З ЗЕМЛЕЮ ДАЛІ ВІДСТУПАТИ НІКУДИ

                        Перший законопроєкт, над яким планує працювати у новому 2023 році Верховна Рада – законопроєкт, який має визначити стратегію захисту в Україні родючості земель та відновлення її чорноземів. Щойно відбулася уже третя у нас конференція «Національний виклик: деградація грунтів чи відновлення їхньої родючості». На ній перший заступник міністра агрополітики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що саме його міністерство ініціювало і спонукало народних депутатів поза будь-якою чергою гарантувати порятунок вітчизняних земель на законодавчому рівні. Оскільки з 20-х років минулого століття, отож за сто останніх літ, знамениті українські чорноземи втратили щонайменше 30 відсотків гумусу – цього скарбу і багатства, яке природа творила тисячоліттями. Куди далі ще відступати? Якщо продовжувати відкладати вирішення проблем плодючості сільськогосподарських угідь на потім, як це відбувається по суті уже більше, ніж три десятиліття, то Україна не далі, ніж в середині нинішнього віку ризикує втратити чи не найбільше найдорогоцінніше своє диво і багатство.

Згадана вище конференція на цей раз відбулася за сприяння і підтримки Комітету з відродження родючості грунтів неурядової, тож суто громадської організації «Органічна Україна», який очолює гендиректор відомої компанії БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський. То він підлив вогню до оливи: земельна реформа, сказав він, хороше і необхідне діло, котре спромоглася здійснити за часів своєї незалежності Україна, але без збереження практично національних чорноземів «ми далеко не заїдемо – навпаки, потрапимо в тупик». Реформа переслідувала і переслідує дійсно мету вернути землям дбайливих господарів. Одначе ж не таких, для яких урожаї будь-якою ціною, в тому числі і ціною виснаження грунтів, їхньої деградації, ерозії, особливо вітрової і тому подібного. А теперішня війна ще й додала свого, величезного забруднення сільгоспугідь небезпечними та отруйними речовинами, не говорячи уже про вибухові боєприпаси-снаряди і їхні уламки, а то і навмисні замінування територій рашистами.

Та повертаючись до основних бід, від яких справді занадто відчутно уже постраждали українські перш за все чорноземи, все той же перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розкладає усе по полицях: «У першу чергу необхідно провести моніторинг із аналізу рівня там і тут забрудненості земель, одразу наступний крок – впровадження заходів з відновлення та відродження їхньої родючості». А щоб така практика не обминула жодного поля, де вирощуються сільгоспкультури будь-ким, товариством, агрофірмою, фермером чи одноосібником-власником сімейного селянського господарства, справді назріла, аж кричить, необхідність законодавчих вимог.

А паралельно з підготовкою законопроєкту із захисту та відродження родючості українських грунтів група нардепів від партії «Батьківщина» та віце-спікер Верховної Ради Олена Кондратюк зареєстрували законопроєкт «щодо продовження терміну дії обмежень купівлі-продажу земельних ділянок (ясна річ, сільськогосподарського призначення), юридичними особами». Як відомо, на даний час такі обмеження передбачені до кінця якраз наступного 2023 року. А народні депутати тепер пропонують продовжити цю заборону іще на 5 років. Отож дозволити аж із 1 січня 2029-го.

У пояснювальній записці до законопроекту за № 8295 «Про внесення деяких змін до Земельного кодексу України» читаємо: «У період післявоєнної відбудови надання дозволу на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення юридичними особами, за якими можуть стояти у тому числі і іноземні, та зняття обмежень щодо загальної площі земельних ділянок, що можуть перебувати у власності громадянина України, призведе до концентрації значних площ землі в руках великих аграрних підприємств. Малі ж фермерські господарства, які зазнали значних втрат під час воєнних дій та  спричиненої ними економічної кризи, не матимуть можливості придбати такі земельні ділянки внаслідок відсутності достатніх коштів».

Гадаємо, фермери з такою законодавчою ініціативою охоче погодяться. І будуть обома руками за те, щоб теж уже на перших у новому 2023 році сесіях Верховної Ради ця пропозиція, а по суті мета, була втілена в реальний закон.