цукрову патоку і звичайні термофільні дріжджі, ще беру мелясу, в неї кидаю подріблену траву (листя горіха волоського, хміль, інші лікарські трави).
Інший вид добрива – на основі молочнокислих бактерій. Роблю їх на основі свіжого коров’ячого молока, адже в ньому, як відомо, близько 100 різних ферментів, туди також додаю подріблену траву. Ця суміш починає бродити, а потім я її вношу по сої – 7-10 літрів на га. А от на кукурудзу вносив і до 70 літрів. Хочу зазначити, що в цих добривах присутній азотобактер, пероксидаза, оксидази – все необхідне, аби в рослини в ґрунті розчепили органіку.
Зауважу, що коли ми сіємо кукурудзу, то на старті даємо 60-70 кг діючої речовини азоту. Бо коли не дати азоту і на полі 5-10 тонн решток, то вирощувати її нереально. Сівалка зупиняється, в обробітку це проводити дуже важко, тому ми розпочали робити деструкцію.
Однак якщо купувати деструкцію в фірмах-постачальниках ЗЗРів, то мені ті препарати не подобаються, бо коли купувати ті препарати, то в них присутні речовини, які позбавляють три покоління мікробів їжі. Причому відразу. Ми лише внесли їх і через два тижні соломи немає. А що решті мікробам робити? Вони ж там живуть. Екологічно – це не правильно. Тому стараюся вносити дуже обережно і помірковано.
Звісно, що в агро багато залежить від погоди. В цьому випадку, якщо зима тепла, то все виходить гарно, а якщо з осені холодно і зима морозна аж до весни, це не дуже добре. У мене своя сівозміна. Я завжди стараюся висіяти восени після кукурудзи озиме жито, озимий горох і озимий ріпак. Ось все це висівається і на 1 травня я його колочу своїм ущільником. Буває таке виростає, що в тракторі Т-150 і коліс не видно. Ми це все перевертаємо і в землю закопуємо.
Хто не знає моєї технології, як побачить, що ми на полі робимо, то аж за голову береться, бо все це дає гарні результати.
Звідки берете такі рецепти органічних добрив?
Всі ці добрива я не сам придумую. Беру їх на основі наукових досліджень. Ось до прикладу, був такий ґрунтознавець Костичев. Він доказав теорію, що у ґрунтоутворенні основну роль відіграють рослини. Нині наукою доказано, що рослина в ґрунт дає стільки перегнійних кислот, скільки важить надземна її частина.
На полі фермери, звісно, планують взяти гарний врожай. А з чого його взяти? Одні беруть шляком використання гумусу, відтак відбувається процес виснаження ґрунту. Аби такий процес призупинити та покращити процес збагачення ґрунту поживними речовинами, треба використовувати М- препарати. Вони містять в собі ефективні мікроорганізми, ферменти та перегнійні кислоти. Вперше такими препаратами почали обробляти рослини в Японії.
Ще в 1978 році вони застосували свій препарат М1. Він містить мікроби, які живуть і розвиваються в ґрунті й розчиняють органічні речовини без кисню. Цей препарат працює на цукрі.
До прикладу, коли вже зібрали зернові, на полі залишається багато рештків. Їх треба залучити в подальше вирощування. Багато хто їх просто переорює, якщо рештки переорюються, то вони перегнивають і вуглекислий газ випаровується. Тому й виходить, що спочатку клітковина перетворюється в крохмаль, а той – в цукор, останній же при взаємодії з водою перетворюється на вуглекислий газ та воду. Якщо воно знаходиться на глибині 20-25 см, ці всі рештки у вигляді вуглекислого газу випаровуються, причому майже всі й до того тягнуть за собою воду, яка була там. Від так, ґрунт виснажується.
А технологія за якою Ви працюєте, що передбачає?
Технологія верхнього мульчувального обробітку ґрунту передбачує, що всі ці решти залишаються на поверхні ґрунту, вони перегнивають не до кінця, не до вуглекислого газу, а до тієї частини, як я казав, де знаходиться крохмаль та цукор. А під дією атмосферних опадів, коли ми обприскуємо цим препаратом, то лише навесні, коли температура грунту сягає до 23°С, цукор починає розчіплюватися на вуглекислий газ.
У цей час для рослин не вистачає сонця для того аби взяти вуглекислий газ і розчепити цукор. Тому відбувається такий процес, що рослина корінням собі постачає вуглекислий газ. У неї листковий апарат ще не сформовано, тому їй доводиться харчуватися в такий спосіб.
Ще можна сказати, що рослина харчується шляхом дихання. Тому, в і цій фазі росту рослині треба невелику часточку добрива, а далі вона самостійно набирає силу. Від так урожай визначається кількістю листя на квадратному метрі.
Що дають ось ці препарати?
Пожнивні рештки – важко розчинні. До прикладу, в рештках кукурудзи багато лігніну. Лігнін – це така речовина, яке є в целюлозі й вона їй заважає швидко розкладатися. Аби допомогти швидко розкласти ці решти, пропоную додавати М – препарати, адже в них містяться органічні кислоти: лимонна, оцтова. Також додаю яблучний оцет. Якщо препарати вношу навесні, то додаю цинк, молібден, кобальт.
Для чого ви це робите? Що це дає рослинам та ґрунту?
Якщо рештки та ґрунт обробляються ось цими кислотами, то пришвидшуються процеси цукровості ґрунті у 2, а то й в 3. І весною при обробітку рештків, практично, вже нема. Вони майже повністю розклалися.
Варто зазначити, що при цьому у ґрунті збільшується кількість мікробіоти. Це мікроорганізми, які в ґрунті розчиняють калій, фосфор. При використанні такої технології відбувається процес стимуляції розвитку грибів.
Раджу робити акцент на грибах «Сапрофітах», адже саме вони витісняють із ґрунту всіх шкідників і тоді не треба буде вносити фунгіциди, адже ці хімпрепарати дуже негативно впливають на мікрофлору ґрунту. До того ж ця хімія попадає і в харчі – це теж треба врахувати. Тому за такою технологією, якою користуюся я – майбутнє.
Як ви готуєте ці М-препарати?
Спочатку треба зробити маточний розчин. Скажу рецепт: на 200 літрів води беру кілограм термофільних дріжджів, адже вони не бояться температури від -20 до+60°С., інші – не стійкі та не витримують температурних перепадів. До них додаю 1 кг цукру, 0,5 кг муки пшеничної, 100 грамів горілки та стільки ж оцту. Це все перемішується і ставиться аби воно бродило. В народі все називається «опарою». Я розмішую добрива в діжках пластикових. До цієї опари додаю приблизно 10-15 кг цукру, якщо його немає, то кидаю старе варення або мелясу. Все замішую і залишаю на 3-4 доби.
Можна приходити й подивлятися, як іде активне виділення вуглекислого газу. В народі – брага. Якщо вона добре грає, то можна додавати зелень: гіркокаштанову, листя верби білої та горіха, рогозу, яку зриваю на берегах з кінця травня та на початку червня. В середньому я кидаю 3 кг такої зелені. Але попередньо її дрібню, потім складаю в пластикові пакети, зав’язую і залишаю на добу – це для того, аби пройшла ферментація, а вже після додаю в суміш.
Насиченість цього розчину, коли ми вносимо в грунт, має бути не більше 3-4%. Адже, якщо дати більший концентрат, то добрива перетворяться в яд. Ефект таких добрив у тому, що певна група організмів у ґрунті починає рости, від так в інших мікроорганізмах збільшується кількість їжі. Є одна аксіома: чим більше в ґрунті органічної речовини, тім більше там життя, адже чим більше в ґрунті органічної речовини, тим більше там води і вона перебуває в доступній для рослин формі. До того ж ця волога не випаровується так швидко, як дощова.
Також я практикую використання мікродобрив. До прикладу – цинк. Використовую сульфат цинку. Додаю його до цієї суміші тоді, коли процес бродіння закінчується.
Також в цю суміш додаю ґрунт, який накопую біля дерев акації або з-під сосни, а ще з-під лісової черешні. Наголошую – лісової. На 200 літрову діжку даю кілограм такого ґрунту. В ньому багато корисних мікробів, які потрібні на полі.
Також в цю суміш додаю муку гірчиці та кукурудзи, а ще «мівіну», адже у ній є глюконат натрію. При кожному обприскуванні я додаю його по 1 кг. Він діє як стимулятор росту.
Коли вносите ці препарати?
Коли воно все переграє, я його проціджую, адже маю обприскати культури. Все це роблю восени після збору врожаю по стерні, вношу 2 рази у проміж 4-5 днів, до 70 літрів на га. Це робиться для того, аби відбувся процес цукристості целюлози. Я ці препарати коткую. Це називається – верхній мульчуючий обробіток і маю грані врожаї на екологічно чистій землі. Зсвісно, що я не всю технологію розповів, бо це досить багато часу. Але точно впевнений, що вона є ефективною і за нею майбутнє.