Хто ж винайшов кіно?

Кадр фільму "Земля" Олександра Довженка

У ці дні, наполягає директорка Дніпропетровського обласного Будинку мистецтв і голова обласної організації Національної Спілки кінематографістів України Валентина Слобода, ми маємо відзначити та гідно вшанувати пам”ять сина селянина-кріпака з села Окіп Харківської губернії Йосипа Тимченка - з нагоди 170-ліття від дня його народження. Не знали і не чули, хто він такий та чим заслужив нашу з вами згадку про нього? А шкода! І прикро, якщо хочете знати. Також обидно. І дуже.

Дивіться, що виходить: якщо запитати сьогодні будь-кого серед нас, хто винайшов кіно, відповідь буде миттєвою. Кому, мовляв, не звісно, що це брати Луї та Огюст Лем”єри, отож французи, які у 1895 році в одному з приміщень на бульварі Капуцинок в Парижі зібрали народ і продемонстрували йому «фільм» - з великого білого полотнища по рейках летів паровоз наче прямісінько в зал і люди з переляку посхоплювалися зі своїх місць і, збиваючи одне одного з ніг, тікати геть. Що було, то було, це правда. Однак ще за два роки до цього, восени 1893-го, в Одесі на вулиці Дерибасівській у будинку, котрий зберігся до цих пір і зараз править за міську лікарню, відбувся кіносеанс «рухомих фотокарток», як його тоді охрестили. А за кілька днів на розі тієї ж Дерибасівскої та провулку Колодязьного, як свідчить одеський кінознавець і кінокритик Євген Женін, уже демонструвалися навіть два перші «мініфільми» - кіноролики, як можна казати нині, - зняті на Одеському іподромі. Називалися вони «Вершник» і «Метальник спису».

Так от, і ці два фактично за світовими мірками кінопервістки зняв, і для їх показу апарат, названий кінескопом, сконструював дійсно син українського селянина Йосип Тимченко. Отож випередив французьких «першовідкривачів» - наразі це факт, який уже доведено. Сільський хлопець з Харківщини  виявився наскільки здібним та талановитим, що після трьох класів церковно-приходної школи у віці 15 літ був прийнятий вивчати механіку у Харківський університет. І на його рахунку кілька унікальних на ті часи винаходів. Не випадково за свої апарати, призначених для усіляких наукових досліджень, Йосип Андрійович отримував в нагороду золотий годинник. Добре, що хоч нарешті згадали і про його «справді перший прообраз кінопроектора», як написав все той же історик кіно Євген Женін.